ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 367/1376/20
провадження № 61-6112св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Ірпінська міська рада Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шейко Вольги Василівни на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 жовтня 2022 року у складі судді Кравчук Ю. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги як такого, що постійно проживав із спадкоємцем на час відкриття спадщини.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років помер ОСОБА_2, цивільній чоловік матері позивача, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08 лютого 2020 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Ірпінського міського округу Київської області Кінащук М. А. із заявою про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2
14 лютого 2020 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Ірпінського міського округу Київської області Кінащук М. А. із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, та отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивач вказував, що він у 2006 році придбав квартиру
АДРЕСА_1 . Згідно з поквартирною карткою ОСОБА_4 була зареєстрована разом з ОСОБА_2 у цій квартирі. ОСОБА_2 вказаний як вітчим позивача. Реєстрація спадкодавця ОСОБА_2
у квартирі свідчить про близькі сімейні стосунки та проживання разом із позивачем однією сім`єю як мінімум з листопада 2006 року, тобто більше ніж п`ять років.
На переконання позивача, факт ведення сумісного господарства та бізнесу підтверджується тим, що позивач був довіреною особою ОСОБА_2, адже спадкодавець був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайсленд", де володів 100 % статутного капіталу. Так, спадкодавець надав довіреність на ім`я позивача, в тому числі на розпорядження часткою товариства на власний розсуд.
Позивач стверджував, що той факт, що позивач разом із спадкодавцем мешкали разом у квартирі ОСОБА_1, з огляду на реєстрацію позивача за іншою адресою, підтверджується також тим, що позивач тривалий час, а саме
з 2018 року, є членом правління ОСББ "Ірпінський квартал".
Сумісне проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується також сімейними фото, зазначає, що сам факт мешкання сумісно з ОСОБА_2 після смерті матері позивача в 2007 році, тобто більше ніж 10 років, свідчить про теплі сімейні стосунки, повагу, взаємну допомогу. Тривалий час ОСОБА_2 хворів, і позивач сплачував кошти за його лікування; коли спадкодавець помер, саме позивач займався його похованням, що підтверджується наявністю
у позивача лікарського свідоцтва про смерть № 214; довідки про причину смерті; свідоцтва про поховання; витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання; квитанції та чека на придбання речей для поховання.
ОСОБА_1 просив встановити факт його проживання однією сім`єю
з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з червня 2008 року до
13 серпня 2019 року; визнати його спадкоємцем четвертої черги після спадкодавця ОСОБА_2 як такого, що постійно проживав із ним на час відкриття спадщини та прийняв спадщину.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05 жовтня 2022 року
в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів належними і допустимими доказами факт постійного проживання із спадкоємцем, а також факт ведення спільного господарства на час відкриття спадщини.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 жовтня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
20 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - Шейко В. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім?ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім?ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов?язки. Суди попередніх інстанцій належним чином не звернули уваги та не надали оцінки доказам, які надані стороною позивача. Спадкодавець фактично є вітчимом позивача, який проживав разом
з матір?ю позивача у квартирі, яку придбав позивач. Вказує, що відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставини того, що спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем.
Обґрунтовуючи неправильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник,
в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, від 04 липня 2018 року у справі
№ 404/2163/16-ц.
Доводи інших учасників справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року відзив Ірпінської міської ради Київської області повернено без розгляду.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу
Русинчуку М. М.
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ірпінського міського суду Київської області.
14 червня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2024 року касаційну скаргу і матеріали справи передано судді-доповідачу Коротуну В. М.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволенняз таких підстав.
Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .