ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 638/17158/17
провадження № 61-2037св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації Тиск Плюс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Восьма харківська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації Тиск Плюс" (далі - ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Восьма харківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину у спільному майні подружжя, включення частини майна до спадщини.
Позов обґрунтований тим, що він є сином та спадкоємцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частина спадкового майна набута батьком у шлюбі на спільні кошти з дружиною ОСОБА_2, з якою він був одружений з 11 червня 1993 року.
Батько заповів йому та сестрі ОСОБА_4 все своє майно в рівних частках.
Вдова ОСОБА_2 є непрацездатною пенсіонеркою та має право на обов`язкову частку.
25 січня 2013 року рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс" ОСОБА_2 прийнято новим учасником товариства, у зв`язку з чим збільшено розмір статутного капіталу товариства на суму 3 403,50 грн, усього 23 472,50 грн. Також перерозподілені частки у статутному капіталі товариства таким чином, що частка ОСОБА_2 становить 14,5 % розміру статутного капіталу.
Половина від 14,50 % статутного фонду ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс" є матеріальними цінностями померлого ОСОБА_3, тому підлягає спадкуванню.
Просив визнати за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс"; включити до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, 1/2 частину від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс".
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс". Включено до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, 1/2 частину від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс". Вирішено питання про судові витрати.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції керувався тим, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тому за померлим ОСОБА_3 необхідно визнати право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс", та включити зазначене майно до складу спадщини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2020 року скасоване, у позові відмовлено.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску. При цьому одним із визначальних є факт набуття подружжям таких грошових коштів у шлюбі.
Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно визнав за померлим ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя від частки у розмірі 14,5 %, що зареєстрована на дружину померлого ОСОБА_2 у статутному фонді та майні ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс", і включив зазначену частку до складу спадщини.
Враховуючи вищевикладене, частка ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс" не підлягає поділу як спільне сумісне майно подружжя.
Вимог про виплату половини вартості внесеного майна або отриманого від діяльності товариства доходу позивач не заявляв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 направив засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 10 липня 2019 року у справі № 613/1521/14-ц.
Суд апеляційної інстанції не встановив джерело походження коштів, внесених до статутного капіталу товариства.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 у справі № 1-8/2012 статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об`єктом спільної сумісної власності.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою з`ясування кола суб`єктів, на яких поширюється дія Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 № 17-рп/2012 у справі № 1-8/2012.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_5 зазначила, що вона є учасником господарського товариства,а грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску, що узгоджується з усталеною судовою практикою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року ОСОБА_2 і ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс" продовжено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 760/20948/16-ц, провадження № 14-70цс22.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно зі свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 ( т. 1, а. с. 14).
Відповідно до свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_2, ОСОБА_3 помер, що підтверджується ( т. 1, а. с. 15).
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом від 06 червня 2000 року (т.1, а. с 9) та за заповітом від 22.02.2013 року щодо квартири, яка не є предметом спору ( т. 1 а.с. 10).
Також спадкоємцем за законом на обов`язкову частку є ОСОБА_6, яка є вдовою спадкодавця та перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі з 11.06.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 ( т. 1 а.с. 18).
Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації Тиск Плюс" від 24.01.2013 учасниками цього ТОВ є, зокрема, ОСОБА_2 - 3403 грн. 50 коп., що складає 14,5% від розміру статутного капіталі ( т 1 а.с. 192).
Крім того, судом установлено, що 25.01.2013 року за рішенням Загальних зборів товариства ОСОБА_2 призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації Тиск Плюс" та прийнято новим учасником товариства, у зв`язку із чим було збільшено розмір статутного капіталу на суму 3403,50 грн. Також було перерозподілено частки у статутному капіталі товариства, у зв`язку із чим було внесено зміни до установчих документів товариства та проведено їх державну реєстрацію.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України вказує на презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з частинами другою та третьою статті 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (стаття 57 СК). У разі виникнення спору з цього приводу, має доводитися не факт належності майна до спільної власності, а обставини, які виключають виникнення спільної сумісної власності на спірне майно.
Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності майна подружжя, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
У справі, що переглядається 25 січня 2013 року (під час шлюбу з батьком позивача) рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Центр сертифікації Тиск Плюс" ОСОБА_2 прийнято новим учасником товариства, у зв`язку з чим збільшено розмір статутного капіталу товариства та перерозподілені частки у статутному капіталі, зокрема частка ОСОБА_2 становить 14,5 % розміру статутного капіталу, половина якої, як вважає позивач, належить померлому ОСОБА_3 та підлягає спадкуванню.
Скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши у позові, суд апеляційної інстанції керувався тим, що право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.