ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 453/582/21
провадження № 61-8555св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючої - Фаловської І. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
відповідачі: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 09 травня 2023 рокуу складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що 23 грудня 2020 року працівники Державного підприємства "Галсільліс" (далі - ДП "Галсільліс") ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 направлялися на службовому лісовозі у с. Лавочне на планову загрузку. На проїзній дорозі ОСОБА_7 зупинив автомобіль та перешкоджав подальшому проїзду, а отже, і виконанню ними трудових обов`язків. На їх вимогу покинути проїжджу частину дороги і не перешкоджати їм ОСОБА_7 почав нецензурно висловлюватися, обзивати їх злодіями, а згодом витягнув зброю, яку мав при собі. Коли працівники ДП "Галсільліс" вийшли зі службового автомобіля, він вистрелив із пістолета ОСОБА_6 у ліву ногу і погрожував іншим працівникам фізичною розправою.
Унаслідок протиправних дій ОСОБА_7 ОСОБА_6 звернувся до Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
25 грудня 2020 року ОСОБА_8 поширив у соціальній мережі "Фейсбук" інформацію про те, що начебто працівники ДП "Галсільліс" жорстоко побили ОСОБА_7, прив`язали його тросом до лісовоза "Урал" і хотіли протягнути, погрожували йому смертю, викрали мобільний телефон та 5 000,00 грн, які знаходилися у чохлі телефону. Згодом ця інформація була поширена у соціальній мережі "Фейсбук" ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
Крім того, поширена відповідачами інформація розійшлась по багатьох інтернет-ресурсах, які висвітлювали, зокрема, розповідь ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яку знімав ОСОБА_9, та 17 січня 2021 року її було викладено на сторінці " ОСОБА_9" в мережі "Фейсбук".
На відео ОСОБА_7 стверджував, що він зупинив лісовоз, належний ДП "Галсільліс", у зв`язку з тим, що, як він запевняв, такий віз незаконно вирубаний кругляк. Після того як він перешкодив проїзду лісовоза, з нього вийшли ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, і ОСОБА_6 почав завдавати йому ударів у голову. Згодом всі четверо працівників почали його бити, прив`язали до лісовоза і намагалися протягнути його. ОСОБА_7 також зазначав, що неправомірним діям працівників ДП "Галсільліс" перешкодили односельчани, які прийшли йому на допомогу, викликали на місце події поліцію та швидку допомогу. Медики доставили його для огляду у Сколівську центральну лікарню.
Згідно з відповіддю Комунального некомерційного підприємства "Сколівська центральна лікарня" від 23 грудня 2020 року ОСОБА_7 був доставлений бригадою екстреної медичної допомоги до лікарні з тілесними ушкодженнями. Попередній діагноз лікаря: черепно-мозкова травма, струс головного мозку, садна чола, носа, забій грудної клітки. Зі слів ОСОБА_7, тілесні ушкодження він отримав унаслідок побиття.
На відеозаписі від 17 січня 2021 року ОСОБА_7 зазначає, що він звернувся до Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова" для фіксування тілесних ушкоджень. Також він вказав, що звернувся із заявою щодо неправомірних дій працівників ДП "Галсільліс" до Шевченківського районного відділу поліції у м. Львів. Однак з відповіді відділу поліції випливає, що будь-яких звернень від ОСОБА_7 не надходило, що свідчить про те, що інформація є неправдивою. Також під час відеозапису він неодноразово називає ОСОБА_2 злодієм, директора ДП "Галсільліс" ОСОБА_1 - "бандою, яка нападає на житлові будинки, погрожує людям зброєю та розправою".
ІНФОРМАЦІЯ_1 на своїй сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" ОСОБА_8 опублікував текст внутрішнього розслідування ОСОБА_11, в якому було описано вказані події 23 грудня 2020 року зі слів ОСОБА_7, із зазначенням прізвищ працівників ДП "Галсільліс", які начебто його катували. Згодом ОСОБА_8 неодноразово публікував на своїй сторінці у соціальній мережі "Фейсбук" твердження, що працівники ДП "Галсільліс" є чорними лісорубами, які незаконно проводять вирубку лісу.
Поширена відповідачами інформація про позивачів є негативною, недостовірною та порушує їх особисті немайнові права, ганьбить їх честь, гідність і завдає шкоди діловій репутації позивачів як посадових осіб ДП "Галсільліс".
Просили визнати, що інформація, поширена відповідачами у соціальній мережі "Фейсбук" про події, які відбулися 23 грудня 2020 року в с. Лавочне Сколівського району Львівської області за участю працівників ДП "Галсільліс" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, є недостовірною, та зобов`язати відповідачів спростувати поширену ними інформацію у соціальній мережі "Фейсбук" про вказані події, які відбулися за участю названих працівників ДП "Галсільліс". Стягнути з відповідачів солідарно на користь кожного з позивачів моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2022 року позов задоволено частково. Визнано, що інформація, поширена ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 у соціальній мережі "Фейсбук" про події, які відбулися 23 грудня 2020 року у с. Лавочне Сколівського району Львівської області за участю працівників ДП "Галсільліс" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, є недостовірною. Зобов`язано ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 спростувати поширену ними інформацію у соціальній мережі "Фейсбук" про події, які відбулися 23 грудня 2020 року у с. Лавочне Сколівського району Львівської області за участю працівників ДП "Галсільліс" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Стягнено з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 45 000,00 грн. Стягнено з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 45 000,00 грн. Стягнено з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 45 000,00 грн. Стягнено з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 45 000,00 грн. Стягнено з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 45 000,00 грн. Стягнено з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 45 000,00 грн. Стягнено з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 солідарно на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 сплачений судовий збір у розмірі 3 608,00 грн та 44 300,00 грн за проведення експертизи. Зобов`язано ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 солідарно сплатити на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово-експертна установа" (далі - ТОВ "Київська незалежна судово-експерта установа") 5 000,00 грн за проведення експертизи цифрових відеозвуків з метою встановлення тестового змісту зафіксованих у них розмов (стенограм), відповідно до рахунка від 01 серпня 2022 року № 01/08-1.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що факт поширення відповідачами зазначеної інформації підтверджується наданими письмовими доказами, а також дослідженими в ході розгляду справи відеоматеріалами на відповідному інтернет-ресурсі, які суд бере до уваги як належні та допустимі. Даних та доказів, які спростували б факт поширення вказаної інформації, відповідачі суду не надали. Вказана спірна інформація доведена до відома необмеженого кола осіб користувачів інтернету, і така інформація, з огляду на її зміст, порушує особисті немайнові права і завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивачів. Отже, твердження відповідачів не мають характеру оціночного судження, а містять фактичні твердження, що було підтверджено висновком Судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи усного та писемного мовлення № 3221, виконаним ТОВ "Київська незалежна судово-експерта установа" 01 серпня 2022 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 травня 2023 року рішення Сколівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2022 року скасовано, у позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під поширенням інформації розуміється доведення її до відома хоча б одній особі, тому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що поширення інформації відбулося, оскільки спірні дописи розміщені в мережі Інтернет, зокрема у мережі "Фейсбук", що є відкритою соціальною мережею, яка доступна необмеженому колу осіб. Проте позивачі є працівниками ДП "Галсільліс", тому повинні бути готові, що межі допустимої критики щодо них є значно ширшими, ніж до окремої пересічної особи.
Суд апеляційної інстанції не може розділити твердження суду першої інстанції про те, що експерт дійшов висновку, що спірна інформація принижує честь і гідність позивачів, спотворює їх професійний та особистісний імідж, а також спричиняє моральну шкоду, оскільки таких висновків може дійти тільки суд на підставі результатів повного та всебічного аналізу обставин спірних правовідносин. Крім того, питання моральної шкоди не ставилося перед експертом, а сам факт і розмір такої шкоди входить до предмета доказування, тому в задоволенні такої вимоги може бути відмовлено навіть за наявності підстав для задоволення інших цивільно-правових вимог, з якими позивач її пов`язує. Також поширену відповідачами спірну інформацію можна віднести до публіцистичного твору (по типу новинної статті), у якому інформація подається у публіцистичному стилі.
Тобто інформація в змішаному виді з оціночними судженнями (висловами у переносному значенні, з перебільшенням тощо) поширюється з метою не просто подати певну інформацію, а з метою також сформувати певну думку в тих, хто знайомиться з такою інформацією, щодо певних фактів, подій тощо; передачі певного підтексту при поданні такої інформації з оціночними судженнями; висвітлення свого бачення тієї чи іншої події, того чи іншого факту; певної оцінки тих чи інших дій, рішень, вчинків певних осіб.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що відповідна публікація, зважаючи на джерело, яким та від імені якого опублікована, мету публікації, яку переслідували відповідачі (повідомлення про певні події, вчинки, акти тощо, які стали відомими відповідачу у зв`язку з їх діяльністю; інформування громадськості про свою діяльність та своє бачення таких подій, фактів; формування певної думки з приводу конкретної події, фактів, про які йдеться, тощо), у цілому не може вважатися оціночним судженням. Однак позивачі просять визнати, що уся інформація, поширена відповідачами у соціальній мережі "Фейсбук" про події, які відбулися 23 грудня 2020 року в с. Лавочне Сколівського району Львівської області за участю працівників ДП "Галсільліс" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, є недостовірною. Іншими словами, позивачі не диференціюють, яка саме із поширеної відповідачами інформації про події від 23 грудня 2020 року є недостовірною та має бути спростована. Не звернувши уваги на зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та визнав усю інформацію, яка поширена відповідачами про події 23 грудня 2020 року, негативною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, просить її скасувати, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 08 грудня 2022 року залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах: Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 761/37180/17, від 06 вересня 2022 року у справі № 926/2195/21, від 10 квітня 2019 року у справі № 398/4136/15-ц; Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що інформація, поширена відповідачами у соціальній мережі "Фейсбук", не може вважатись оціночним судженням, однак, враховуючи той факт, що позивачі є працівниками ДП "Галсільліс", а тому вони є публічними особами, отже, повинні бути готові, що межі допустимої критики щодо них є значно ширші, ніж до окремих пересічних осіб.
Однак таке твердження суду апеляційної інстанції є помилковим, оскільки у пункті 37 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" наведено визначення поняття "публічний діяч (особа)". Отже, позивачі, які є працівниками державного підприємства (майстрами лісу), не входять до переліку осіб, які згідно із цим Законом вважаються публічними особами.
Помилковим є і твердження суду апеляційної інстанції про те, що поширену відповідачами спірну інформацію можна віднести до публіцистичного твору, у якому інформація подається у публіцистичному стилі, оскільки предметом судового розгляду був не спосіб викладення і подання відповідачами інформації, а факт її недостовірності, однак ця обставина залишилась поза увагою, як і та обставина, що висновком судового експерта від 01 серпня 2022 року № 3221 було встановлено, що поширена відповідачами інформація є фактичним твердженням і є негативною. Висновку судового експерта, який був повно, усебічно і об`єктивно досліджений судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки, зазначивши, що експерт не міг зробити висновок, що спірна інформація принижує честь і гідність позивачів, спотворює їх особистісний імідж, а також спричиняє моральну шкоду, оскільки таких висновків може дійти лише суд на підставі результатів повного та всебічного аналізу обставин спірних правовідносин. Однак на противагу такому твердженню необхідно зазначити, що суд першої інстанції не ставив перед експертом питання щодо надання відповіді, чи принижує спірна інформація честь і гідність позивачів. Безпосередньо суд першої інстанції на підставі повно і всебічно досліджених доказів і дійшов висновку, що спірна інформація принижує честь і гідність позивачів з огляду на те, що вона була поширена відповідачами у формі фактичних тверджень, була негативною за своїм змістом та була недостовірною, про що позивачі навели відповідні докази, які не були спростовані відповідачами належними та допустимими доказами.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_8 на касаційну скаргу мотивований тим, що касаційна скарга позивачів є необґрунтованою, не відповідає обставинам справи та подана з грубим порушенням норм матеріального, процесуального та кримінального права, а тому задоволенню не підлягає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Постанову суду апеляційної інстанції оскаржує лише позивач ОСОБА_1, тому суд касаційної інстанції переглядає рішення лише в частині позовних вимог ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 грудня 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які є працівниками ДП "Галсільліс", їхали на службовому лісовозі у с. Лавочне Стрийського району Львівської області на планову загрузку.
На проїзній частині дороги автомобіль зупинив ОСОБА_7, який перешкодив його подальшому руху. На вимогу позивачів покинути проїжджу частину дороги і не перешкоджати їм, ОСОБА_7 почав нецензурно висловлюватися, обзивати позивачів злодіями, а згодом витягнув зброю, яку мав при собі.
Коли працівники ДП "Галсільліс" вийшли зі службового автомобіля, ОСОБА_7 вистрелив із пістолета ОСОБА_6 у ліву ногу і погрожував іншим працівникам фізичною розправою.
Унаслідок зазначених обставин ОСОБА_6 звернувся до Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
З приводу вказаної ситуації ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідач ОСОБА_8 зі своєї сторінки соціальної мережі "Фейсбук" здійснив поширення інформації такого змісту:
- "На Сколівщині 23.12.20 чорні лісоруби Славського Галсільлісу, місцевого журналіста-активіста села Лавочне ОСОБА_3 прив`язали до бампера лісовоза, наносили смертельні удари металевими деталями, викрали мобільний телефон з грошима, і якщо б не жителі села, в живих ОСОБА_7 уже б не було. Місцеві правоохоронні органи ніяких мір не принімають…" (ІНФОРМАЦІЯ_2);
- " ІНФОРМАЦІЯ_5". Зі слів потерпілого журналіста ОСОБА_7 :
23.12.2020 село Лавочне на Сколівщині перешкоджання журналісту під час зйомки ст. 171 КК України ОСОБА_7 почув, що їдуть лісовози і побіг на дорогу, подзвонив на 102 і повідомив жителів села. Зупинив лісовоз представився журналістом і почав знімати їх на відео. З лісовоза вийшли четверо здорових чоловіків і почали бити ОСОБА_7 по голові. ОСОБА_7 втратив свідомість, а пізніше переконавшись, що ОСОБА_7 безпритомний почали його обшукувати і викрали мобільний телефон на який потерпілий ОСОБА_7 вів відеозйомку і викрали ще 5000 грн., які знаходилися в чохлі телефона. Підняли безпритомного журналіста і прив`язали буксировочним грубим пасом до бампера лісовоза. ОСОБА_7 почав приходити в себе уже прив`язаний пасом до бампера лісовоза, і вони знову продовжували його катувати, бити по голові. ОСОБА_7 безсилий відбивався, а дальше найстрашніше, катівники сіли на лісовоз і почали рухатися з прив`язаним до бампера чоловіком. Але зразу на дорогу вибігли жителі села Лавоне, дружина ОСОБА_7 і зупинили даний лісовоз. Відбулася словесна перепалка на грубих тонах. Люди намагалися ОСОБА_7 визволити, але їм це не вдавалось. Озвірілі чорні лісоруби кричали, що їх всіх зараз поб`ють…." (т. 1, а. с. 19).