Постанова суду № 527/643/20 від 08.05.2024 про розірвання договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації, повернення земельних ділянок, стягнення шкоди за...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 527/643/20

провадження № 61-17969св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Глобинської міської ради Полтавської області,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги заступника керівника Полтавської обласної прокуратури та ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року у складі судді ПавлійчукА. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у складі колегії суддів Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року заступник керівника Глобинської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), Глобинської міської ради Полтавської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації, повернення земельних ділянок, стягнення шкоди за використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначав, що наказами Головного управління Держземагенства у Полтавській області (далі - ГУ Держземагенства у Полтавській області) від 27 лютого 2014 року ОСОБА_1 надано п`ять земельних ділянок, цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби, в довгострокову оренду строком 49 років із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані з південної сторони с. Іванове Селище Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

На підставі вказаних наказів 06 березня 2014 року між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_1 укладені договори оренди земельних ділянок, за умовами яких земельна ділянка повинна використовуватися орендарем виключно за цільовим призначенням, орендар зобов`язаний використовувати встановлені обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором.

Але у порушення вимог земельного законодавства та умов відповідного договору ОСОБА_1 земельні ділянки, площею 7,0038 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0008, площею 32,3006 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0001, площею 27,8958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0009, площею 18,4958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0011, призначені для сінокосіння та випасання худоби, використовував для вирощування сільськогосподарських культур, тобто не за цільовим призначенням із відступленням від проекту землеустрою.

Земельна ділянка площею 9,1025 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0002, представлена сіножатями з переважанням лучно-болотної рослинності, ознаки розорення відсутні.

Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства та актами обстеження земельних ділянок встановлено, що на момент проведення відповідної перевірки/обстеження земельні ділянки використовувались під посів сільськогосподарської культури (виявлено залишки урожаю кукурудзи) на більшій частині площі кожної з п`яти земельних ділянок за виключенням заболочених та порослих очеретом угідь.

Прокурор вказує, що нецільовим використанням земельних ділянок, призначених для сінокосіння та випасання худоби, ОСОБА_1 заподіює шкоду орному шару землі та уникає сплати орендної плати як за ріллю, що значно перевищує орендну плату за землю пасовищ.

Крім того, прокурор вважає, що ОСОБА_1 не виконав умови пунктів 18 та 32 договорів оренди землі від 06 березня 2014 року, відповідно до яких він був зобов`язаний розробити технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та в подальшому подати орендодавцю витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки разом із проєктом додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині зазначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Використання земельної ділянки як основного національного багатства з порушенням цільового призначення та умов використання земель не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Незаконне розорення пасовищ призводить до погіршення якості ґрунтів та виснаження земель, що завдає шкоди земельним ресурсам держави, а також суперечить державній політиці у сфері земельних відносин.

Правонаступник органу, який здійснював державну політику щодо розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів та який є стороною договорів оренди, є ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, а також наступний власник земельної ділянки як об`єкта комунальної власності Глобинська міська рада (Івановоселищенська сільська рада) функцій щодо захисту порушених прав держави та суспільного інтересу не виконує, що є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом пред`явлення позову.

Уточнивши позовні вимоги, прокурор просив суд:

-розірвати договори оренди земельних ділянок від 06 березня 2014 року, укладені між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1, щодо земельних ділянок, площею 7,0038 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0008, площею 32,3006 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0001, площею 9,1025 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0002, площею 27,8958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0009, площею 18,4958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0011, із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, дата державної реєстрації права 12 березня 2014 року;

- внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про припинення права оренди всіх вказаних вище земельних ділянок;

-зобов`язати ОСОБА_1 повернути вказані земельні ділянки до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області шляхом підписання акта приймання-передавання земельних ділянок;

- стягнути з відповідача шкоду, завдану внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, у розмірі 75 324,77 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 02 березня 2021 року на підставі клопотання прокурора, у зв`зяку із припиненням повноважень Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області залучено до участі у справі її правонаступника - Глобинську міську раду Полтавської області як позивача.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 28 липня

2022 року позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 06 березня 2014 року площею 7,0038 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0008, із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2014 року, номер запису 4946741.

Внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості

про припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 7,0038 га

у тому числі сіножатей - 7,0038 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0008,

із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2014 року, номер запису 4946741.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 5320683600:00:023:0008, загальною площею 7,0038 га, нормативною грошовою оцінкою 33 554,33 грн, у тому числі сіножаті - 7,0038 га, яка розташована

за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, до Глобинської міської ради шляхом підписання акта приймання-передачі земельної ділянки.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 06 березня 2014 року, площею 32,3006 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0001, із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2014 року, номер запису 4941345.

Внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості

про припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 32,3006 га,

у тому числі сіножатей - 32,3006 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0001,

із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2014 року, номер запису 4941345.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 5320683600:00:022:0001, загальною площею 32,3006 га, нормативною грошовою оцінкою 241 671,18 грн, у тому числі сіножаті - 32,3006 га, яка розташована

за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, до Глобинської міської ради Полтавської області шляхом підписання акта приймання-передавання земельної ділянки.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 06 березня 2014 року площею 27,8958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0009, із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2014 року, номер запису 4942727.

Внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості

про припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 27,8958 га,

у тому числі сіножатей - 27,8958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0009,

із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2014 року, номер запису 4942727.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 5320683600:00:023:0009, загальною площею 27,8958 га, нормативною грошовою оцінкою 205 213,98 грн, у тому числі сіножаті - 27,8958 га, яка розташована

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 06 березня 2014 року, площею 18,4958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0011, із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2014 року, номер запису 4942955.

Внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості

про припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 18,4958 га,

у тому числі сіножатей - 18,4958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0011,

із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2014 року, номер запису 4942955.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, кадастровий номер 5320683600:00:023:0011, загальною площею 18,4958 га, нормативною грошовою оцінкою 104 299,06 грн, у тому числі сіножаті - 18,4958 га, яка розташована

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області шкоду, завдану внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, у сумі 68 015,75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що своїми діями орендар порушив умови договору, самостійно змінивши вид цільового використання земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення. Враховуючи положення пункту 38 договору, де сторони узгодили, що дія договору припиняється у разі невиконання орендарем умов пунктів 18 та 32 договору, у тому числі припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, договори оренди землі від 06 березня 2014 року підлягають достроковому розірванню.

Водночас суд не взяв до уваги акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки від 03 грудня 2019 року № 1143-ДК/1407/Ап/09/01/-19, оскільки цей документ складався не на підставі безпосереднього обстеження усіх земельних ділянок, а виключно на підставі листа Івановоселищенського сільського голови Приходька М. В. від 03 грудня 2019 року № 426 про те, що більшість зазначених земельних ділянок розорані, тому в частині позовних вимог щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5320683600:00:022:0002, відмовлено за недоведеністю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду в апеляційному порядку оскаржили Полтавська обласна прокуратура (в частині відмови у задоволенні позовних вимог) та ОСОБА_1 (у повному обсязі).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевий суд всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні дослідив усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надав їм правильну оцінку.

Встановивши, що ОСОБА_1 самовільно змінив вид використання спірних земельних ділянок із пасовища на ріллю, тобто допустив зміну виду цільового використання земельної ділянки (пасовища), що є порушенням вимог статей 20, 31, 33-37 ЗК України та умови договорів оренди землі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог прокурора.

Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що, використовуючи спірні земельні ділянки (з кадастровими номерами 5320683600:00:023:0008, 5320683600:00:022:0001, 5320683600:00:023:0009 та 5320683600:00:023:0011), які належать до сіножатей, для вирощування сільськогосподарських культур, а не сінокосіння, ОСОБА_1 порушує інтереси Глобинської територіальної громади в отриманні справедливої та такої, що відповідає вимогам законодавства, орендної плати.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки площею 9,1025 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0002, стягнення шкоди за її використання не за цільовим призначенням, оскільки з матеріалів справи відомо, що вказана земельна ділянка, розташована за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, представлена сіножатями з переважанням лучно-болотної рослинності. Ознаки розорення відсутні, тобто відсутнє порушення пункту 18 договору оренди землі.

Суд першої інстанції правильно не взяв до уваги акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта земельної ділянки від 03 грудня 2019 року № 1143-ДК/1407/Ап/09/01/-19, оскільки цей документ складався не на підставі безпосереднього обстеження всіх перелічених земельних ділянок, а виключно на підставі листа Івановоселищенського сільського голови Приходька М. В. від 03 грудня 2019 року № 426 про те, що більшість зазначених земельних ділянок розорана. Тому в частині позовних вимог щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5320683600:00:022:0002, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив за їх недоведеністю.

Також апеляційний суд вказав про те, що прокурор обґрунтував підстави для звернення до суду з цим позовом та підтвердив їх належними і достовірними доказами.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У грудні 2023 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 липня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги прокурора, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

1. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (статті 25, 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", статті 22, 623, 651, 1166, 1172, 1192 ЦК України, статті 20, 21, 34, 96, 110, 111, 141, 143 ЗК України), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 та постановах Верховного Суду від 30 травня 2023 року у справі № 922/1317/22, від 14 липня 2020 року у справі № 916/1998/19, від 05 жовтня 2022 року у справі № 766/9484/20.

Вказує на те, що суди не встановили порушень статті 25 Закону України "Про оренду землі" з його боку, використання земельних ділянок здійснювалося в межах їх цільового призначення, а зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення.

Зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях під час вирішення питання застосування наслідків нецільового використання земельних ділянок та визначення правил встановлення і зміни цільового призначення земельних ділянок застосовали не чинну, а попередню редакцію частини п`ятої статті 20 ЗК України (чинної на час подання позовної заяви).

Водночас суди не врахували, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Як і акти цивільного законодавства, норми ЗК України не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Звертає увагу, що зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди виклали висновок про використання спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням як підставу для дострокового розірвання договорів оренди за рішенням суду. Застосовуючи положення статті 651 ЦК України, суди виснували, що порушення договору на предмет істотності суд оцінює виключно за обставинами, які склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У такому випадку вина сторони, яка допустила порушення умов договору, не має значення ні для істотності порушення, ні для виникнення права вимагати зміни чи розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Водночас такий висновок судів суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного господарського суду від 30 травня 2023 року у справі № 922/1317/22, щодо недоведеності передбаченого частиною другою статті 651 ЦК України істотного порушення договору оренди земельної ділянки як підстави його розірвання, де зазначено, що з огляду на критерій пропорційності, який відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, недоведеність (поряд із виявленим порушенням орендарем умов договору) наявності завдання реальної шкоди іншій стороні договору, внаслідок чого орендодавця було б позбавлено можливості отримати очікуване під час укладення договору, свідчить про недоведеність істотності допущеного орендарем порушення умов договору оренди як підстави його розірвання згідно із частиною другою статті 651 ЦК України. Такий висновок не суперечить висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року № 912/1385/17, щодо спору про розірвання договору оренди землі.

Заявник указує, що застосована судами в оскаржуваних судових рішеннях норма частини п`ятої статті 20 ЗК України, яка була чинна на час подання позовної заяви та вирішення справи в суді першої інстанції, наслідки, передбачені статтею 21 ЗК України, а також положення статті 34 ЗК України застосовані всупереч правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19. Зокрема, суди не врахували, що висновок Великої Палати Верховного Суду у цій справі, відповідно до якого зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (пункт 37 постанови). У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі (пункт 38).

Зазначає, що застосування судами відповідальності у вигляді стягнення матеріальної шкоди, завданої використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням, суперечить сталій судовій практиці Верховного Суду, зокрема висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 766/9484/20. Обов`язковою умовою відшкодування матеріальної шкоди є встановлення та доведення наявності усіх елементів цивільного правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправність діяння особи, що заподіяла шкоду, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням особи, що заподіяла шкоду, вина особи у заподіянні шкоди. Разом із тим суди не встановили належним чином елементи цивільного правопорушення та не довели, в чому саме полягає протиправність діяння відповідача. Суди зробили висновки, що незаконне розорення сіножатей та пасовищ призводить до погіршення якості ґрунтів та виснаження земель, але залишили поза увагою, що визначення погіршення стану якості ґрунтів та виснаження земель може бути встановлено винятково з урахуванням даних агрохімічної паспортизації земель. У справі не здобуто доказів та відсутні посилання у судових рішеннях на затверджені дані агрохімічної паспортизації відповідних земель та показники погіршення стану і властивостей земель, які б свідчили про погіршення стану якості ґрунтів та виснаження земель відповідачем внаслідок його діяльності на спірних земельних ділянках відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону земель". Крім того, заявник вважає, що у прокурора не було підстав для представництва інтересів держави у цій справі.

2. У касаційній скарзі заступник керівника Полтавської обласної прокуратури посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 903/581/18, від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, 28 січня 2020 року у справі № 910/6981/19, від 21 червня 2022 року у справі № 912/1520/21, від 15 листопада 2019 року у справі № 909/887/18, від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17.

Вказує на те, що, відхиляючи акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки від 03 грудня 2019 року № 1143-ДК/1407/Ап/09/01/-19 та безпідставно зменшуючи розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, суд не врахував, що відповідач не заперечував факт оброблення і засівання всіх земельних ділянок, які перебували в нього в оренді.

Відхиляючи доводи прокурора щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок у зв`язку з невиконанням відповідачем пунктів 18, 32 договорів оренди земельних ділянок, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки станом на момент звернення прокурора з позовом до суду нормативно-грошова оцінка спірних земельних ділянок була затверджена і розроблена, тому це є підставою для перегляду розміру орендної плати. Підстав для розірвання відповідного договору оренди земельної ділянки у зв`язку з невиконанням орендарем умов пунктів 18, 32 договору оренди не вбачається.

Але суди не надали оцінки тому факту, що у порушення пункту 32 договорів земельних ділянок відповідач не забезпечив надходження до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області витягів із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок разом із проєктом додаткової угоди щодо внесення змін до договорів земельних ділянок у частині зазначення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, проведеної відповідно Закону України "Про оцінку земель" та розміру орендної плати, визначеної на її основі, із зазначенням дати набрання чинності нормативно-грошової оцінки земельних ділянок згідно із пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України. За відомостями Реєстру речових прав на рухоме майно такі додаткові угоди залишилися неукладеними і на момент вирішення спору судом.

Провадження у суді касаційної інстанції

25 грудня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

16 січня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Підставами відкриття касаційного провадження є пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

08 лютого 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури просить залишити її без задоволення та звертає увагу на те, що у прокурора не було підстав для представництва держави у цій справі, зокрема зазначає про те, що прокурор одночасно звернувся до суду в інтересах держави та із зверненням до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та сільської ради про намір звернення до суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказами ГУ Держземагентсва у Полтавській області від 27 лютого 2014 року № ПЛ/5320683600:00:022/00001285, № ПЛ/5320683600:00:023/00001281, № ПЛ/5320683600:00:022/00001290, № ПЛ/5320683600:00:023/00001284, № ПЛ/5320683600:00:023/00001295 "Про надання земельної ділянки в оренду" ОСОБА_1 надано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 7,0038 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0008; площею 32,3006 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0001; площею 9,1025 га, кадастровий номер 5320683600:006022:0002; площею 27,8958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0009; площею 18,4958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0011, сіножаті для сінокосіння та випасання худоби у довгострокову оренду, терміном на 49 років, що розташовані з південної сторони с. Іванове Селище Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області (т. 1, а. с. 52-56).

На підставі зазначених наказів 06 березня 2014 року між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_1 укладені договори оренди землі, предметом яких є земельні ділянки з кадастровими номерами 5320683600:00:023:0008, 5320683600:00:022:0001, 5320683600:00:022:0002, 5320683600:00:023:0009, 5320683600:00:023:0011 (т. 1, а. с. 57-86).

Вказані договори зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12 березня 2014 року, номери запису про інше речове право 4941345, 4946445, 4946741, 4942727, 4942955, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери 11542913, 11554874, 11555564, 11546093, 11546945 ( т. 1, а. с. 25-39).

Договори оренди земельних ділянок є ідентичними за змістом.

У пункті 14 договорів оренди землі від 06 березня 2014 року визначено, що відповідна земельна ділянка передається для сінокосіння та випасання худоби.

У пункті 16 договорів оренди землі від 06 березня 2014 року визначено умови збереження стану об`єкта оренди, а саме використання земельної ділянки згідно із цільовим призначенням із дотриманням вимог чинного законодавства.

У пункті 18 договорів оренди землі від 06 березня 2014 року передбачено заборону зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно із пунктом 32 договорів оренди землі від 06 березня 2014 року орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуватись вимог земельного законодавства.

На виконання наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській областівід 09 серпня 2018 року № 629-ДК державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_2 провів перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель державної власності щодо земельних ділянок, площею 7,0038 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0008; площею 32,3006 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0001; площею 9,1025 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0002; площею 27,8958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0009; площею 18,4958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0011, розташованих на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, про що 10 серпня 2018 року склав акти обстеження земельних ділянок № 629-ДК/0623/АО/10/01/-18, № 629-ДК/0624/АО/10/01/-18, № 629-ДК/0625/АО/10/01/-18, № 629-ДК/0626/АО/10/01/-18, № 629-ДК/0627/АО/10/01/-18 (т. 1, а. с. 107-122).

Встановлено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 7,0038 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0008; площею 18,4958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0011; площею 32,3006 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0001; площею 27,8958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0009, для сінокосіння і випасання худоби, розташовані за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, використовуються не за цільовим призначенням.

На момент перевірки виявлено, що на вказаних земельних ділянках проведено обробіток ґрунту механічним способом та виявлено посів сільськогосподарської культури - кукурудзи.

Земельна ділянка площею 9,1025 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0002, що розташована за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, представлена сіножатями з переважанням лучно-болотної рослинності. Ознаки розорення відсутні.

За відомостями Державного земельного кадастру вказані земельні ділянки перебувають у користуванні ОСОБА_1 згідно із договорами оренди від 06 березня 2014 року, державна реєстрація права 12 березня 2014 року.

Суди встановили, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, площею 7,0038 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0008; площею 18,4958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0011; площею 32,3006 га, кадастровий номер 5320683600:00:022:0001; площею 27,8958 га, кадастровий номер 5320683600:00:023:0009, для сінокосіння і випасання худоби, розташовані за межами населених пунктів на території Івановоселищенської сільської ради Глобинського району Полтавської області, орендовані ОСОБА_1, оброблені механічним способом та засіяні сільськогосподарською культурою - кукурудзою.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Полтавської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

................

Перейти до повного тексту