ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 631/88/20
провадження № 61-14533св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (судді-доповідача), Карпенко С. О., Олійник А. С.,
Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Акціонерного товариства "ВТБ Банк" з ринку на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року у складі судді Трояновської Т. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію акціонерного товариства "ВТБ Банк" Стрюкової І. О. (далі - уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк") про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що 04 січня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") та позивачем було укладено заяву - договір на оформлення банківських продуктів № 25144681 від 04 січня 2018 року, на підставі якого йому було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 для розміщення коштів у валюті (євро), на який 04 січня 2018 року ним були внесені кошти у сумі 15 005,11 євро.
Рішенням Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію акціонерного товариства "ВТБ Банк" від 18 грудня 2018 року № 849-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18 грудня 2018 року № 3392 "Про початок процедури ліквідації акціонерного товариства "ВТБ Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
На підставі вказаного рішення у ПАТ "ВТБ Банк" відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації строком на два роки з 19 грудня 2018 року по 19 грудня 2020 року. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 24 жовтня 2019 року № 2706, відповідно до якого призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкову І. О. з 04 листопада 2019 року.
Позивач зазначав, що на час оприлюднення цієї інформації він перебував у стані тимчасової непрацездатності, а саме з 16 грудня 2018 року по 11 січня 2019 року - перебував на амбулаторному лікуванні у медичних закладах; у період часу з 12 січня 2019 року по 19 січня 2019 року - перебував за межами України, а у період з 19 січня 2019 року по 21 січня 2019 року - продовжував лікування.
Дізнавшись про вказані вище обставини він надіслав на адресу відповідача заяву від 22 січня 2019 року про визнання вимог кредитора та включення його вимог за заявою-договором на оформлення банківських продуктів № 25144681 від 04 січня 2018 року до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВТБ Банк" та враховуючи відсутність протягом 2019 року жодної відповіді на свою заяву, вважав, що вона була задоволена та його включено до четвертої черги вимог кредиторів банку.
25 листопада 2019 року рішенням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" від 21 листопада 2019 року № 2976 розпочато часткове задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВТБ Банк" у сумі 225 285 074,44 грн, що складає 35 % від загальної суми вимог кредиторів четвертої черги.
28 грудня 2019 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" опубліковано оголошення, що починаючи з 13 січня 2020 року банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів.
У зв`язку з цим позивачем на адресу відповідача було направлено запит про порядок отримання виплат, у відповіді на який йому повідомили, що прізвище ОСОБА_1 до реєстру кредиторів ПАТ "ВТБ Банк" не включено; у листі від 16 січня 2020 року за № 169/1-2 його було повідомлено про те, що оголошення про ліквідацію ПАТ "ВТБ Банк" опубліковано в газеті "Голос України" № 247 від 22 грудня 2018 року, строк звернення 30 днів після опублікування відповідних відомостей, а тому позивач його порушив.
Позивач вважав, що бездіяльність відповідача щодо невнесення його кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку є незаконною та протиправною, а також такою, що порушує його законні права та інтереси як вкладника АТ "ВТБ Банк".
За таких обставин ОСОБА_1 просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової І. О. щодо невнесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів заявленої ним кредиторської вимоги,
- зобов`язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" внести зміни до реєстру акцептових вимог кредиторів АТ "ВТБ Банк", а саме: включити до реєстру кредиторські вимоги ОСОБА_1 з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів банку.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області
від 23 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкову І. О. внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "ВТБ Банк", а саме включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "ВТБ Банк" кредиторські вимоги ОСОБА_1 з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів банку.
У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової І. О. щодо невнесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів заявленої позивачем кредиторської вимоги відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 у визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк не звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" із заявою про визнання його кредитором та включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку. Пропуск такого строку обумовлено поважними причинами - хворобою позивача та тривалим лікуванням, на підтвердження чого ним надані належні докази.
Також встановлено, що пропущений ОСОБА_1 строк є незначним, а тому, оскільки стаття 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачає прямих норм, як поновлення зазначеного строку, так і заборони щодо його поновлення у разі пропуску з поважних причин, то оскільки останній був пропущений позивачем з поважних причин, він підлягає поновленню. У зв`язку з цим наявні підстави для зобов`язання відповідача включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "ВТБ Банк".
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 рокуапеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової І. О. залишено без задоволення, рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.
За результатами вирішення справи апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" із заявою про визнання його кредитором та включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку.
Разом із цим апеляційний суд на спростування доводів апеляційної скарги щодо неналежності відповідача у цій справі, яким на думку заявника, має бути АТ "ВТБ Банк", зазначив, що з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноваження органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб`єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Отже, суд вважав, що належним відповідачем щодо виконання банком взятих на себе зобов`язань у випадку початку ліквідації вказаної фінансової установи є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від його імені та в межах повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та/або делегованих Фондом, виконує дії з забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. Банк, що ліквідується, не втратив свого статусу юридичної особи. За таких обставин позивачем у позовній заяві вірно визначено відповідачем Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ "ВТБ Банк" з ринку, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "ВТБ Банк" і ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Оскільки судові рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" щодо невнесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів заявленої кредиторської вимоги не оскаржуються, тому суд касаційної інстанції відповідно до статті 400 ЦПК України оскаржувані судові рішення в цій частині не переглядає.
У касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ "ВТБ Банк" з ринку посилається на пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) як на підставу оскарження судових рішень. Вважає, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 910/8132/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/17365/15-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 456/450/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 383/2/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 591/1272/18, постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 серпня 2022 року у справі № 912/1941/21, постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001ц15 та у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 910/14465/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 910/15373/17, від 09 червня 2021 року у справі № 761/13839/19, від 15 березня 2018 року у справі № 910/8793/17.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк на прийняття вимог кредиторів банку є присічним і поновленню чи продовженню не підлягає, а вимоги заявлені після спливу такого строку, вважаються погашеними в будь-якому випадку, незалежно від існування поважності причин такого пропуску;
- доказів звернення до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" із заявою про визнання кредитором та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку у передбачений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк, позивач суду не надав;
- виходячи із суті позовних вимог відповідачем у цій справі має бути АТ "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду, а не Фонд чи сама уповноважена особа Фонду, як помилково зазначено у позовній заяві.
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Провадження у суді касаційної інстанції
09 жовтня 2023 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення АТ "ВТБ Банк" з ринку засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
22 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 04 січня 2018 року між ПАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є АТ "ВТБ Банк, та ОСОБА_1 було укладено заяву - договір на оформлення банківських продуктів № 25144681 від 04 січня 2018 року, на підставі якого йому було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 для розміщення коштів у валюті (євро), на який 04 січня 2018 року ним були внесені кошти у сумі 15 005,11 євро, що підтверджується копією чеку на поповнення рахунку від 04 січня 2018 року.
На підставі рішення Правління Національного банку України № 849-рш від 18 грудня 2018 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ Банк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18 грудня 2018 року № 3392 "Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства "ВТБ Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Відповідно до вказаного рішення в АТ "ВТБ БАНК" відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації строком на два роки з 19 грудня 2018 року по 19 грудня 2020 року та призначено уповноважену особу Фонду - Шевченко О. В.,якому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "ВТБ Банк", визначені статтями 37, 38, 47-52, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі: підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному цим законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку.
24 жовтня 2019 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2706 "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ БАНК"", відповідно до якого з 04 листопада 2019 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговані всі повноваження ліквідатора АТ "ВТБ Банк" Стрюковій І. О.
Установлено, що 22 січня 2019 року ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача заяву про визнання вимог кредитора та включення його вимог за заявою - договором на оформлення банківських продуктів № 25144681 від 04 січня 2018 року до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВТБ Банк", що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, накладною № 6320201990846 та описом, дата подання 22 січня 2019 року, дата вручення поштового відправлення 28 січня 2019 року (а. с. 18-20, 212, 221-223, т. 1).
25 листопада 2019 року рішенням уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" від 21 листопада 2019 року № 2976 розпочато часткове задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "ВТБ Банк" у сумі 225 285 074,44 грн, що складає 35% від загальної суми вимог кредиторів четвертої черги.
Також встановлено, що 09 січня 2020 року ОСОБА_1 направив на адресу відповідача заяву з проханням надати роз`яснення з приводу включення його кредиторської вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "ВТБ Банк" та з приводу отримання виплат.
У відповіді на вказаний вище лист від 16 січня 2020 року за № 169/1-2 уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкова І. О. повідомила, що оголошення про ліквідацію АТ "ВТБ Банк" опубліковано в газеті "Голос України" № 247 від 22 грудня 2018 року, згідно частин другої, п`ятої статті 45 та частини першої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк звернення з вимогами кредиторів складає 30 днів після опублікування відповідних відомостей, після закінчення цього строку вимоги кредиторів вважаються погашеними (а. с. 21, 213, т. 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У частині першій статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо поновлення позивачу строку на подання заяви про включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 48 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує гарантовану суму відшкодування за вкладом, сплачену вкладнику Фондом, задовольняються у четвертій черзі (пункт 4 частина перша статті 52 Закону № 4452-VI).
У справі, яка переглядається, позовні вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування, а зумовлені невиконанням банком зобов`язань за договором депозиту щодо повернення суми вкладу, яка перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом.
Згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону № 4452-VI протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 Закону № 4452-VI).
Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 4452-VIФонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Спірним у цій справі є питання про поновлення позивачу строку на подання заяви про включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "ВТБ Банк".
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 456/450/16-ц (провадження № 14-653цс18), у аналогічних правовідносинах, задоволено позовні вимоги про зобов`язання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" визнати позивача кредитором банку та включити його до реєстру акцептованих вимог кредиторів цього банку.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачає заборони щодо поновлення такого строку у разі його пропуску з поважних причин. Вказане узгоджується з пунктом 3 частини першої статті 48 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з яким Фонд та його уповноважена особа наділені повноваженнями вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що обмеження кредиторів надзвичайно коротким строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було б непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном - неправомірним.