ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/202/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 (Лакіза В.В. - головуюча, судді: Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.) у справі
за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації
до Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: (1) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", (2) Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство", (3) Державного підприємства "Старобільське лісомисливське господарство"
та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області
про витребування земельної ділянки.
(в судове засідання з`явились: прокурор ОГП - Шапка І.М. і представник Відповідача - адвокат Сутковий А.М.)
Історія справи
Узагальнений зміст позовних вимог і підстав позову
1. Заступник керівника Луганської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації (далі - Луганська ОДА, Облдержадміністрація, Позивач), правонаступником якої є Луганська обласна військова адміністрація (далі - Луганська ОВА), звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського (колишнього Білокуракинського) району (далі - Селищна рада, Рада, Відповідач), правонаступником якої є Лозно-Олександрівська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області (далі - Лозно-Олександрівська СВА), в якому просив витребувати на користь держави в особі Луганської ОДА з чужого незаконного володіння Селищної ради земельну ділянку площею 4,4128 га з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1541858644209) (далі - спірна земельна ділянка), яка розташована в адміністративних межах Селищної ради, за межами смт. Лозно-Олександрівка.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор посилався на приписи статей 5, 7, 8, 17, 31, 45, 47, 48, 54 та пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (далі - ЛК України) (в редакції, чинній з 29.03.2006), статей 12, 20- 22, 55, 57, 84, 122, 149, 153, 155 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 317, 319, 321, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 35, 50 Закону України "Про землеустрій", статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та стверджував, що у спірних правовідносинах передача вказаної земельної ділянки в комунальну власність Лозно-Олександрівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Селищної ради відбулася з порушенням норм земельного та лісового законодавства, оскільки на момент такої передачі частина спірної земельної ділянки (а саме 4,2185 га) перебувала в постійному користуванні Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Білокуракинське ЛМГ", Підприємство, Лісгосп, Третя особа-2) на підставі розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області (далі - Білокуракинська РДА) від 06.02.2006 № 35 і при цьому Луганська ОДА, як власник земельної ділянки, не повідомлялася та не погоджувала передачу спірної земельної ділянки в комунальну власність.
3. Прокурор також пояснював, що зважаючи на те, що державний акт на право постійного користування Підприємством отримано так і не було, його право постійного користування у даному випадку може бути підтверджено доданими планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, зокрема, Проєктом організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ", інформацією Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання (далі - ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" УДПЛВО) від 26.04.2023 № 162, доданою схемою перетину, згідно з якими спірна земельна ділянка має частковий перетин із землями державного лісового фонду ДП "Білокуракинське ЛМГ" Лозно-Олександрівського лісництва, квартал 23 виділ 10 (орієнтовна площа перетину становить 4,2185 га).
4. Звідси Прокурор підкреслював, що у спірних правовідносинах рішеннями неуповноважених органів фактично сформовано спірну земельну ділянку, визначено її площу, цільове призначення та в подальшому зареєстровано право власності на неї попри те, що вона накладається на землі лісогосподарського призначення. Наголошував, що перебування спірної земельної ділянки у незаконному володінні Селищної ради створює умови для подальшого незаконного розпорядження цією земельною ділянкою лісогосподарського призначення, а тому її у примусовому порядку слід витребувати на користь держави.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
5. Господарський суд Луганської області з доводами Прокурора погодився і рішенням від 24.10.2023 позовні вимоги задовольнив. Вирішив витребувати на користь держави в особі Позивача з чужого незаконного володіння Відповідача спірну земельну ділянку.
6. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Східний апеляційний господарський суд своєю постановою від 15.02.2024 рішення господарського суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про відмову у позові.
7. На відміну від рішення місцевого господарського суду постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що Прокурором у межах цієї справи не доведено обставин того, що спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням як до прийняття розпорядження Білокуракинської РДА від 06.02.2006 № 35 чи після його прийняття, належала до земель лісового фонду, а також того, що Підприємство в установленому законом порядку набуло право постійного користування на цю ділянку.
8. Крім цього, суд апеляційної інстанції вказав, що зважаючи на недоведеність набуття ДП "Білокуракинське ЛМГ" права постійного користування спірною земельною ділянкою до 28.03.2006 та факт її формування як об`єкта цивільних прав лише 18.10.2023, обраний Прокурором спосіб захисту інтересів держави у даному випадку є неефективним, а відновлення порушених прав держави шляхом задоволення віндикаційного позову за такої конструкції спору є неможливим. Суд пояснив, що задоволення позову Прокурора призведе до того, що на користь Позивача буде витребувана частина земельної ділянки площею 0,1943 (4,4128 га - 4,2185 га), відносно якої взагалі відсутні відомості щодо її можливого перебування у користуванні Лісгоспу та належності до земель лісогосподарського призначення. Тобто, фактично йдеться про набуття Позивачем додаткового майна (більшої площі земель) за судовим рішенням. Також обраний Прокурором спосіб захисту не враховує наявний статус спірної земельної ділянки: її віднесення до земель сільськогосподарського призначення, не скасовує віднесення спірної земельної ділянки саме до цієї категорії та не поновлює її категорію цільового використання як земель лісогосподарського призначення.
9. В подальшому Східний апеляційний господарський суду прийняв додаткову постанову від 04.03.2024, якою частково задовольнив заяву Лозно-Олександрівської СВА про ухвалення додаткового рішення та стягнув з Луганської обласної прокуратури 21 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
10. Апеляційний суд вказав, що заявлені Відповідачем судові витрати на надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції в сумі 36000 грн підтверджені наданими доказами. Водночас враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи і клопотання Прокурора про зменшення розміру витрат Відповідача на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за рахунок Луганської обласної прокуратури мають бути відшкодовані витрати Відповідача на професійну допомогу в розмірі 21 000 грн. В решті у задоволенні заяви належить відмовити.
Касаційна скарга
11. Не погоджуючись із постановою та додатковою постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати, залишити в силі рішення місцевого господарського суду та відмовити у задоволенні заяви Лозно-Олександрівської СВА про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:
(1) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 123, 125, 126 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) в подібних правовідносинах (у контексті того, з якого саме моменту державні лісогосподарські підприємства) є постійними користувачами лісової земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту, або ж набувають право постійного користування, або ж земельна ділянка є наданою - чи з часу прийняття відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування (апеляційний суд не уточнив, про яке саме рішення йдеться), чи з часу одержання державного акта (державної реєстрації права постійного користування), як це передбачено статтями 125, 126 ЗК України, чи з часу відображення земельної лісової ділянки на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування);
(2) на теперішній час відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції, чинній з 29.03.2006 до 15.01.2020) в подібних правовідносинах (щодо правових підстав набуття державними лісогосподарськими підприємствами права постійного користування земельними лісовими ділянками; щодо дати виникнення в держави права власності на земельну лісову ділянку з огляду на відсутність державного акта, тобто до її формування та державної реєстрації права власності за державою; щодо встановлення факту, які землі слід розуміти раніше наданими в користування - до 28.03.2006 включно);
(3) суд не врахував висновків щодо застосування норми пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції, чинній з 29.03.2006 до 15.01.2020), викладених у постановах Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 25.01.2015 у справі № 6-224цс14, від 27.01.2015 у справі № 21-570а14, в постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 31.05.20.23 у справі № 681/804/20, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 20.12.2023 у справі № 619/77/15, від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі № 278/1735/15-ц, від 24.05.2023 у справі № 367/3254/15-ц, від 16.08.2023 у справі № 676/4200/21, від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21 та від 22.11.2023 у справі № 911/2523/20;
(4) суд не врахував, викладеного в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16, від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17, від 30.09.2020 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 31.05.2023 у справі № 681/804/20, від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21 висновку про те, що інформація, надана Виробним об`єднанням "Укрдержліспроект" (далі - ВО "Укрдержліспроект"), а також доданий до неї графічний матеріал є належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні статей 76 - 78 ГПК України;
(5) суд не врахував, викладеного в постановах Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та від 20.12.2023 у справі № 619/77/15 висновку щодо застосування положень статті 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (в контексті того, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності);
(6) суд не врахував висновку щодо необхідності застосування ефективного способу захисту прав позивача, викладеного в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 925/378/17, від 26.02.2020 у справі № 210/5659/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц;
(7) суд не врахував висновку щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони"), викладеного в постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 30.05.2018 у справі № 686/17618/15-ц, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.11.2021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18;
(8) суд не врахував висновків щодо застосування норм статей 126, 129 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 10.09.2020 у справі № 908/1611/19, від 06.06.2019 у справі № 752/4513/17, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 14.02.2019 у справі № 916/24/18, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 15.11.2023 у справі № 308/7190/21, від 21.09.2023 у справі № 922/1832/19;
(9) суд не дослідив зібрані в справі докази, зокрема, належним чином засвідчену копію планшета № 4 лісовпорядкування 2007 року Лозно-Олександрівського лісництва ДП "Білокуракинське ЛМГ", Проєкт організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ", витяг із Поземельної книги, Таксаційний опис лісових насаджень.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
13. У відзиві на касаційну скаргу Лозно-Олександрівська СВА заперечує проти наведених у ній доводів. Скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, з рішеннями апеляційного господарського суду погоджується. Звідси у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, оскаржувані постанову і додаткову постанову залишити без змін. У відзиві також вказаний попередній розмір судових витрат, які Відповідач планує понести під час перегляду цієї справи в касаційному порядку.
14. Доводи відзиву Головного управління Держгеокадастру у Луганській області суд касаційної інстанції до уваги не бере, з огляду на пропуск заявником, встановленого судом строку на подання такої заяви.
Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
15. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у цій справі. Розгляд касаційної скарги призначено в судовому засіданні на 05.06.2024.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
16. Рішенням голови Селищної ради від 06.12.2005 № 39/2 "Про надання згоди на надання в постійне користування Білокуракинському державному лісомисливському господарству (ДЛМГ) земельної ділянки під заліснення" надано згоду на надання в постійне користування Лісгоспу земельної ділянки площею 247,4 га, у тому числі: - сіножаті - 147,0 га; - пасовища - 100,4 га під залісення із земель державної власності Селищної ради: - землі колишнього КСП "Правда" (сіножаті - контур № 264-а - 10,8 га, контур № 540 - 17,3 га, контур № 16 - 10,6 га, контур № 21 - 9,7 га, контур № 63 - 5,3 га, контур № 180 - 6,7 га, контур № 324 - 9,0 га, контур № 563 - 2,4 га; пасовища - контур № 286 - 9,0га, контур № 16-а - 5,8 га, контур № 25 - 12,0 га, контур № 423 - 20,4 га, контур № 556 - 3,7 га, контур № 560 - 7,0га); - землі колишнього КСП "Заріччя" (сіножаті - контур № 395 - 6,1 га, контур № 396 - 12,9 га, контур № 9 - 30,9 га, контур № 181 - 7,0 га; пасовища - контур №48 - 4,4 га, контур № 50 - 12,5 га, контур № 52 - 5,5 га, контур № 55 - 2,6 га, контур № 365 - 3,5 га, контур № 366 - 4,4 га, контур № 367 - 1,3 га, контур № 368 - 3,9 га, контур № 53 - 2,1 га, контур № 49 - 0,7 га, контур № 56 - 0,7 га, контур № 54 - 0,9га).
17. Пунктом 2 вказаного рішення вирішено клопотати перед Білокуракинською РДА про прийняття відповідного розпорядження.
18. В подальшому головою Білокуракинської РДА прийнято розпорядження від 06.02.2006 № 35 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки під заліснення, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Білокуракинському районі".
19. Зазначеним розпорядженням надано згоду на надання в постійне користування та на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860,0 га, в т.ч. пасовища 476,6 га та сіножатей 383,4 га під заліснення, зокрема, по Лозно-Олександрівській селищній раді 333,2 га, з них пасовищ 100,4 га та сіножатей 232,8 га, які надаються в постійне користування Підприємству із земель державної власності на території, яка за даними державного земельного кадастру враховуються в Тимошинській, Червоноармійській, Дем`янівській, Шарівській, Курячівській, Олександропільській, Олексіївській сільських радах та Білокуракинській, Лозно-Олександрівській селищних радах.
20. Пунктом 2 вказаного розпорядження зобов`язано ДП "Білокуракинське ЛМГ" замовити в землевпорядній організації розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки, які надаються під заліснення. Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки подати для розгляду та затвердження Білокуракинській районній державній адміністрації. Приступити до використання земель після встановлення землевпорядною організацією меж земельних ділянок в натурі та отримання документів, що посвідчують право постійного користування на землю.
21. ДК лісового господарства України Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання "Укрдержліспроект" Харківська державна лісовпорядна експедиція у 2009 році розроблено Проєкт організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ", згідно з яким земельну ділянку орієнтовною площею 4,2185 га включено до кварталу № 23, виділи № 9, № 10 Лозно-Олександрівського лісництва ДП "Білокуракинське ЛМГ".
22. Судом апеляційної інстанції констатовано, що в матеріалах справи знаходиться копія зазначеного Проєкту, на якій відсутні підписи уповноважених осіб, а з відтиску печатки неможливо встановити, кому належить такий відтиск.
23. Відповідно ж до наявної в матеріалах справи копії відповіді ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" УДПЛВО № 760 від 14.12.2021, діючий на даний час Проєкт організації та розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ" було, згідно діючого на той час законодавства, погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Луганській області і затверджено Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (надана Прокурором до матеріалів справи копія Проєкту не містить відповідної відмітки про таке погодження). Новий Проєкт організації та розвитку лісового господарства Лісгоспу знаходиться на стадії погодження і затвердження, тому на даний час діє Проєкт минулого лісовпорядкування.
24. У Таксаційному описі земельних ділянок лісового фонду станом на 01.01.2008 ДП "Білокуракинське ЛМГ" Лозно-Олександрівське лісництво зазначено характеристики 9, 10 виділів кварталу № 23 ліси протиерозійні: виділ № 9 - площа 3,5 га балка, виділ № 10 - площа 2,2 га галявина.
25. Розпорядженням голови Білокуракинської РДА від 24.07.2013 № 145 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель запасу за межами населених пунктів на території Білокуракинського району Луганської області орієнтовною площею 828 га з метою формування земельних ділянок, визначення їх угідь, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій.
26. Висновком Відділу Держземагентства у Білокуракинському районі Луганської області від 18.10.2013 № 1424 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу та резервного фонду за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради та Дем?янівської, Курячівської, Нещеретівської, Олександропільської, Просторівської, Бунчуківської сільських рад Білокуракинського району Луганської області.
27. Розпорядженням голови Білокуракинської РДА від 18.10.2013 № 227 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу та резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради та Дем?янівської, Курячівської, Нещеретівської, Олександропільської, Просторівської, Бунчуківської сільських рад Білокуракинського району Луганської області. Визначено і віднесено земельні ділянки загальною площею 843,3376 га до категорії земель сільськогосподарського призначення.
28. На підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, крім інших, земельній ділянці площею 4,4128 га присвоєно кадастровий номер 4420955700:17:001:0214.
29. 24.04.2018 право державної власності на земельну ділянку площею 4,4128 га з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 зареєстровано за Головним управління Держгеокадастру у Луганській області.
30. 18.06.2019 наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 1187-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вирішено передати Лозно-Олександрівській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Селищної ради у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради, Мирненської, Солідарненської сільських рад Білокуракинського району Луганської області, згідно акта приймання-передачі.
31. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019, що є додатком до наказу від 18.06.2019 № 1187-сг, у комунальну власність передано 77 земельних ділянок загальною площею 1062,0328 га, в тому числі, земельну ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 загальною площею 4,4128 га, тобто спірну.
32. Як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено вище, звертаючись з позовом у даній справі, Прокурор стверджував, що земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:17:001:0214 загальною площею 4,4128 га частково знаходиться в межах кв. 23 Лозно-Олексадрівського лісництва ДП "Білокуракинське ЛМГ". Орієнтована площа перетину меж земельної ділянки становить 4,2185 га. Звідси на переконання Прокурора спірну земельну ділянку незаконно вилучили із земель лісогосподарського призначення, змінили її цільове призначення та незаконно передали у комунальну власність. Саме ці обставини стали підставою для звернення Прокурора з позовом у даній справі.
33. Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, дійшов висновку про доведеність Прокурором обставин, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог. Апеляційний суд навпаки виснував про їх недоведеність.
Позиція Верховного Суду
34. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
35. Відповідно до частини другої статті 5 ЛК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством.
36. Згідно з частинами першою - третьою ЛК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом. У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до 5 гектарів, якщо вони входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою.
37. Частиною першою статті 57 ЗК України передбачено, що земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
38. При цьому варто враховувати, що застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення має базуватися на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14).
39. Частиною першою статті 116 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
40. Відповідно до пункту "б" частини третьої статті 122 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.
41. У постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку.
42. Згідно з частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 123 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проєктами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проєкту відведення земельної ділянки. Проєкт відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об`єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
43. Відповідно до статті 19 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
44. Згідно з частинами першою, другою статті 20 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
45. У постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення.
46. Пунктом 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції, чинній з 29.03.2006 до 15.01.2020) передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
47. Апеляційний господарський суд при перегляді цієї справи в апеляційному порядку, належним чином дослідивши зміст розпорядження голови Білокуракинської РДА від 06.02.2006 № 35 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки під заліснення, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Білокуракинському районі", дійшов правильного висновку про те, що Білокуракинською РДА лише було надано згоду на розробку проєкту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування Білокуракинського ДЛМГ, зокрема на земельні ділянки площею 333,2 га (з них пасовищ 100,4 га та сіножатей 232,8 га), розташовані в адміністративних межах Селищної ради за межами населених пунктів.
48. Адже з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та скаржником не доведено дотримання передбаченої частиною шостою статті 123 ЗК України (в редакції, чинній станом на 06.02.2006) процедури реалізації в повному обсязі розпорядження голови Білокуракинської РДА від 06.02.2006 № 35, зокрема, шляхом вчинення послідовних дій з розробки проєкту землеустрою відведення земельних ділянок площею 333,2 га, отримання Підприємством відповідних погоджень органу по земельних ресурсах, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органів, органів архітектури та охорони культурної спадщини, прийняття Білокуракинською РДА остаточного рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання в постійне користування ДП "Білокуракинське ЛМГ" земельних ділянок, до складу яких входила спірна земельна ділянка площею 4,4128 га, що в свою чергу виключає набуття Лісгоспом права постійного користування вказаною земельною ділянкою до 28.03.2006.