ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/907/22
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Вронської Г.О. - головуючої, Бенедисюка І.М., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Малашенкової Т.М., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут"
на ухвалу Господарського суду Рівненської області
(суддя Пашкевич І.О.)
від 05.09.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(колегія суддів: Миханюк М.В. - головуюча, Коломис В.В., Саврій В.А.)
від 30.10.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут"
до: 1. Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
про зобов`язання вчинити певні дії,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі - Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Відповідач-3) про зобов`язання безоплатно усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу Позивача за рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-РГЗ від 30.09.2021 та індивідуальним договором № БГр-21/22-РГЗ від 30.09.2021 (далі - Договори), зазначених у комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
2. 31 серпня 2023 року в судовому засіданні представник Позивача подав заяву про забезпечення доказів, у якій просив суд забезпечити докази у справі № 918/907/22 шляхом витребування у Відповідача-1 інформації та підтверджуючих документів щодо:
- прив`язки ЕІС-кодів побутових споживачів до відповідної ГРО;
- прив`язки ГРС до маршрутів газопроводів у межах Рівненської області;
- документи, у яких зазначені обсяги по маршрутах постачання газу, переданого згідно з Договорами, по маршрутах 203, 204, 231, 213, 235, 256 за період з 01 жовтня 2021 року по 30 квітня 2022 року.
3. У заяві про забезпечення доказів представник Позивача також просив суд відстрочити сплату судового збору за її подання до ухвалення судового рішення в справі.
4. Обґрунтовуючи вимогу про відстрочення сплати судового збору, заявник зазначив, що основним видом діяльності Позивача згідно зі статутом є постачання природного газу. До 01 травня 2022 року Позивач здійснював постачання природного газу понад 260 тис. побутових споживачів, проте наказом Міністерства енергетики України від 08.06.2022 № 198 усі побутові споживачі Позивача переведені на постачальника "останньої надії" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Як наслідок, на даний час усі обігові кошти Позивача спрямовані на повернення переплати за природний газ (помилково сплачених коштів) побутовим споживачам. Загальновідомо, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався. Водночас у зв`язку зі зниженням платоспроможності побутових споживачів утворилася проблемна дебіторська заборгованість, що суттєво ускладнює і без того утруднене в умовах війни здійснення господарської діяльності, вчасну сплату податків, інших зборів та платежів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 918/907/22, відмовлено у вимозі Позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів. Заяву Позивача про забезпечення доказів повернуто заявнику.
6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивував ухвалу тим, що:
- підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначає, що за подання до суду заяви про забезпечення доказів судовий збір становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів складає 1 342 грн. Позивач при зверненні до суду із заявою про забезпечення доказів не надав доказів оплати судового збору;
- приписи вказаної частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності визначених умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20;
- системний аналіз змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить, що положення пунктів 1 та 2 частини першої зазначеної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи-юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18.
Оскільки Позивач не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, і ані предмет позову у справі № 918/907/22, ані заява про забезпечення доказів не спрямована на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, у суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеної вимоги Позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
7. 09 листопада 2023 року Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу № 918/907/22 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. На обґрунтування поданої скарги Скаржник зазначив, що Закон України "Про судовий збір" визначає ставки судового збору за подання заяви про забезпечення доказів до суду загальної юрисдикції та до адміністративного суду. Водночас стаття 4 зазначеного Закону не передбачає сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів безпосередньо до господарського суду. Відтак має місце юридична колізія, коли Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) встановлює порядок, за яким при поданні заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом, а Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставку судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів.
9. Відповідач-2 та Відповідач-3 подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, у яких просять залишити її без задоволення.
10. Відзиви обґрунтовані переважно з посиланням на мотиви, якими керувалися суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржувані рішення.
Рух касаційної скарги
11. Верховний Суд ухвалою від 08.01.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 918/907/22.
12. Ухвалою від 01.03.2024 справа № 918/907/22 разом із касаційною скаргою Скаржника на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 передана на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
13. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 15.03.2024 прийняла до розгляду справу № 918/907/22 разом із касаційною скаргою Скаржника.
14. Підставою для передачі справи на розгляд об`єднаної палати колегія суддів визначила необхідність відступлення від правових висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (ухваленій колегією суддів, що входять до палати для розгляду справ про банкрутство) від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18, щодо застосування частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при визначенні обов`язку щодо сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до господарського суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
15. Частинами першою-третьою статті 110 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
16. Відповідно до частини третьої статті 111 ГПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
17. Згідно з частиною четвертою статті 111 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
18. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
19. Згідно з частиною першою статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
20. Встановлюючи сплату судового збору, законодавець як гарантію права на звернення до суду встановив пільги зі сплати судового збору (стаття 5 Закону України "Про судовий збір"), а також можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати судом (стаття 8 Закону України "Про судовий збір").
21. Як вже було зазначено, у цій справі представник Позивача просив відстрочити сплату судового збору за подання про забезпечення доказів до ухвалення судового рішення в справі. Натомість суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у відстроченні сплати судового збору.
22. Водночас, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, Скаржник вказав на відсутність у нього обов`язку щодо сплати судового збору, оскільки Закон України "Про судовий збір" не передбачає його сплату за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів. При цьому Скаржник послався на висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18.
23. Зважаючи на викладене вище, спірними питаннями у цій справі, на які Суд має надати відповідь, є: 1) чи підлягає сплаті судовий збір за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів; 2) якщо так, то у якому розмірі повинен бути сплачений такий судовий збір.
24. У цьому контексті Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.