ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/4269/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго", позивач) - Гавкалюк В.В. (адвокат),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" (далі - Товариство, відповідач, скаржник) - Вовк С.С. (адвокатка),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 (суддя - Картавцева Ю.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 (головуючий - суддя Шаптала Є.Ю., судді Чорногуз М.Г., Яковлєв М.Л.)
у справі
за позовом ПАТ "Центренерго"
до Товариства
про стягнення 5 258 962, 08 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ПАТ "Центренерго" звернулося до суду з позовом до Товариства про стягнення 5 258 962,08 грн штрафу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив оплати та відмовився від відбору зазначеного у додатку №1 до договору обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 до 30.06.2021, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 5 258 962,08 грн штрафу.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №910/4269/22, позовні вимоги задоволені повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Товариство із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у подібних правовідносинах, що виникли з договору, укладеного за результатами проведення аукціону, а також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.02.2022 №332 (далі - Постанова №332) у подібних правовідносинах.
4.2. Скаржник зазначає, що попередніми судовими інстанціями в порушення норм матеріального права не застосовано закон, що підлягає застосуванню, а саме частину четверту статті 231 ГК України щодо можливості обрахування розміру та бази штрафу згідно з пунктом 4.4 договору, а також пункту 16 Постанови №332.
4.3. Товариство також посилається й на порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, а саме частини п`ятої статті 236 ГПК України.
5. Позиція іншого учасника справи
5.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Також, ПАТ "Центренерго" просило Суд покласти судові витрати на Товариство.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Центренерго" (продавець) і Товариством (покупець) укладено 12.04.2021 договір №20/21-46-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів (далі - Договір), відповідно до умов якого:
- предметом Договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у Договорі (пункт 1.1);
- під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, однак, стосуються договірних зобов`язань, сторони зобов`язуються керуватися законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом систем розподілу, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 1.5);
- продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електричну енергію з Об`єднаної Енергосистеми України згідно з Графіком відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у Додатку №1, згідно підпунктом 23 пункту 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 05.06.2019 №499 (пункт 2.1);
- оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у Розділі 10 Договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап (пункт 3.2);
- період відпуску/відбору складається з таких етапів:
1 етап: 1-5 число місяця (травень) відпуску/відбору;
2 етап: 6-10 число місяця (травень) відпуску/відбору;
3 етап: 11-15 число місяця (травень) відпуску/відбору;
4 етап: 16-20 число місяця (травень) відпуску/відбору;
5 етап: 21-25 число місяця (травень) відпуску/відбору;
6 етап: 26-31 число місяця (травень) відпуску/відбору;
7 етап: 1-5 число місяця (червень) відпуску/відбору;
8 етап: 6-10 число місяця (червень) відпуску/відбору;
9 етап: 11-15 число місяця (червень) відпуску/відбору;
10 етап: 16-20 число місяця (червень) відпуску/відбору;
11 етап: 21-25 число місяця (червень) відпуску/відбору;
12 етап: 26-30 число місяця (червень) відпуску/відбору (пункт 3.3).
6.2. Судами попередніх інстанцій вказано, що як слідує з матеріалів справи, а саме з довідки про дату та час завантаження обсягів електричної енергії на електронній платформі Системи управління ринком "Market management system" у період з 28.05.2021 до 10.06.2021 та інформації з платформи "Market management system" у форматі Історія завантажень (Версія 1 та Версія 2) за червень 2021 року, по даті відпуску/відбору:
- 01.06.2021 за версією 1: позивач зареєстрував "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - 94 МВґтод 28.05.2021 о 15год. 28 хв., а відповідачем такі ж самі показники зареєстровані 31.05.2021 о 08 год. 50 хв., зміни (версія 2) до зареєстрованих попередньо обсягів сторонами в подальшому не вносилися, відповідач відібрав електричну енергію:
- 02.06.2021 за версією 1: позивач зареєстрував "обсяг за годину BASE, МВт"на цю добу з показниками - 94 МВт*год 31.052021 о 16 год. 27хв., а відповідачем такі ж самі показники зареєстровані 31.05.2021 о 19 год. 42 хв.. за версією 2: позивач змінив зареєстрований "обсяг за годину BASE, МВт" на цю добу з показниками - О МВт*год 01.06.2021 о 09 год. 56 хв., а відповідачем зміни по таким же самим показникам зареєстровані 01.06.2021 о 10 год. 07 хв, відповідач не відібрав електричну енергію у зв`язку із призупиненням позивачем в односторонньому порядку відпуску електроенергії, що було зумовлено порушенням відповідачем пункті 3.2 Договору.
6.3. Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що, починаючи з 04.06.2021 відповідачем першим реєструвалися "обсяг за годину BASE, МВт" на ці доби з показниками - 0 МВт*год.
6.4. Наведене вище, на думку судів попередніх інстанцій, підтверджує обставину того, що, починаючи з 7 етапу відпуску/відбору електроенергії (а саме з 04.06.2021) мало місце порушення відповідачем зобов`язань за Договором у вигляді відмови від відбору обсягів електричної енергії, що отримало свій вираз, зокрема, в реєстрації "обсягу за годину BASE, МВт" з показниками 0 МВт*год.
6.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем не заперечується факт порушення ним пункту 3.2 Договору, так, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставини здійснення відповідачем оплати вартості зазначеного у Додатку №1 до Договору обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 до 30.06.2021.
6.6. Пунктом 3.5 Договору визначено, що у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені Договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов`язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплати.
6.7. Суд апеляційної інстанції вказав, що, при цьому, призупинення виконання продавцем своїх зобов`язань на підставі пункту 3.5 Договору не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за Договором та відповідальності за порушення таких зобов`язань. Вказаним спростовуються доводи відповідача щодо того, що невиконання умов Договору зі сторони відповідача зумовлені діями позивача, а тому підстави для притягнення відповідача до відповідальності відсутні.
6.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що, може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2 Договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно з пунктом 3.5 Договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.
6.9. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що:
- відповідачем не здійснювався відбір електроенергії за період: етап 7 (2-5 червня) по етап 12, тобто протягом 29діб,
- розрахунок погодинного щодобового відпуску/відбору електричної енергії на підставі Договору є таким:
43920 МВт*год: 24 год : 61 добу = ЗО МВт*год (де: 43920 МВт*год - первісний обсяг електричної енергії передбачений Договором; 24 год - кількість годин протягом одної кожної доби; 61 доба - кількість діб за період відпуску/відбору електроенергії за Договором);
- розрахунок вартості невідібраної покупцем електроенергії за одну добу виглядає таким чином:
720 МВт*год х 1 259,33 грн = 906 717,60 грн без ПДВ (де: 720 МВт*год обсяг відпуску/відбору електричної енергії за одну добу; 1 259,33 грн - вартість 1 МВт*год);
- таким чином, обґрунтованим розрахунком штрафу через невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати та відбору визначених Договором обсягів електроенергії є: 906 717,60 грн х 29 діб х 20% = 5 258 962,08 грн.
6.10. Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено зобов`язання за Договором, що у відповідності до положень 4.4 Договору є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20% вартості відповідного обсягу електричної енергії, а тому, вимоги про стягнення з відповідача 5 258 962,08 грн штрафу є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
6.11. Суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції стосовно заяви відповідача про застосування до вимог позивача про стягнення штрафу строку позовної давності, що встановлений статтею 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правильно зазначив таке:
- судом першої інстанції правильно встановлено, що датою звернення позивача із даним позовом до суду є 03.06.2022 (позов направлено за допомогою засобів поштового зв`язку), а період застосування штрафних санкцій визначено з 03.06.2021 до 01.07.2021;
- тобто, річний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафу у даній справі позивачем не пропущено;
- крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258. 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину";
- на території України карантин встановлено з 12 березня 2020 року постановою КМУ від 11.03.2020 №211, потім постановами КМУ карантин неодноразово продовжувався та фактично триває і нині;
- отже, правові підстави для застосування до вимог позивача про стягнення штрафу строку позовної давності відсутні.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/4269/22 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Від ПАТ "Центренерго" 13.06.2023 до Суду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження, в якому позивач просив закрити касаційне провадження у частині відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 231 ГК України у подібних правовідносинах, а в іншій частині касаційну скаргу - залишити без задоволення та рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
7.3. Від ПАТ "Центренерго" 22.06.2023 до Суду надійшло доповнення до клопотання про закриття касаційного провадження, в якому позивач просив закрити касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, в частині відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 231 ГК України у подібних правовідносинах. В іншій частині касаційну скаргу ПАТ "Центренерго" просило залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7.4. Суд протокольною ухвалою від 29.06.2023 постановив клопотання про закриття касаційного провадження розглядати разом з доводами касаційної скарги.
7.5. Від скаржника 14.08.2023 надійшли письмові пояснення.
7.6. Від ПАТ "Центренерго" 15.08.2023 надійшли письмові пояснення.
7.7. Суд протокольною ухвалою від 15.08.2023 долучив вказані вище письмові пояснення, з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
7.8. Від ПАТ "Центренерго" 16.08.2023 надійшли письмові пояснення.
7.9. Від скаржника 17.08.2023 надійшли письмові пояснення.
7.10. Суд протокольною ухвалою від 17.08.2023 долучив вказані вище письмові пояснення, з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
7.11. Від Товариства 24.08.2023 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи тексту ухвали Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №911/1359/22.
7.12. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.08.2023 у зв`язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/4269/22, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуюча), Булгакова І.В., Колос І.Б.
7.13. Від ПАТ "Центренерго" 31.08.2023 надійшло клопотання про долучення судової практики Верховного Суду по аналогічним справам.
7.14. Від Товариства 05.09.2023 надійшли письмові пояснення, клопотання про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі до розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.
7.15. Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №910/4269/22 зупинено до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.
7.16. Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2024, зокрема, поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №910/4269/22.
7.17. Від скаржника 06.06.2024 надійшли письмові пояснення.
7.18. Суд протокольною ухвалою від 06.06.2024 долучив вказані вище письмові пояснення, з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
7.19. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.21. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Слід зазначити, що касаційне провадження у даній справі відкрито за касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
8.4. Так, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 231 ГК України у подібних правовідносинах, що виникли з договору, укладеного за результатами проведення аукціону, а також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 16 Постанови №332 у подібних правовідносинах.
8.5. На думку відповідача, що попередніми судовими інстанціями в порушення норм матеріального права не застосовано закон, що підлягає застосуванню, а саме частину четверту статті 231 ГК України щодо можливості обрахування розміру та бази штрафу згідно з пунктом 4.4 Договору, а також пункту 16 Постанови №332.
8.6. Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.7. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.8. Оцінюючи доводи позивача стосовно закриття касаційного провадження, у зв`язку з тим, що Верховним Судом висловлений правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 231 ГК України у подібних правовідносинах, Суд виходить з того, що скаржник посилався також на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 16 Постанови №332, що виключає можливість закриття касаційного провадження у частині касаційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України, адже скаржником наведена підстава як відсутність висновку декількох норм права, і на момент подання касаційної скарги був відсутній висновок щодо застосування пункту 16 Постанови №332.
8.9. Водночас, висновок стосовно застосування пункту 16 Постанови №332 висловлений об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, тобто, з огляду на дату прийняття вказаної постанови, правовий висновок щодо означеної норми, висловлений після подання касаційної скарги у даній справі.
8.10. Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
8.11. Підпунктом 16 пункту 1 Постанови №332 (доповненим згідно з постановою від 26.04.2022 №413) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
8.12. Втім, під час касаційного розгляду даної справи касаційне провадження було зупинено до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.
8.13. Так, предметом касаційного розгляду у справі №911/1359/22 було питання застосування, зокрема, підпункту 16 пункту 1 Постанови №332 (з урахуванням внесених змін постановами НКРЕКП від 27.02.2022 №333 та від 26.04.2022 №413).
8.14. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 правову позицію такого змісту:
" 8.13.1. Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
8.13.2. Відповідно до статті 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
8.13.3. Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
8.13.4. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.