ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2024 року
м. Київ
справа № 400/1530/19
адміністративне провадження № К/9901/2112/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 (суддя - Марич Є.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 (судді - Скрипченко В.О., Косцова І.П., Осіпов Ю.В.)
у справі №400/1530/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ФОП ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.03.2019 №264 "Про затвердження комплексної схеми розміщення рекламних засобів по проспекту Миру".
В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та встановив додаткові вимоги та обмеження щодо розміщення зовнішньої реклами.
Звернення до суду позивач обґрунтувала тим, що виконання оскаржуваного рішення матиме безпосередній вплив на можливість продовження нею, на підставі відповідного дозволу, підприємницької діяльності.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі виданих позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами №1927/16, 1927/17, 1927/18, 1927/19, 1927/20, 1927/21, 1927/22, 1927/26 між відповідачем та позивачем 25.09.2014 укладено договір про надання місць для розміщення зовнішньої реклами №1927.
22.03.2019 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення №264, яким затверджено комплексну схему розміщення рекламних засобів по проспекту Миру.
Згідно зі змісту спірного Рішення, видача рішень про встановлення пріоритету, дозволів (продовження, переоформлення) на місця, які не передбачені Схемою, забороняється (пункт 3); розміщення рекламних засобів (продовження, переоформлення) повинно здійснюватися з дотриманням державних будівельних норм та вимог уніфікації рекламних засобів в межах пр. Миру згідно зі Схемою за типом конструкції, розмірами, висотою від поверхні землі, кутом нахилу та повороту площини конструкцій до дороги, відступом від місця розташування конструкції від дорожнього полотна (пункт 4); фундаментний блок наземних рекламних засобів має бути заглиблений до рівня ґрунту з відновленням твердого покриття, трав`яного покриву (газону) та виконанням в повному обсязі інших робіт з благоустрою території, де розміщений рекламний засіб (пункт 5); розміщення рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення по пр. Миру заборонено (пункт 8); суб`єкті господарювання, які мають діючі дозволи на розміщення зовнішньої реклами на місцях, які передбачені Схемою, в 6-місячний термін після прийняття цього рішення мають привести належні їм рекламні засоби, місця їх розміщення та дозвільні документи відповідно до вимог Схеми Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві (пункт 9); Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради як робочий орган з питань розміщення зовнішньої реклами було зобов`язано вжити відповідні заходи в межах наданих повноважень та Порядку демонтажу рекламних засобів в м. Миколаєві, затвердженого рішенням Виконкому від 27.04.2012 № 464, стосовно демонтажу рекламних засобів, розміщення яких не відповідає Схемі, не допускати погодження, надання (продовження) дозволів та пріоритетів на розміщення зовнішньої реклами, які не відповідають вимогам Схеми (пункт 10). Схемою передбачено зменшення існуючої кількості рекламних засобів на 66 штук, при цьому збереження Рекламної конструкції у тому вигляді, як зазначено у Дозволі, не передбачено.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з позовом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2020 суд зупинив провадження у справі до набрання рішенням законної сили у справі №400/1098/19, за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо оскарження рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.03.2019 №264 "Про затвердження комплексної схеми розміщення рекламних засобів по проспекту Миру".
Ухвалою від 19.02.2020 судом поновлено провадження у справі, оскільки постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №400/1530/19 скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 та прийнято постанову про відмову у задоволенні позову.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приймаючи спірне рішення, виконавчий комітет Миколаївської міської ради діяв в межах повноважень, наданих чинним законодавством, відтак підстави для його скасування відсутні.
Крім того, суди виходили з того, що у справі №400/1098/19, до розгляду якої було зупинено провадження у даній справі, зроблено висновок, що право позивачки на безумовне продовження дії дозволів на розміщення рекламних засобів не може вважатися законним очікуванням, оскільки національний закон чітко встановлює право органу місцевого самоврядування визначати (у тому числі змінювати) правила розміщення зовнішньої реклами, та приймати рішення про відмову у продовженні дії дозволу за наявності визначених законодавством підстав, у тому числі, якщо розміщення таких рекламних засобів не відповідає новим правилам та схемам розміщення рекламних засобів у відповідному населеному пункті.
Суди врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду по справі №826/4757/18 від 18.07.2019 та по справі №1840/2539/18 від 31.07.2019.
Також суди дійшли висновку, що при прийнятті рішення виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 22.03.2019 №264 "Про затвердження комплексної схеми розміщення рекламних засобів по пр. Миру" було повністю дотримано порядок прийняття регуляторного акту, визначений Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась позивач, подала касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що приймаючи рішення про відмову в позові, суди попередніх інстанцій не врахували наявність цивільно-господарських відносин між сторонами, порушення відповідачем регуляторної процедури, неналежне оприлюднення проекту рішення та нерозгляд відповідачем її письмової заяви та зауваження від 13.02.2019 під час обговорення проекту рішення та надання письмових зауважень.
Також покликається на те, що прийняття оскаржуваного рішення не належить до повноважень відповідача, прийняття відповідачем спірного рішення порушує свободу та недоторканість договірних відносин, неможливість їх односторонньої зміни, в тому числі за спірним рішенням.
Також покликається на порушення пункту 28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, оскільки законодавець взагалі не передбачає позбавлення права на продовження дозволу або взагалі анулювання дозволу у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу. Більш того, законодавець встановлює компенсації, автоматичне продовження строку дії дозволу, надання рівноцінного місця для розміщення.
Також покликається на те, що законодавством передбачено вичерпний перелік підстав відмови у продовженні строку дії дозволу.
Також покликається на лист Державної регуляторної служби України, яким встановлено відсутність у відповідача повноважень на врегулювання питань встановлення пріоритетів, продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та демонтажу рекламних засобів.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №200/4371/16-а, від 27.02.2020 у справі №803/433/18.
Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити рішення про задоволення позовних вимог.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №280/97), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до підпункту 7 пункту "а" частини 1 статті 30 Закону №280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №2807), благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Відповідно до статті 3 Закону №2807 система благоустрою населених пунктів включає: 1) управління у сфері благоустрою населених пунктів; 2) визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів; 3) організацію благоустрою населених пунктів; 4) стандартизацію і нормування у сфері благоустрою населених пунктів; 5) фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів; 6) здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 7) встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.