ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2024 року
м. Київ
справа № 240/34301/22
адміністративне провадження № К/990/33832/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року (суддя Горовенко А.В.) та
постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року (колегія у складі суддів Сушка О.О., Мацького Є.М., Залімського І.Г.)
у справі № 240/34301/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати з 29.11.2022 підвищення до пенсії як непрацюючого пенсіонера, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII);
- зобов`язати ГУ ПФ України в Житомирській області провести з 29.11.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючого пенсіонера, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 (далі - Постанова КМ України №106), віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача.
3. З 01.01.2015 виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-XII було припинено, у зв`язку із внесенням змін до Закону №796-ХІІ Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 №76-VIII (далі - Закон №76-VIII), яким зокрема статтю 39 Закону №796-ХІІ було виключено.
4. 17.07.2018 Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 вказані зміни було визнано неконституційними, у зв`язку з чим, у лютому 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ.
5. Відповідач листом повідомило позивача, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру з 17 липня 2018 року по даний час йому не нараховується і не виплачується.
6. Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з моменту прийняття Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018, відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
8. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що позивач не має права на отримання доплат до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як діючим законодавством це не передбачено.
9. Також зазначав, що після набрання чинності Законом № 1774-VIIІ заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину, а тому положення ст. 39 Закону № 796-ХІІ щодо обчислення підвищення до пенсії в розмірі 2 мінімальних заробітних плат застосуванню не підлягають.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2023, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 29.11.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 29.11.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ.