Постанова
Іменем України
22 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 366/3222/21
Провадження № 14-169цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідачки Ступак О. В.,
суддів Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
розглянула справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана його представницею - адвокаткою Лисенко Ганною Олександрівною, на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року (колегія суддів Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікова С. В.)
у справі
за позовом ОСОБА_1
до Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", Державного агентства України з управління зоною відчуження
про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
Історія справи
Зміст позову
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" (далі - ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами"), Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позивач обґрунтовував пред`явлений ним позов тим, що наказом від 08 лютого 2021 року № 15-ос Державного агентства України з управління зоною відчуження його призначено з 10 лютого 2021 року виконувачем обов`язків (далі - в. о.) генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами".
Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос його призначено з 25 травня 2021 року в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" до призначення керівника в установленому законодавством порядку, а наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження від 08 лютого 2021 року № 15-ос "Про призначення виконуючим обов`язки генерального директора Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" визнано таким, що втратив чинність.
Наказом ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" від 25 травня 2021 року № 313-о/с його призначено з 25 травня 2021 року в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", а наказ від 10 лютого 2021 року № 55-о/с визнано таким, що втратив чинність.
З 29 червня до 20 липня 2021 року він перебував у щорічній основній відпустці згідно з наказом № 7/1-01. Під час перебування у відпустці його незаконно звільнено з роботи на підставі наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження від 12 липня 2021 року № 92-о/с згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
12 липня 2021 року Державне агентство України з управління зоною відчуження видало наказ № 95-о/с про скасування наказу від 12 липня 2021 року № 92-о/с про його звільнення.
3 21 липня до 25 жовтня 2021 року він перебував у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується листами непрацездатності.
27 жовтня 2021 року на його адресу надійшов лист з ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" від 04 жовтня 2021 року № 1-02.0/03/2267/21 про те, що на виконання наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження від 16 вересня 2021 року № 147-ос наказом на підприємстві від 20 вересня 2021 року № 620 о/с його з 16 вересня 2021 року звільнено від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Накази не додано до цього листа.
2. Наказом Державного агентства України управління зоною відчуження від 16 вересня 2021 року № 147-ос його звільнено з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Визнано таким, що втратив чинність наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос "Про призначення виконуючим обов`язки генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами".
На виконання наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження від 16 вересня 2021 року № 147-ос ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" видало наказ від 20 вересня 2021 року № 620 о/с про його звільнення з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Позивач вважав, що його звільнено незаконно, оскільки згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
У наказі ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" від 25 травня 2021 року № 313-о/с не визначено строк, на який на нього покладено виконання обов`язків генерального директора.
Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос його призначено з 25 травня 2021 року в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" до призначення керівника в установленому законодавством порядку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2021 року № 493-р "Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" та порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 "Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки".
У наказі Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос зазначено, що він призначений на посаду в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" до призначення керівника в установленому законодавством порядку.
Позивач зазначив, що конкурс з відбору керівника ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" та призначення керівника підприємства в установленому порядку не було проведено, тому не настала подія, визначена в наказі від 25 травня 2021 року № 52-ос Державного агентства України з управління зоною відчуження, до настання якої він мав виконувати обов`язки генерального директора підприємства.
Наказ про звільнення видано в період його тимчасової непрацездатності, що суперечить приписам статті 40 КЗпП України.
3. З урахуванням наведеного, уточнивши вимоги позову, ОСОБА_1 просив суд скасувати накази відповідачів щодо його звільнення; поновити його на роботі; стягнути з ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідачів по 100 000, 00 грн з кожного на відшкодування моральної шкоди.
Зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням від 08 листопада 2022 року Іванківський районний суд Київської області задовольнив частково позов ОСОБА_1 .
Суд скасував наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження від 16 вересня 2021 року № 147-ос про звільнення ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами".
Скасував наказ ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" від 20 вересня 2021 року № 620 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.
Поновив ОСОБА_1 на роботі на посаді в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами".
Стягнув з ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі, який на день звернення до суду з позовом становить 1 592 469,00 грн без урахування сум податків та зборів.
Стягнув з ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на користь ОСОБА_1 25 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнув з Державного агентства України з управління зоною відчуження на користь ОСОБА_1 25 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позову відмовив.
Суд рішення в частині поновлення на роботі звернув до негайного виконання. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що подія, зазначена в наказі Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос, до настання якої ОСОБА_1 мав виконувати обов`язки генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", не настала, оскільки керівника підприємства у встановленому законом порядку не призначено. Також ОСОБА_1 незаконно звільнений у період його тимчасової непрацездатності, що суперечить приписам статті 40 КЗпП України.
Здійснивши розрахунок, суд встановив, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 вересня 2021р до 08 листопада 2022 року складає 1 592 469,00 грн без врахування сум податків та зборів.
Враховуючи пояснення позивача щодо заподіяння йому моральної шкоди, засади розумності та справедливості, наявність встановлених фактів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідачів на користь позивача по 25 000,00 грн з кожного на відшкодування моральної шкоди.
Зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою від 17 травня 2023 року Київський апеляційній суд апеляційну скаргу ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" задовольнив. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 08 листопада 2022 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
7. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що індивідуально визначені посади підприємства, як-то "виконуючий обов`язки директора підприємства" та "директор (генеральний директор) підприємства", підпадають під загальне поняття "керівник підприємства". Оскільки в. о. директора підприємства є керівником підприємства в загальному розумінні, тому з призначенням нового в. о. директора настала відповідна подія, з якою пов`язано припинення строкового трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", то у роботодавця були підстави для звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Також апеляційний суд врахував, що позивач звільнений у зв`язку із закінченням строкового трудового договору відповідно до вимог законодавства, а тому не встановив підстав для його поновлення через звільнення під час тимчасової непрацездатності. Порушення прав позивача, а саме звільнення його під час тимчасової непрацездатності, може бути усунуто судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у перший день після закінчення періоду непрацездатності позивача, тому ОСОБА_1 потрібно вважати звільненим 08 грудня 2021 року, що є першим днем після закінчення періоду непрацездатності.
Зміст вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи
8. 20 червня 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана його представницею - адвокаткою Лисенко Г. О., у якій він просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року та залишити в силі рішення Іванківського районного суду Київської області від 08 листопада 2022 року.
9. Заявник мотивував касаційну скаргу тим, що суд апеляційної інстанції помилково визначив, що відбулася подія, яка передбачена в наказі про його призначення в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", а саме призначення керівника, оскільки відповідного конкурсу не відбулося, а призначено в. о. директора. Заявник вважає, що призначення у встановленому законодавством порядку керівника зазначеного підприємства не відбулося.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначив застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 645/8927/15-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 686/21123/19, від 16 лютого 2022 року у справі № 308/8430/19 та від 06 липня 2022 року у справі № 275/404/21.
10. 18 липня 2023 року ДСП "Центральне спеціалізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Відзив мотивовано тим, що позивач достеменно знав, що виконання ним обов`язків генерального директора є тимчасовим, а саме до настання події - призначення керівника в установленому законодавством порядку; посада в. о. генерального директора відсутня в штатному розписі підприємства, що свідчить про тимчасовість такої посади; позивач під час виконання обов`язків генерального директора був тимчасовим керівником підприємства і таким же фактичним тимчасовим керівником був призначений 17 вересня 2021 року в. о. генерального директора Бабіч В. В.; призначення 17 вересня 2021 року нового в. о. генерального директора є подією, про яку зазначено в наказі Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос, а саме "до призначення керівника підприємства в установленому законодавством порядку", тому подія та підстави для звільнення позивача настали.
Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
11. Ухвалою від 27 червня 2023 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відкрила касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана його представницею - адвокаткою Лисенко Г. О., а ухвалою від 08 листопада 2023 року на підставі частини третьої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передала цю справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважала за необхідне відступити від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 20 липня 2021 року у справі № 910/10306/20, щодо тлумачення факту призначення в. о. директора як призначення керівника підприємства в законному порядку.
12. Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду у складі Верховного Суду посилалася на те, що рішення про тимчасове виконання обов`язків керівника юридичної особи ухвалюється власником юридичної особи, має тимчасовий характер, оплата праці такого в. о. визначається у відповідному рішенні (наказі, рішенні загальних зборів) або відповідно до посадового окладу, який передбачений локальними актами.
13. Призначення в. о. за вакантною посадою є видом строкового трудового договору, строк якого закінчуються після призначення особи безстроково чи за контрактом.
14. Трудові відносини, які виникли між в. о. директора підприємства та власником або уповноваженим ним органом, не можуть бути встановлені на невизначений термін, оскільки посада в. о. директора є тимчасовою і припинення таких трудових відносин закон пов`язує з часом призначення керівника підприємства у встановленому законодавством порядку.
15. Керівник - посадова особа, яка наділена адміністративною владою щодо очолюваного нею певного колективу службовців і здійснює внутрішньоорганізаційне управління ним. Керівник - це загальне поняття, яке вказує на особу, яка має функції управління.
16. Індивідуально визначені посади підприємства, як-то "виконуючий обов`язки директора підприємства" та "директор (генеральний директор) підприємства" підпадають під загальне поняття "керівник підприємства".
17. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з призначенням нового в. о. директора настала відповідна подія, з якою пов`язано припинення строкового договору, укладеного між ОСОБА_1 та ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", відтак були наявні підстави для звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Суд апеляційної інстанції врахував відповідний правовий висновок, сформульований у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2021 року у справі № 910/10306/20.
18. Водночас Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 06 липня 2022 року у подібній за обставинами справі № 275/404/21 дійшов протилежного висновку, а саме встановивши, що конкурсний відбір на посаду директора державного підприємства не проведений, на підприємстві замість позивача на посаду в. о. директора призначено іншу особу, суд вважав, що призначення в установленому законодавством порядку керівника зазначеного підприємства не відбулося, тому строк дії укладеного з позивачем трудового договору не закінчився, що свідчить про незаконність звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
19. Подібні правові висновки Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду викладав неодноразово, зокрема, у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 686/21123/19 та від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21.
20. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновку, викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2021 року у справі № 910/10306/20, щодо оцінки факту призначення в. о. директора як призначення керівника підприємства в законному порядку.
Встановлені судами обставини
21. Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 08 лютого 2021 року № 15-ос призначено з 10 лютого 2021 року в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" ОСОБА_1 до призначення керівника підприємства в установленому законодавством порядку.
22. Наказом ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" від 10 лютого 2021 року № 55 о/с ОСОБА_1 з 10 лютого 2021 року призначено в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами".
23. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2021 року № 493-р "Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" вирішено погодитися з пропозицією Міністра захисту довкілля та природних ресурсів щодо призначення ОСОБА_1 в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами".
24. Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос призначено з 25 травня 2021 року в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" до призначення керівника в установленому законодавством порядку; наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження від 08 лютого 2021 року № 15-ос "Про призначення виконуючим обов`язки генерального директора Державного спеціалізованого підприємства "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" визнано таким, що втратив чинність.
25. Наказом ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" від 25 травня 2021 року № 313 о/с ОСОБА_1 з 25 травня 2021 року призначено в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", наказ від 10 лютого 2021 року № 55 о/с визнано таким, що втратив чинність.
26. З 29 червня до 20 липня 2021 року в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" ОСОБА_1 перебував у щорічні основній відпустці, що підтверджується наказом № 7/1-01.
27. Представник Державного агентства України з управління зоною відчуження в судовому засіданні зазначав, що конкурс на посаду керівника ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" було оголошено 01 липня 2021 року та у подальшому 13 липня 2021 року скасовано рішення про оголошення конкурсу.
28. Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 12 липня 2021 року № 42-ос ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.
29. Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 12 липня 2021 року № 95-о/с скасовано наказ від 12 липня 2021 року
№ 42-ос "Про звільнення в. о. генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" ОСОБА_1".
30. 3 21 липня до 25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 перебував у стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується лікарняними листами від 21 липня 2021 року серія АЛГ № 970852, від 09 серпня 2021 року серія АЛГ № 544250, від 07 вересня 2021 року серія АДЯ № 295491.
31. Наказом Державного агентства України управління зоною відчуження від 16 вересня 2021 року № 147-ос звільнено ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.
32. 20 вересня 2021 року на виконання наказу Державного агентства України управління зоною відчуження від 16 вересня 2021 року № 147-ос ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" видало наказ № 620 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.
33. 27 жовтня 2021 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист з ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" від 04 жовтня 2021 року № 1-02.0/03/2267/21 про те, що на виконання наказу Державного агентства України управління зоною відчуження від 16 вересня 2021 року № 147 наказом на підприємстві від 20 вересня 2021 року № 620 о/с його з 16 вересня 2021 року звільнено від виконання обов`язків генерального директора ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами" на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Право, застосоване судом
34. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
35. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
36. Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).