ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 400/1549/18
провадження № 51-1539км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120260000276, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області вироком від 12 вересня 2023 року визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначив йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років і 4 місяці.
Стягнув з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 процесуальні витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 25 000 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Згідно з вироком 21.07.2018 приблизно о 21.30 год. ОСОБА_7, перебуваючи на березі річки Інгулець неподалік будинку АДРЕСА_1, під час конфлікту з ОСОБА_9 завдав йому одного удару ножем у ділянку грудної клітини праворуч, спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення правої половини грудної клітини із проникненням до правої плевральної порожнини, пошкодженням судини кореня правої легені та верхньої долі правої легені, від якого 22.07.2018 о 05.36 год. ОСОБА_9 помер у відділенні реанімації..
Кропивницький апеляційний суд 14 грудня 2023 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з судом першої інстанції про наявність таких пом`якшуючих покарання обставин як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, негайне надання медичної допомоги потерпілому, приниження честі і гідності обвинуваченого, а також з тим, що вказані обставини істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, що призвело до необґрунтованого, на думку прокурора, застосування положень ст. 69 КК України.
Зокрема прокурор вважає, що в судовому засіданні ОСОБА_7 свою винуватість не визнав і фактично вказував на необережне спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. Факт надання медичної допомоги потерпілому також не був підтверджений в судовому засіданні.
Також прокурор вказує про відсутність активних дій засудженого, які б свідчили про його щире каяття, оскільки ОСОБА_7 заявлений потерпілою цивільний позов не визнав, не вживав заходів для відшкодування шкоди потерпілій.
Також прокурор вважає не підтвердженим наявність такої обставини, як приниження честі і гідності обвинуваченого, яку суд також визнав такою, що пом`якшує покарання. Зокрема прокурор вказує, що допитані в судовому засіданні очевидці подій не підтвердили наявність конфлікту між засудженим та потерпілим, а сам ОСОБА_7 також не зміг пояснити, у який спосіб потерпілим було принижено його честь та гідність.
За таких обставин прокурор вважає, що допущені порушення призвели до безпідставного застосування положень ст. 69 КК України і м`якості призначеного ОСОБА_7 покарання, що усупереч вимогам ст. 419 КПК України не було належним чином перевірено апеляційним судом.
ОСОБА_7 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора та залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор та представник потерпілої підтримали касаційну скаргу прокурора.
ОСОБА_10 подав письмову заяву, у якій просив розглянути справу без його участі.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 121 КК України в поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Стосовно доводів касаційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема положень ст. 69 КК України, що призвело до мʼякості призначеного ОСОБА_7 покарання, колегія суддів вважає їх слушними.
Покарання як захід примусу застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, та полягає в передбаченому законом порядку позбавленні чи обмеженні прав і свобод засудженого. Тому при призначенні покарання суд повинен суворо дотримуватися засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання (ст. 50 КК України).
Прояв індивідуалізації покарання полягає у призначенні винній особі конкретного виду і розміру міри державного примусу, який повинен бути співмірним характеру вчинених нею дій, їх небезпечності й даним про її особу, а також відповідати його ознакам і цілям, що сформульовані у ст. 50 КК України. Пропорційність покарання цим складовим є проявом справедливості як однієї з основоположних засад кримінального провадження.