ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 522/11598/22
провадження № 61-3489 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 02 травня 2023 року у складі судді Бондар В. Я. та постанову Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про розірвання договору поставки та стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 23 жовтня 2019 року між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір поставки № 10/23, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця меблі та зібрати їх, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість. Термін поставки за специфікаціями - протягом 2020 та 2021 року.
Він здійснив передоплату на загальну суму 128 610 Євро 78 центів, проте станом на 25 травня 2022 року зобов`язання постачальника за договором не виконані. Зокрема, поставка товару не була здійснена, не було надано підтвердження перерахування оплати за товар на фабрику виробника. Неодноразово засобами зв`язку відповідач повідомлялася про його бажання розірвати договір та отримати сплачені кошти. Відповідач у своїх відповідях на його претензії вказувала, що розрахунки здійснюються за кожну поставлену партію меблів, у той час як жодної партії меблів доставлено не було.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд розірвати договір поставки, стягнути з відповідача на його користь суму попередньої оплати за товар у сумі 4 834 479 грн 22 коп., що становить еквівалент 128 610 Євро 78 центів, та суму штрафних санкцій за договором у розмірі 4 438 419 грн 93 коп.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Розірвано договір поставки від 23 жовтня 2019 року № 23/10 (10/23), укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму попередньої оплати за товар у розмірі 4 834 479 грн 22 коп., що становить еквівалент 128 610 Євро 78 центів. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму штрафних санкцій за договором у розмірі 4 438 419 грн 93 коп.
Судові рішення мотивовано тим, що позивач відповідно до умов договору поставки від 23 жовтня 2019 року сплатив відповідачу грошові кошти у загальній сумі 128 610 Євро 78 центів, а відповідач не поставила позивачу жодної партії товару (меблів) у передбачені договором поставки строки. Отже, договір поставки, укладений між сторонами, підлягає розірванню із стягненням сплаченої позивачем суми коштів та пені, передбаченої пунктом 5.4 договору поставки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2024 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення у частині стягнення суми коштів скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу у цій частині на новий судовий розгляд.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначено, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання про встановлення обставин, які мають значення у справі (пункт 3 частина третя статті 411 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України і витребувано цивільну справу № 522/11598/22 з Приморського районного суду м. Одеси.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що за договором поставки від 23 жовтня 2019 року позивачем сплачено суму у розмірі 24 700 Євро за квитанціями від 19 липня 2021 року № 12 та від 07 липня 2021 року № 10. Заборгованість по передоплаті за цими квитанціями з боку покупця становила 1 102 Євро 58 центів.
Вважала, що квитанції, в яких зазначена інше призначення платежу, безпідставно враховані судом.
Зазначала, що судом не надано оцінку специфікаціям за договором, не встановлено обставин, які мають значення для вирішення справи, зокрема: сума, кількість, асортимент, строк поставки, ціна, найменування товару.
Посилалась на те, що судом не обґрунтовано таку велику суму штрафних санкцій за договором, яка склала майже 100 % від зобов`язання.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2024 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 - подала відзив на касаційну скаргу, який не приймається судом до уваги, оскільки доданий до нього ордер не підписаний адвокатом (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_2 в особі ОСОБА_2 (постачальник) та ОСОБА_4 (покупець) уклали договір поставки № 10/23 (№ 23/10), згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність покупця) меблі (далі за текстом товар) та здійснити збірку, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах та в порядку, передбаченими цим договором.
Згідно з пунктом 1.2 договору поставки найменування, загальна кількість, асортимент, одиниці виміру товару, строк поставки та ціна товару визначається сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна товару формується на момент замовлення, фіксується у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Сторони підписанням цього договору підтверджують, що ціни на товар є звичайними для продукції такого асортименту, якості та споживчих властивостей, які склалися на даному ринку продукції.
Пункт 2.2 договору передбачає, що загальна сума договору розраховується як сукупна вартість товару за всіма Специфікаціями, які були виписані протягом дії даного договору та відповідно до яких постачався товар в період його дії.
Згідно з пунктом 2.3 договору платежі за цим договором здійснюються в гривнях України та фіксуються в Євро за курсом Національного банку України.
Пункт 2.4 передбачає, що розрахунки за кожну поставлену партію меблів здійснюються покупцем на умовах проведення ним 100 % передоплати.
Постачальник зобов`язаний не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання передоплати від покупця надати покупцю затверджене банком підтвердження сплати за товар на фабрику виробника, якщо таке не відбулось, то постачальник виплачує 0,5 % за кожен день ненадання підтвердження (пункт 2.5 договору).
Місце поставки товару визначене сторонами у пункті 3.1 договору: АДРЕСА_1 .
Пунктом 5.3 договору поставки визначено, що при невиконанні покупцем вимог пункту 2.4 договору постачальник має право призупинити або припинити поставку товару до виконання покупцем своїх обов`язків за цим договором у повному обсязі.
Пунктом 5.4 договору поставки сторони погодили, що при порушенні постачальником строків поставки товару більше ніж на 20 робочих днів покупець має право розірвати цей договір та вимагати повернення передоплати та пені у розмірі подвійної ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожен день з дня отримання передоплати (а.с. 7-11, 105-108).
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору поставки від 23 жовтня 2020 року № 23/10 сторони домовилися викласти пункт 2 розділу 4 договору в наступній редакції: "Оплата за товар здійснюється покупцем на умовах проведення ним 80 % передоплати вартості товару. Решта оплати у розмірі 20 % здійснюється за фактом готовності товару до відвантаження покупцю на складі постачальника (а. с. 11, 109).
Сторонами погоджено специфікації до договору поставки від 23 жовтня 2019 року № 23/10 року № 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 (а.с. 21-44).
ОСОБА_4 14 липня 2020 року сплатив ФОП ОСОБА_2 кошти у розмірі 3 900 Євро 09 центів за замовлення покупця від 22 жовтня 2019 року № 46, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 14 липня 2020 року № 10, виданою ФОП ОСОБА_2 (а.с. 12, 13).
19 липня 2021 року ОСОБА_4 оплатив 10 000 Євро на виконання умов договору поставки від 23 жовтня 2019 року № 23/10, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру від 19 липня 2021 року № 12, видана ФОП ОСОБА_2 (а.с. 14).
19 липня 2021 року ОСОБА_4 оплатив 322 500 грн на виконання умов договору поставки від 23 жовтня 2019 року № 23/10, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру від 19 липня 2021 року № 12, видана ФОП ОСОБА_2 (а.с. 61).
ОСОБА_4 03 вересня 2020 року сплатив ФОП ОСОБА_2 кошти у розмірі 10 939 Євро 84 центи за замовлення покупця від 25 серпня 2020 року № 477, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 03 вересня 2020 року № 14, виданою ФОП ОСОБА_2 (а.с. 15).
ОСОБА_4 18 вересня 2020 року сплатив ФОП ОСОБА_2 кошти у розмірі 3 247 Євро 87 центів за замовлення покупця від 30 березня 2020 року № 8, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 18 вересня 2020 року № 15, виданою ФОП ОСОБА_2 (а.с. 16).
ОСОБА_4 25 серпня 2020 року сплатив ФОП ОСОБА_2 кошти у розмірі 6 923 Євро 07 центів за замовлення покупця від 17 лютого 2020 року № 36, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 25 серпня 2020 року № 12, виданою ФОП ОСОБА_2 (а.с. 17).
07 липня 2021 року ОСОБА_4 оплатив 14 700 Євро на виконання умов договору поставки від 23 жовтня 2019 року № 23/10, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру від 07 липня 2021 року № 10, видана ФОП ОСОБА_2 (а.с. 18).
07 липня 2021 року ОСОБА_4 оплатив 476 280 грн на виконання умов договору поставки від 23 жовтня 2019 року № 23/10, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру від 07 липня 2021 року № 10, видана ФОП ОСОБА_2 (а.с. 62).
ОСОБА_4 25 червня 2020 року сплатив ФОП ОСОБА_2 кошти у розмірі 45 000 Євро за замовлення покупця від 25 червня 2020 року № 32, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 25 червня 2020 року № 7, виданою ФОП ОСОБА_2 (а. с. 19).
ОСОБА_4 29 липня 2020 року сплатив ФОП ОСОБА_2 кошти у розмірі 33 900 Євро за замовлення покупця від 24 липня 2020 року № 446, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 29 липня 2020 року № 80, виданою ФОП ОСОБА_2 (а.с. 20).
Досудове врегулювання сторонами спору виявилося безуспішним, про що свідчать листи сторін (а.с. 44, 45-46, 47, 48,49-50).
Зокрема, 07 червня 2022 року адвокатом Павлигою М. А. в інтересах ОСОБА_4 подано вимогу про розірвання договору поставки та повернення коштів у розмірі 128 210 Євро 71 цент, яка залишена ФОП ОСОБА_2 без задоволення з посиланням на те, що претензія направлена без дотримання строку - не пізніше 15 календарних днів до бажаної дати розірвання договору. При цьому відповідач стверджувала, що більша частина меблів знаходиться на складі у м. Києві. Крім того, відповідач послалась на форс-мажорні обставини, пов`язані з введенням воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією з боку рф. Також відповідач вказала, що у зв`язку зі зростанням цін виробника на виготовлення меблів позивачу запропоновано доплатити погоджену сторонами суму та прийняти виконання договору або укласти угоду про розірвання договору після реалізації поставленого в Україну товару (а.с. 51-52).
Таким чином, ОСОБА_4 оплатив грошові кошти ФОП ОСОБА_2 у загальному розмірі 128 610 Євро 78 центів.
Доказів того, що позивачу були поставлені партії меблів ФОП ОСОБА_2 не надано.
2. Мотивувальна частина