ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2024 року
м. Київ
справа № 740/3478/23
провадження № 61-5260св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, служба у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої
діє адвокат Вершинін Костянтин Валерійович, на постанову Чернігівського апеляційного суду у складі колегії суддів Онищенко О. І., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В. від 19 березня 2024 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 08 жовтня 2016 року по
21 лютого 2018 року. Під час перебування у шлюбі, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3, який з моменту народження і по цей час перебуває на її утриманні.
3. Посилалася на те, що з початку осені 2019 року ОСОБА_2 не бачив сина, жодного разу не телефонував, не виявляв бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь у його вихованні, будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина не надавав. Станом на 31 березня 2023 року борг зі сплати аліментів становить 92 388,00 грн.
4. Зосереджувала увагу на тому, що відповідач не піклується про стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток сина, не створює належних умов для розвитку його природних здібностей, не готує його до самостійного життя та праці, як це передбачено частиною першою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства". Водночас, відповідач не позбавлений інформації щодо місця проживання дитини, жодних перешкод у спілкуванні з сином йому не створювалося.
5. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
6. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області
від 19 червня 2023 року залучено в якості третьої особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради.
Стислий виклад позиції відповідача
7. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність. Зазначав, що з квітня 2021 року він працює у ДП "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" на посаді стрільця і жодного разу не отримував заробітну плату, заборгованість по якій за період з 02 квітня 2021 року по 31 серпня 2023 року становить 98 040,05 грн. Крім того, заробітна плата у зв`язку з бойовими діями біля м. Ніжина не перераховувалася, отже заборгованість по аліментах виникла не з його вини.
8. Зауважував, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 14 травня 2019 року у справі № 740/4413/18 позивачку зобов`язано не чинити йому перешкоди у спілкуванні із сином ОСОБА_3 . Водночас, позивачка після набрання зазначеним рішенням законної сили без повідомлення змінила своє місце проживання, засоби зв`язку і переїхала до
м. Києва, чим і надалі створює йому перешкоди у спілкуванні із сином.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області
від 19 січня 2024 року позов задоволено.
10. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо свого сина ОСОБА_3 , не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, що також вказано у висновку органу опіки та піклування. Судом враховано, що протягом останніх чотирьох років та усього розгляду справи ОСОБА_2 належним чином не здійснив будь-яких дій, щоб налагодити стосунки з дитиною, має заборгованість зі сплати аліментів, що в сукупності з іншими доказами свідчить про його умисне ухилення від виховання дитини та є підставою для застосування до відповідача такої виключної міри впливу, як позбавлення батьківських прав, враховуючи якнайкращі інтереси дитини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 січня 2024 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовлено.
14. Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
15. Покладено на службу у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації обов`язок вести контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
16. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення його батьківських прав. Зазначено, що відповідач не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив з ним сімейних стосунків не відповідає інтересам дитини. Судом апеляційної інстанції враховано, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 існував спір щодо участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні, оскільки мати дитини чинила перешкоди у цьому, а заборгованість зі сплати аліментів, яка не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав, виникла не з його вини. Разом з тим, протягом усього розгляду справи відповідач заперечував проти позбавлення його батьківських прав, оскільки бажає приймати участь у вихованні сина і бути присутнім у його житті, що свідчить про те, що він не втратив інтересу до свого сина і має намір відновити стосунки з ним. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважав, що позивачка не довела належними та допустимими доказами свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, а тому позбавлення його батьківських прав є передчасним і таким, що не відповідає інтересам дитини.
Узагальнені доводи касаційної скарги
17. 03 квітня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Вершинін К. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 березня 2024 року та залишити в силі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 січня 2024 року.
18. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,
що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 311/563/20, від 10 березня 2023 року у справі № 922/1093/22, від 23 вересня 2023 року у справі № 459/3411/18. Крім того вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав. Зауважено, що суд апеляційної інстанції не урахував, що ОСОБА_2 з 2018 року не сплачує аліменти, не цікавиться духовним розвитком дитини, не намагається встановити контакт із ним. Крім того, судом безпідставно не враховано висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.
20. Заявниця вважає, що в матеріалах справи відсутні докази створення нею відповідачу перешкод у спілкуванні з дитиною, як і доказів його будь-якої участі у розвитку та вихованні дитини. Посилається на те, що у зв`язку із участю дитини у двох секціях існують як фінансові затрати, так і необхідність отримання дозволу відповідача для виїзду дитини на змагання за кордон. Зазначає, що позбавлення відповідача батьківських прав не є перешкодою у спілкуванні та підтримці сина, чому вона не буде заперечувати.
21. Зосереджує увагу на правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставинах справи, а також обґрунтованих висновків суду, що відповідають якнайкращим інтересам дитини.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 740/3478/23, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Запропоновано службі у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в мі. Києві державної адміністрації у відзиві на касаційну скаргу навести відомості за результатами виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 19 березня 2024 року щодо проведення контролю за виконанням відповідачем своїх батьківських обов`язків.
23. 01 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
24. 22 травня 2024 року служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації через підсистему "Електронний суд" надіслала до Верховного Суду письмові пояснення, у яких зазначила, що порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні із своїм сином визначений на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року. Контроль за його виконанням покладено на органи Державної виконавчої служби України. Крім того, рішенням Ніжинської міської ради від 30 серпня 2018 року № 282 ОСОБА_2 встановлено графік побачень з малолітнім ОСОБА_3, 2017 року народження, контроль за виконанням якого було покладено на заступника міського голови Ніжинської міської ради.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з
08 жовтня 2016 року, який розірвано рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 21 лютого 2018 року.
26. Сторони є батьками малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який станом на час розгляду справ проживає разом з матір`ю в м. Києві, перебуває на її утриманні.
27. Відповідно до повідомлення Ніжинського відділу ДВС від 04 квітня 2023 року ОСОБА_2 є платником аліментів на виконання судового наказу по справі № 740/1438/18 на користь ОСОБА_1 на утримання сина
ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) з 04 квітня 2018 року і до повноліття дитини. Станом на 31 березня 2023 року заборгованість по аліментах становить 92 388,03 грн.
28. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 14 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року, зобов`язано ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перешкоди у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_3 та участі у його вихованні. Визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною: встановлено ОСОБА_2 та ОСОБА_7 дні побачень щосуботи з
10:00 год. до 18:00 год. та щороку у день народження дитини (27 січня) з 11:00 год. до 14:00 год.; дозволено ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у визначені дні та години побачень забирати дитину разом або кожному окремо до себе додому за адресою: кв. АДРЕСА_1, без присутності ОСОБА_6 .
29. Відповідно до довідки ДП "Ніжинський комбінат хлібопродуктів"
від 22 вересня 2023 року ОСОБА_2 працює у цьому підприємстві, заборгованість по заробітній платі станом на 22 вересня 2023 року становить 98 040,05 грн за період з 02 квітня 2021 року по 31 серпня 2023 року.
30. Відповідно до довідки КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Деснянського району м. Києва дитина ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку у лікаря педіатра з
10 лютого 2022 року; піклується про здоров`я і супроводжує на консультації матір дитини ОСОБА_1 і її чоловік ОСОБА_9 .
31. Відповідно до довідки дошкільного навчального закладу (ясла-садок)
№ 421 Деснянського району м. Києва від 19 квітня 2023 року дитина
ОСОБА_3 відвідує вказаний навчальний заклад з
2020 року. Батько ОСОБА_2 не займається вихованням дитини, не спілкується з вихователями, не відвідує садочок, не підтримує зв`язок з батьківською громадою. Вихованням дитини займається матір - ОСОБА_1 .
32. Згідно з довідкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 від 17 квітня 2023 року ОСОБА_3 відвідує міні-садок "Рукавичка" з
01 вересня 2022 року. Дитина завжди чиста, здорова, в гарному настрої. В садок приводе і забирає мама ( ОСОБА_1 ) або тато ( ОСОБА_9 - теперішній чоловік мами). ОСОБА_3 вважає його справжнім татом. ОСОБА_2 жодного разу в садок не з`являвся.
33. ОСОБА_1 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, скарг у неврологічному статусі немає, патології не виявлено.
34. Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, 09 жовтня 2023 року надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
35. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
36. Згідно з положеннями пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
37. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
38. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
39. Захист інтересів дитинизнаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
40. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
41. У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
42. Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").
43. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").
44. Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
45. Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
46. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).
47. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.