Постанова
Іменем України
(додаткова)
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 369/6975/21
провадження № 61-1703св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грицюк Поліна Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грицюк Поліна Володимирівна, товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ", про визнання договору дарування та договору купівлі продажу недійсними,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" (далі - ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач В. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П., приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грицюк П. В., Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ" (далі - ТОВ "УКРГАЗ"), про визнання договору дарування та договорів купівлі-продажу недійсними.
Постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року залишено без задоволення касаційні скарги ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", а постанову Київського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року залишено без змін.
У травні 2024 року від ОСОБА_4 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" на її користь витрат на професійну правничу допомогу, надану їй у касаційній інстанції - в розмірі 20 000 грн. Заява обґрунтована тим, що суд касаційної інстанції не вирішив питання про розподіл вказаних судових витрат.
Розглядаючи вимоги заяви ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку, що ця заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із статтею 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у таких випадках: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до вимог підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що при вирішенні цієї справи Верховний Суд у постанові від 22 травня 2024 року не вирішив питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що "вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні".
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.