ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 334/9216/21
провадження № 61-14412св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Юлія Арсенівна,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 09 лютого 2023 року в складі судді Добрєва М. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2023 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю. А., у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19 травня 2017 року.
На обґрунтування позову зазначав, що 28 вересня 2007 року придбав житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 231010000:04:027:0142, яку пізніше розділив.
Внаслідок поділу земельної ділянки житловий будинок частково опинився в межах земельної ділянки з кадастровим номером 21010000:04:027:0523 площею 0,0188 га.
19 травня 2017 року на підставі нотаріально посвідчених договорів він відчужив відповідачу 27/100 частин житлового будинку, а також цю земельну ділянку площею 0,0188 га.
Вважав, що договір купівлі-продажу земельної ділянки суперечить частині першій статті 203, статтям 316, 319, 321 ЦК України та статті 120 ЗК України. Внаслідок укладення цього договору він позбавлений можливості самостійно здійснити відчуження належної йому частки в житловому будинку.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 09 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2023 року, у позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з його недоведеності. Позивач не надав доказів, що спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки не відповідає вимогам закону.
Крім того, приватний нотаріус не є належним відповідачем у справі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 09 лютого 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2023 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові викладеного в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі. Оскільки він продав позивачу лише 27/100 частин житлового будинку, відчуженню також підлягали лише 27/100 частин земельної ділянки, а не ділянка в цілому.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
29 листопада 2023 року справа № 334/9216/21 надійшла до Верховного Суду.
Відповідач ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Також просить стягнути з позивача витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги в суді касаційної інстанції, у розмірі 2 500,00 грн.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією ж адресою, кадастровий номер 231010000:04:027:0142.
У 2016 році позивач поділив належну йому земельну ділянку на п`ять ділянок.
19 травня 2017 року ОСОБА_1 на підставі договору-купівлі продажу відчужив ОСОБА_2 27/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
Одночасно з укладенням цього договору, 19 травня 2017 року позивач уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з яким відчужив їй земельну ділянку площею 0,0188 га, кадастровий номер 2310100000:04:027:0523, на якій розташована частина житлового будинку.
Договори посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю. А.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.