ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 188/56/24
провадження № 61-6215св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Грицькевич Ганна Сергіївна, на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року у складі судді Місюри К. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лопатіної М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заявниці
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Заяву мотивовано тим, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, вона вимушена покинути своє зареєстроване місце проживання у м. Лисичанськ та переміститися до м. Дніпро. Проте, її чоловік ОСОБА_2 за станом здоров`я та з метою недопущення крадіжки майна, залишився у м. Лисичанську.
21 серпня 2023 року її сину ОСОБА_3 на мобільний телефон надійшло повідомлення від знайомої ОСОБА_4, яка мешкає у м. Лисичанську, про смерть чоловіка ОСОБА_2 разом із фото поховання та могили померлого.
Заявниця зазначає, що на цей час вона не має можливості отримати документи про смерть чоловіка, у зв`язку із чим вимушена звернутися до суду з відповідною заявою про встановлення факту смерті чоловіка ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території 20 серпня 2023 року.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що заявником не надано належних доказів, на підставі яких можливо достовірно встановити смерть її чоловіка.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження смерті її чоловіка. Зокрема, роздруківки повідомлень про смерть чоловіка, фотокопії з поховання та могили ОСОБА_2 із зазначенням даних померлого (прізвище, ім`я та по батькові, дата народження та смерті), що дає змогу ідентифікувати померлого, а також копії витягу з ЄРДР про відкриття кримінального провадження за фактом смерті ОСОБА_2, а також пояснення заявниці про факт смерті її чоловіка.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є чоловіком заявниці
ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки, виданої Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 13 квітня 2022 року, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.
20 листопада 2023 року за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023130000003491 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, а саме, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою:
АДРЕСА_1, помер (без ознак насильницької смерті), внаслідок довгої хвороби серця.
На підтвердження факту смерті чоловіка заявниця надала роздруківки повідомлень про смерть чоловіка, фотокопії з поховання та могили.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях" статтю 317 ЦПК України викладено в новій редакції.
Статтею 317 ЦПК України передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Верховний Суд, звертає увагу, що вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки, пов`язані з ним.
За змістом статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати цивільні права та обов`язки) виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на особливості розгляду справ у порядку окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьому статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.