ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 598/753/19
провадження № 61-264св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом (третя особа за первісним позовом) - служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: служба у справах неповнолітніх дітей Тернопільської міської ради Тернопільської області, орган опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року у складі судді Олещука Б. Т. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Костів О. З., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах неповнолітніх дітей Тернопільської міської ради Тернопільської області, Служба у справах дітей Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області, про визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, та відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 від батька
ОСОБА_2 і передання його матері.
2. Позовна заява мотивована тим, що після розірвання шлюбу з відповідачем сторони проживали разом і в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .
З березня 2019 року в них часто виникали сварки, суперечки та непорозуміння, які призвели до неприязних відносин. 23 квітня 2019 року приблизно о 9:20 год, коли позивач виходила з квартири, розташованої по АДРЕСА_1, відповідач накинувся на неї і, застосовуючи фізичну силу і газовий балончик, проник у квартиру та, застосовуючи силу до її матері ОСОБА_4, викрав малолітню дитину ОСОБА_3, грошові кошти і зник.
3. Позивач вважає, що проживання дитини разом з нею буде відповідати інтересам дитини, оскільки вона має можливість забезпечити належні умови проживання сина та повною мірою займатись його вихованням, постійно слідкує за станом здоров`я дитини, його розвитком, виховує та піклується про нього. Добровільної згоди з відповідачем щодо визначення місця проживання дитини сторонами не досягнуто.
4. У березні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, служби у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - орган опіки та піклування Збаразької міської ради Тернопільської області, про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
5. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 не бачилася з дитиною з вересня 2019 року до кінця лютого 2020 року та має заборгованість по сплаті аліментів за три місяці. Вважає, що визначення місця проживання дитини з ним не впливатиме на їх взаємовідносини з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дитини з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків. Батько дитини створював та створює всі належні умови для проживання та розвитку дитини, має всі навики у вихованні дитини, до батьківства ставиться відповідально.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із матір`ю
ОСОБА_1
Здійснено розподіл судових витрат.
В іншій частині вимог первісного позову відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
7. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та відмовляючи у задоволені зустрічної позовної вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, суд першої інстанції, за висновок якого погодився й апеляційний суд, виходив з найкращих інтересів дитини, взявши до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, малолітній вік та стан здоров`я дитини, висновки органів опіки та піклування, які рекомендують визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, разом з матір`ю ОСОБА_1, характеристики сторін, в тому числі щодо вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень, інформацію відносно перебування на обліку у лікаря-психіатра і обґрунтовано не взяв до уваги надані ОСОБА_2 висновки та характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин дитини ОСОБА_3, зокрема з тих підстав, що вони складались без безпосередньої участі у обстеженні матері ОСОБА_1 та без її згоди, що особиста прихильність дитини до матері вивчалась лише зі слів батька.
8. Також оскільки сторонами суду не надано і у судовому засіданні не здобуто належних та допустимих доказів того, що місце проживання малолітнього
ОСОБА_3 було раніше визначено судом або органом опіки та піклування, спір про визначення місця проживання дитини між батьками був вирішений у судовому порядку, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога ОСОБА_1 про відібрання дитини є передчасною та задоволенню не підлягає.
9. В цій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалося і судом апеляційної інстанції не переглядалося.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. У січні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 грудня 2023 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
13. У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
14. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16-ц, від 10 вересня 2020 року у справі № 824/308/20-а, від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17, від 08 липня 2021 року у справі № 640/11833/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Також, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме; в ухваленні судового рішення першої інстанції брав участь суддя, якому було заявлено відвід; суд першої інстанції необґрунтовано відхилив ряд клопотань (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
16. Касаційна скарга мотивована тим, що з моменту народження та по теперішній час ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Батько створив та створює всі належні умови для проживання та розвитку дитини, має всі навики у вихованні дитини, до батьківства ставиться відповідально, не чинить перешкод щодо вільної участі матері у піклуванні та вихованні сина, спілкуванні з ним. Проте мати дитини двічі самовільно змінювала місце проживання дитини та зі своїми батьками чинила опір щодо побачень батька з сином.
17. Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд помилково посилався на те, що не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у Конвенції про права дитини реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім.
18. Вважає, що оскільки дитина проживає постійно з батьком, який фактично виконує для неї роль надійного, опорного об`єкту, для психоемоційного благополуччя та розвитку ОСОБА_5 буде більш сприятливо, якщо він у разі відчуття тривоги чи небезпеки, у будь-який момент зможе відчути захист батька, тактильний контакт з ним та психологічну підтримку від нього.
19. В свою чергу ОСОБА_1 не може дати дитині ані належного виховання та розвитку, ані матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних безпечних для здоров`я дитини умов проживання.
20. Зазначає про неврахування судами факту безперервного та постійного проживання малолітнього ОСОБА_6 з батьком, ігнорування бажання дитини та примушування оскаржуваними судовими рішеннями до проживання з матір`ю, здійснення у такий спосіб судами психологічного тиску на дитину всупереч її бажанню і на шкоду дитячим відчуттям безпеки.
21. У спірних правовідносинах має місце соціалізація малолітньої дитини та її інтеграція в умови проживання з батьком за тривалий час - більше аніж три з половиною років, що свідчить про те, що в найкращих інтересах дитини буде подальше проживання з батьком, а тому його повернення до матері у спосіб визначення місця проживання з матір`ю суперечитиме інтересам малолітньої дитини.
22. Судовим наказом стягнуто з матері дитини аліменти, що свідчить про її байдужість та відсутність вільного волевиявлення на утримання дитини. Крім того, вона є працевлаштованою і не зможе приділяти дитині час згідно бажаного графіку, в той час як батько дитини є ФОП і може встановлювати час своєї роботи на власний розсуд.
23. Також не погоджується з тим, що суд не взяв до уваги аргументи заявника, зокрема, не врахував висновок фахівця ОСОБА_7 від 26 червня 2020 року, професійний висновок психолога ОСОБА_8 від 01 березня 2021 року та комплексну психологічну характеристики психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_3, складену центром психологічної допомоги дітям "Серденько" ІНФОРМАЦІЯ_3, натомість необґрунтовано та невмотивовано надав перевагу аргументам ОСОБА_1 .
24. Вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що відповідач самовільно, без згоди матері, з якою проживала дитина, фактично змінив постійне місце проживання дитини, силою вилучивши дитину, яка перебувала ще на грудному вигодуванню, у спосіб, що є психологічно небезпечним для самої дитини, оскільки дитина не перебувала на грудному вигодуванні, про що є відповідний запис у медичній картці дитини.
25. Щодо кримінальних справ стосовно ОСОБА_2, то вони розпочаті виключно на підставі заяв ОСОБА_1 та станом на момент ухвалення рішення у справі є закритими.
26. Зазначав, що він перебуває у розшуку у зв`язку із розглядом суддею Збаразького районного суду Тернопільської області кримінальної справи, в якій його вважають винним у вчиненні кримінального правопорушення, однак за обставинами вказаної справи саме його побили діти працівниці канцелярії Збаразького районного суду, проте вони є потерпілими. Вказував, що особи, які його побили, є хорошими знайомими судді Олещука Б. Т., тому останній повинен був заявити самовідвід під час розгляду цієї справи, однак цього не зробив.
27. Разом з тим, в матеріалах справи наявна згода батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на тимчасовий виїзд до Канади малолітньої дитини ОСОБА_3 у супроводі батьків разом та окремо. З копій закордонних паспортів вбачається перебування ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_3 за кордоном, проте суд першої інстанції не врахував того факту, що незважаючи на те, що однією із позовних вимог ОСОБА_1 було примусове відібрання дитини, вона надала дозвіл на тимчасовий виїзд дитини до Канади у супроводі батька.
28. Під час розгляду справи у суді першої інстанції заявник неодноразово у письмовому вигляді протягом шести місяців звертався до ОСОБА_1 із пропозиціями досудового врегулювання спору, оскільки розумів, наскільки психотравмуючим буде розгляд справи для дитини, однак про даний факт не згадується ані судом першої, ані судом апеляційної інстанцій.
29. Також судами попередніх інстанцій проігноровано аргументи заявника щодо того, що під час проживання дитини з матір`ю її батьки та сама ОСОБА_1 чинили йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, виганяли його з будинку, не впускали в будинок до дитини.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
30. У березні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують. Аргументи заявника не відображають посилання на конкретну неправильно застосовану судами норму матеріального права чи порушену норму процесуального права і зводяться до незгоди із суттю оскаржуваного рішення суду.
31. Вказує, що проживання дитини з батьком, який переховується від слідства і суду, перебуває у розшуку, постійно змінює місце проживання та не дає матері змоги спілкуватися з сином, не відповідає критеріям сприятливого для дитини середовища. Створення умов проживання дитини у асоціальному і неблагополучному середовищі є прямим показанням для вилучення дитини і передачі її матері.
32. Крім того, усі залучені до участі у справі служби у справах дітей та органи опіки і піклування, маючи можливість безпосередньо працювати з суб`єктами спірних правовідносин та фактичними обставинами спірних правовідносин, ретельно вивчивши родинну ситуацію у повному обсязі, у межах, фактично дозволених батьками дитини, дійшли однакової думки щодо доцільності визначення проживання дитини саме з матір`ю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
33. Судами встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2016 року по 15 серпня 2017 року.
34. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали періодично окремо і разом. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дитина -
ОСОБА_3, що підтверджуються копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .
35. ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1, разом із батьком ОСОБА_10 та матір`ю ОСОБА_4 .
36. Згідно з актом № 146 від 23 квітня 2019 року, затвердженим директором ТОВ "Коменерго - Тернопіль", за адресою: АДРЕСА_1, проживає без реєстрації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується сусідами.
37. Листом Служби у справах дітей Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області від 20 травня 2019 року № 269/01-26 повідомлено ОСОБА_1, що працівниками служби у справах дітей районної державної адміністрації та Збаразького районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді 17 травня 2019 року здійснено виїзд в сім`ю ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_2 . Під час візиту встановлено, що
ОСОБА_2 не чинив перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім
ОСОБА_3, однак відмовив їй на час розгляду судом справи про визначення місця проживання дитини забирати сина до свого місця проживання.
38. Судами установлено, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку не знаходиться і ознак психічного захворювання не виявляє, з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, опіоїдів на диспансерному обліку в КУТОР "ТОНД" не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалась, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
39. Довідкою серія ІАА № 0509538 встановлено, що ОСОБА_2 станом
на 13 березня 2018 до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
40. Згідно з довідкою Збаразької центральної районної комунальної лікарні від 11 липня 2019 року № 1313 ОСОБА_2 не знаходиться на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.
41. 14 травня 2019 року фахівцями із соціальної роботи Тернопільського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, здійснено перевірку цільового використання коштів при народженні дитини за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 повідомила, що її малолітній син
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 23 квітня 2019 року без її згоди проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_2 . В помешканні матері належні умови проживання, зроблений ремонт, наявні хороші меблі та побутова техніка. Для дитини придбанні нові дитячі речі. Державна допомога при народженні дитини використана цільово та за призначенням, що підтверджується актом обстеження умов проживання.
42. Відповідно до копій витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та обвинувального акту у кримінальному провадженні за № 12019210010001243 від 23 квітня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а саме нанесення умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, також таємно викрав належний
ОСОБА_1 гаманець, в якому знаходились грошові кошти та банківська карта, чим завдав матеріальну шкоду останній.
43. Згідно з розпорядженням голови Збаразької районної державної адміністрації від 02 серпня 2019 року № 234-од про затвердження висновку про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рішенням районної комісії з питань захисту прав дитини від 18 липня 2019 року, діючи в інтересах дитини, Збаразька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 .
44. Згідно з копією витягу з протоколу № 6 засідання районної комісії з питань захисту прав дитини від 18 липня 2019 року вирішено рекомендувати голові Збаразької районної державної адміністрації як керівнику органу опіки та піклування залишити питання про доцільність відібрання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_2 без розгляду.
45. На звернення ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Збаразький центр первинної медико-санітарної допомоги" Збаразької районної ради № 144/01-5 від 10 лютого 2020 року повідомлено, що лікарем-педіатром було запрошено ОСОБА_2 з дитиною на планову вакцинацію від кору, паротиту та краснухи згідно календаря щеплень, на яку ОСОБА_2 з дитиною не з`явилися без вказання причин.
46. Ухвалою Збаразького районного суду від 26 жовтня 2016 року у справі
№ 598/1475/16-к закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за частиною першою статті 125 КК України у зв`язку із відмовою потерпілого ОСОБА_11 від обвинувачення.
47. Ухвалою Збаразького районного суду від 08 червня 2017 року у справі
№ 598/595/17 закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за частиною другою статті 125 КК України у зв`язку із відмовою потерпілого ОСОБА_12 від обвинувачення.
48. Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 607/13166/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, справу закрито на підставі статті 38 КУпАП.
49. Ухвалою Збаразького районного суду від 07 грудня 2017 року у справі
№ 598/2112/14-к ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 296, статтею 124 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження № 598/2112/17.
50. Постановою Збаразького районного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 598/1128/18 в притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП відмовлено, а справу закрито у зв`язку з закінченням строку, впродовж якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
51. Згідно з довідкою Збаразької центральної лікарні Збаразької районної ради від 13 травня 2020 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, дійсно знаходився на обліку у лікаря-психіатра з 1995 року по 02 травня 2019 року.
52. Згідно з розрахунком заборгованості по аліментах від 08 жовтня 2020 року № 81335, виданим головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сухарським Р. С., за ОСОБА_1 станом
на 01 червня 2020 року рахується переплата по аліментах в розмірі 1571,02 грн.
53. Відповідно до висновку фахівця, практичного психолога, кандидата психологічних наук, провідного наукового співробітника лабораторії консультативної психології та психотерапії Інституту психології імені Г.С. Костюка, психотерапевта ОСОБА_7 від 26 червня 2020 року, дитина вирізняє батька як значущого, близького, опорного для себе первинного об`єкта, з яким у нього добрий контакт та безпечний зв`язок. Ночівля поза межами будинку батька може спричинити загрозу втрати почуття безпеки, захищеності, фізичної тривалої відсутності опорного об`єкта. Створення сприятливих стосунків та прив`язаності до матері більш вірогідне у спокійному та безпечному для дитини місці. Психологом рекомендоване спілкування на території постійного проживання дитини у присутності опорного об`єкта (батька). Перебування дитини без супроводу батька на місці їх проживання можливе лише після трирічного віку за умови наявності надійної прив`язаності до матері. В разі невиконання рекомендацій існує загроза психологічного травмування та розвитку несприятливих наслідків.
54. Згідно з комплексною психологічною характеристикою психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_3, складеною центром психологічної допомоги дітям "Серденько" від 26 березня 2021 року, батько є для дитини домінуючим та значимим, саме він надає дитині відчуття захищеності та задоволеності. Малолітній ОСОБА_6 має близький емоційний контакт з батьком, а звичне середовище проживання ідентифікується із безпекою, спокоєм та задоволеністю.
55. Відповідно до висновку фахівця ОСОБА_13, кандидата психологічних наук, спеціаліста вищої категорії, доцента кафедри психології Навчально-наукового інституту міжнародних відносин і соціальних наук ПАТ "Вищий навчальний заклад" МАУП від 05 червня 2021 року, малолітній ОСОБА_3 має тісну, надійну прив`язаність та позитивну прихильність до батька, який є його опорним об`єктом і якого він чітко пов`язує з відчуттям захищеності та безпеки. Даний висновок також складався без безпосередньої участі мами ОСОБА_1, психологом досліджувалась прив`язаність дитини до матері на підставі розповіді батька.
56. Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) (Хмельницьке відділення) від 18 травня 2022 року
№ 338/339/21-26, за результатами проведення психологічної експертизи за заявою ОСОБА_2, на даний час в межах експертизи спрогнозувати, яким чином може вплинути зміна умов проживання, виховання та оточення малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на психологічний стан дитини у випадку передачі дитини від батька до матері не представляється можливості, тому що для повної картини потрібно дослідити взаємодію ОСОБА_14 з мамою та індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_1 .
57. Відповідно до експертної оцінки висновку фахівця ОСОБА_15 за результатами психологічного обстеження ОСОБА_3 від 26 червня 2020 року, проведеної членом експертної комісії ТОКІППО з проведення експертизи психологічного соціологічного інструментарію, кандидатом психологічних наук, доцентом, доцентом кафедри психології розвитку та консультування ТНПУ
ім. В. Гнатюка, членом-кореспондентом Української Академії Акмеології, голови науково-методичної комісії психолого-педагогічного відділення факультету педагогіки та психології ТНПУ ім. В. Гнатюка ОСОБА_16 вбачається, що вказаний висновок не відповідає науково-методичним вимогам, психодіагностичне обстеження проведене із грубими порушеннями методики та процедури психодіагностичного обстеження, не відповідає науково-методичним вимогам, у тому числі щодо валідності, надійності, достовірності психологічного інструментарію, обґрунтованості вибору методик психологічного обстеження дитини, методології їх застосування при психологічному обстеженні дитини. Висновок, як і рекомендації, суб`єктивні, не опираються на аналіз результатів психодіагностичних методик, а отже є не науковими і не можуть братися до уваги у якості компетентного обґрунтованого фахового висновку про психодіагностичне обстеження дитини. Психологом порушено паритет сторін, спостерігається дискримінація права матері на виховання сина та проживання з рідною дитиною.
58. З метою проведення всебічного та неупередженого дослідження особистої прихильності малолітнього ОСОБА_3 до кожного з батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 органом опіки та піклування запропоновано звернутися до психолога Тернопільського обласного центру соціальних служб або за взаємною згодою до будь-якого іншого психолога для надання відповідного висновку. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23 квітня 2021 року обоє батьків погодились на виконання цієї пропозиції.
59. Однак, відповідно до інформації Тернопільського обласного центру соціальних служб від 21 травня 2021 року № 156 психологом центру ОСОБА_17 10 травня 2021 року проведено зустріч лише з матір`ю - ОСОБА_1, оскільки батько ОСОБА_2 не з`явився, хоча ОСОБА_2 у телефонній розмові з психологом Тернопільського обласного центру соціальних служб пообіцяв обдумати час зустрічі, але в подальшому не відповідав на телефонні дзвінки, що унеможливило отримання від нього інформації для оформлення висновку. За наслідками зустрічі психологом зазначено, що у ранньому віці для дитини є важливим емоційний зв`язок із матір`ю, завдяки йому дитина відчуває себе у безпеці, пізнає навколишній світ та формує до нього власне ставлення. В залежності від того, який характер даного зв`язку, формується або довірливе ставлення до інших людей, або насторожливе, боязливе. Існує критичний період для розвитку прихильності від нуля до п`яти років. Якщо прихильність не сформувалась впродовж цього періоду, дитина буде страждати від незворотних наслідків розвитку (зниження інтелекту, підвищення агресії тощо). Важливо, щоб дитина з народження відчувала турботу матері і батька у задоволенні її потреб. Психологом рекомендовано сприяти налагодженню безперешкодного спілкування матері ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 та її участі у вихованні сина.
60. Заявою від 20 квітня 2022 року, посвідченою приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області
Джулою О. М., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали свою згоду на тимчасовий виїзд за кордон до Канади в період з 22 квітня 2022 року по 22 квітня 2023 року їх малолітньому синові ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у їхньому, батьків, супроводі разом та окремо.
61. Згідно з висновком комісії з питань захисту прав дитини Тернопільської районної державної адміністрації від 31 серпня 2021 року остання вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Комісією також враховано поради лікаря ОСОБА_18, яка наголошувала, що малолітній дитині ОСОБА_3 буде краще проживати з матір`ю. Вказаним висновком встановлено, що обстеження умов проживання батька
ОСОБА_2 не вдалось провести, оскільки він не пустив в помешкання працівників служби у справах дітей та працівниками поліції, про що складено відповідний акт від 13 травня 2021 року.
62. Рішенням виконавчого комітету Збаразької міської ради Тернопільської області №233 від 30 липня 2021 року затверджено висновок щодо визначення місця проживання та відібрання малолітнього ОСОБА_3 . Згідно даного висновку орган опіки і піклування Збаразької міської ради, враховуючи характеризуючі дані про батьків, умови їх проживання, всі обставини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, вважає за доцільне рекомендувати Збаразькому районному суду Тернопільської області визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю
ОСОБА_19 в АДРЕСА_1, у відібранні дитини від батька ОСОБА_2 відмовити.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
63. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
64. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
65. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.