ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 132/2049/23
провадження № 61- 5643св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1, законним представником якої є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:служба у справах дітей та сім`ї Калинівської міської ради Вінницької області, служба у справах дітей Хмільницької міської ради Вінницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Воронцова Ольга Валентинівна, на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року у складі судді Сєліна Є. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2024 року у складі колегії суддів Шемети Т. М., Берегового О. Ю., Сала Т. Б.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У липні 2023 року ОСОБА_1, законним представником якої є
ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей та сім`ї Калинівської міської ради Вінницької області, служба у справах дітей Хмільницької міської ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є донькою ОСОБА_3, який, починаючи з 2014 році і по теперішній час, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, а саме не цікавиться її життям, не проявляє свого піклування та турботи, не піклується про її здоров`я, моральний, фізичний та культурний розвиток. Вважала, що зазначене є підставою для позбавлення його батьківських прав відносно неї.
3. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд позбавити свого батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно неї.
Стислий виклад позиції відповідача
4. ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначав, що він не самоусувався від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню доньки, в міру своєї можливості цікавиться її життям, надає матеріальну допомогу. Акцентував увагу на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, яким він не являється.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
6. Попереджено ОСОБА_3 про необхідність належного виконання обов`язків по вихованню і утриманню неповнолітньої дитини - доньки
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та покладено на орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Хмільницької міської ради Вінницької області контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_3 .
7. Роз`яснено ОСОБА_1, що у разі продовження вчинення ОСОБА_3 дій, спрямованих на ухилення від виконання своїх обов`язків по її вихованню, вона, за наявності для того правових підстав, не позбавлена можливості повторно звернутися до суду з аналогічним позовом.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позовних вимог, з огляду на відсутність доказів винних дій батька та умисного його ухилення від виконання його батьківських обов`язків, а також неможливості змінити його поведінку по відношенню до своєї дитини. Судом взято до уваги те, що відповідач мобілізований та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1, а тому в умовах воєнного стану не має можливості у повній мірі реалізувати свої батьківські обов`язки, водночас цікавиться життям своєї доньки, намагається приділяти їй увагу та надавати необхідну матеріальну допомогу, заборгованості по аліментам не має та заперечує проти позбавлення його батьківських прав, що свідчить про його інтерес до своєї дитини. Висновок органу опіки та піклування Хмільницької міської ради Вінницької області від 02 листопада 2023 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . суд вважав необґрунтованим, з огляду на те, що органом опіки та піклування не виявлено умисної поведінки батька щодо невиконання ним батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, не мотивовано чи відповідає такий крайній захід інтересам дитини та яким чином позбавлення відповідача батьківських прав захистить інтереси дитини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою Вінницького апеляційного суду від14 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року залишено без змін.
10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав та належних, достатніх і допустимих доказів для застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення його батьківських прав. Зазначено, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав саме по собі має негативний вплив на психоемоційне здоров`я дитини, яка у справі, що розглядається, хоча й сама звернулася до суду з позовом, проте в силу свого віку може до кінця не усвідомлювати значимість такого заходу, як позбавлення батьківських прав свого батька. Крім того, зауважено, що суд першої інстанції правильно не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування Хмільницької міської ради Вінницької області від 02 листопада 2023 року, з огляду на його необґрунтованість.
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. 12 квітня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Воронцова О. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року та постановуВінницького апеляційного суду від 14 березня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
12. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 15 травня 2019 рокуу справі № 661/2532/17, від 27 січня 2021 рокуу справі
№ 398/4299/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 390/1418/17, від 23 листопада 2022 рокуу справі № 149/2510/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
13. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав, передбачених частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України, які є необхідними для позбавлення відповідача батьківських прав.
14. Вважає, що суди не повно з`ясували фактичні обставини справи, не заслухали особисто пояснення ОСОБА_3 щодо відносин з його донькою та не надали належної уваги відсутності будь-яких доказів, які б підтверджували посилання відповідача на те, що він любить свою дитину, цікавиться її життям, допомагає в міру своїх можливостей. Посилається на те, що його мобілізація до лав Збройних Сил України з 01 лютого 2023 року не може бути виправданням того, що він протягом 11 років ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та свідомо нехтує ними. Аліменти він сплачує не добровільно, а на підставі судового рішення, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Більш того, не змінив своєї поведінки ОСОБА_3 також після отримання копії позовної заяви про позбавлення його батьківських прав, не приїхав, не зателефонував та не зустрівся з нею. Вважає, що об`єктивних, незалежних від відповідача перешкод для спілкування з нею, участі у її житті, вихованні та навчанні суди попередніх інстанцій не встановили. Військова частина, у якій проходить службу ОСОБА_3, дислокується за місцем його проживання.
15. Акцентує увагу на тому, що позов у справі, що переглядається, подала саме вона, свідомо прийнявши рішення про небажання вважати своїм батьком людину, яка байдуже до неї ставиться.
16. Посилається на необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо не прийняття висновку органу опіки та піклування, який повністю відповідає її інтересам та фактичним обставинам справи. Застосовану судами попередніх інстанцій судову практику Верховного Суду вважає нерелевантною спірним правовідносинам.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 132/2049/23, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Запропоновано службі у справах дітей та сім`ї Калинівської міської ради Вінницької області, службі у справах дітей Хмільницької міської ради Вінницької області у відзиві на касаційну скаргу повідомити результати контролю за виконанням ОСОБА_3 батьківських обов`язків.
18. 21 травня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
19. 17 травня 2024 року ОСОБА_3 за допомогою засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, тобто з пропуском строку, встановленого судом (16 травня 2024 року).
20. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 зазначив, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги він отримав
16 травня 2024 року. Зазначене підтверджується також зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.
21. Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
22. Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
23. З огляду на обставини отримання відповідачем копії ухвали про відкриття касаційного провадження та копії касаційної скарги, незначний пропуск процесуального строку на подання відзиву, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає, що встановлений судом строк на подання відзиву ОСОБА_3 підлягає продовженню до дати подання - до 17 травня 2024 року.
24. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності підстави для позбавлення його батьківських прав. Зауважує про відсутність жодних доказів того, що він 11 років не займався вихованням дитини чи вчиняв будь-яку протиправну поведінку у відношенні неї. Натомість непорозуміння між батьками, зокрема щодо використання матір`ю дитини аліментів, не є підставою для позбавлення його батьківських прав. Стверджує, що виконує доручені йому завдання у складі підрозділу Національної гвардії України.
25. 21 травня 2024 року виконавчий комітет Хмільницької міської ради Вінницької області, як орган опіки та піклування, через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу, у яких зазначив, що контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_3 органом опіки та піклування не здійснювався, з огляду на те, що рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року до органу не надходило, письмових звернень від сторін спору щодо виконання чи не виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 не надходило. Крім того, зауважив, що ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 09 травня 2024 року було відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення порядку виконання рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року в частині покладення на орган опіки та піклування контролю за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_3 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
27. Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області
від 10 квітня 2019 року у справі № 149/690/19 стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 березня 2019 року, до досягнення дитиною повноліття.
28. Відповідно до листа Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11 вересня 2023 року, заборгованість за аліментами станом на 01 вересня 2023 року відсутня.
29. Згідно з довідкою начальника відділення кадрів військової частини НОМЕР_1 від 29 серпня 2023 року № 4831 ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у період запровадження воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 з 01 лютого 2023 року (наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 30 (по стройовій частині)
від 01 лютого 2023 року), по теперішній час.
30. Як випливає з довідки голови вуличного комітету
АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 ; довідки ГО "Хмільницький міський клуб танцювального спорту "Візард" від 05 червня 2023 року; довідки ліцею № 1
м. Хмільника Вінницької області від 30 травня 2023 року; довідки
ФОП ОСОБА_6 від 30 травня 2023 року; пояснень ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9 від 20 червня 2023 року, ОСОБА_3 проживає окремо від доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не приймає участі у її житті та вихованні, не займається її фізичним, духовним та моральним розвитком, не відвідує її.
31. Згідно з висновком Органу опіки та піклування Хмільницької міської ради Вінницької області від 02 листопада 2023 року позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є доцільним.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
32. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
33. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
34. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
35. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
36. Захист інтересів дитинизнаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
37. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
38. У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.