ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 458/619/17
провадження № 61-5266св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2023 року у складі судді Кшик О. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та включення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини.
Позовна заява мотивована тим, що вона з ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 10 травня 2012 року по 26 листопада 2015 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дочку - ОСОБА_3 і при її реєстрації вказала своє прізвище ОСОБА_4, а по батькові ОСОБА_5, по батькові відповідача (частина перша статті 135 СК України), оскільки ОСОБА_2 реєструвати шлюб із нею, а також народження дитини відмовився.
Позивачка вказувала, що дочка з відповідачем схожі, а тому немає об`єктивних причин сумніватися, що він є кровним батьком дитини, якою жодного разу не поцікавився.
Для підтвердження чи заперечення батьківства відповідача вона погоджується разом із відповідачем на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (ДНК дослідження) у експертній установі, визначеній спільно з відповідачем.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та включити відомості про нього як про батька дитини до актового запису про народження дитини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов`язано Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни в актовий запис № 3 від 02 березня 2016 року про народження дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, складеного виконавчим комітетом Верхненської сільської ради Турківського району Львівської області, згідно з яких у графі батько записати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на надані позивачкою докази у їх сукупності, письмові пояснення сторін у справі, а також з урахуванням неможливості проведення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи у зв`язку з неналежною процесуальною поведінкою ОСОБА_2, а саме нез`явлення для відбору експериментальних зразків, що є підставою для застосування положень частини першої статті 109 ЦПК України, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними, а позов - таким, що підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 109 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 лютого 2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Турківського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2023 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши, що суд першої інстанції правильно застосував наслідки ухилення відповідача від участі у проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи, а також надав обґрунтовану правову оцінку всім доказам у справі в їх сукупності.
Відповідач був достовірно обізнаний про дату, час та місце проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, не з`явився для відбору експериментальних зразків, заяви про причини, які перешкоджали йому з`явитися до експертної установи для відбору експериментальних зразків, не надав, що свідчить про його ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою правильного вирішення справи.
Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, яка тричі призначалась судом першої, свідчить про його небажання отримати висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивачки про його батьківство відносно дитини. Отже, правильними є висновки районного суду про визнання батьківства внаслідок застосування положень статті 109 ЦПК України. При цьому, відповідач у суді апеляційної інстанції клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи не заявляв.
Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Турківського районного суду Львівської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2024 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Турківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та включення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи, не врахували, що у матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, на підставі яких можливо б було встановити факт походження від нього дитини, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Єдиним належним та допустимим доказом, який би міг підтверджувати факт батьківства, мав би бути відповідний висновок експертизи, а такий у матеріалах справи відсутній. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що його належним чином не було повідомлено про дату, час та місце проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, а також про дату, час та місце відбору біологічних зразків з метою проведення експертизи, а тому безпідставно застосували положення статті 109 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Судом першої інстанції тричі, у тому числі за заявою відповідача, призначалася у справі судова молекулярно-генетична експертиза, проте відповідач не з`являвся для її проведення, чим ухилявся від участі в експертизі, хоча наслідки такого ухилення йому були відомі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, яке видане 02 березня 2016 року виконавчим комітетом Верхненської сільської ради Турківського району Львівської області, про що складено актовий запис № 3.
Згідно з копії актового запису про народження № 03 від 02 березня 2016 року, складеного виконавчим комітетом Верхненської сільської ради Турківського району Львівської області, відомості про батька ОСОБА_6 - ОСОБА_8 записані відповідно до положень частини першої статті 135 СК України.
ОСОБА_1, звернувшись до суду з позовом, просила визнати батьківство ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_2 заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 04 грудня 2017 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження якої доручено експертам Львівського науково дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ (т. 1, а. с. 71).
06 лютого 2018 року Турківським районним судом Львівської області відповідно до клопотання експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру повідомлено ОСОБА_2 про необхідність його направлення до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ для відібрання зразків букального епітелію з метою проведення судової молекулярно-генетичної експертизи (т. 1, а. с. 81).Зазначене повідомлення також було направлено у публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", регіональної філії "Львівська залізниця" п. Грунику І. С. для вручення ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 82).
09 та 19 березня 2018 року вказане повідомлення було направлено ОСОБА_2 повторно (т. 1, а. с.90, 109).
Ухвалами Турківського районного суду Львівської області від 23 грудня 2020 року (т. 2, а. с. 91), від 15 листопада 2021 року (т. 2, а. с. 195, 202) та від 24 січня 2023 року (т. 3, а. с. 134; 204) у справі призначалися судові молекулярно-генетичні експертизи (спеціальність 9.5 "Молекулярно-генетичні дослідження"), проте ухвали суду повернуті без виконання експертною установою, оскільки відповідач не з`являвся для проведення експертизи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Щаслива сім`я, як правило, не має потреби в тому, щоб закон втручався у її справи.
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно із статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.