ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 336/1978/23
провадження № 61-5062св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2, правонаступниками якого є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ;
представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, як осіб, які є правонаступниками ОСОБА_2, - Лобіков Дмитро Валентинович ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - Лобікова Дмитра Валентиновича на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 березня
2024 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Кочеткової І. В.,
Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на 1/2 частину у спільному майні.
На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона з листопада
2014 року та на час подання позову проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний побут та бюджет.
Під час їхнього спільного проживання, за їх спільні кошти було придбано нерухоме майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці, площею 0,0473 кв. м, кадастровий № 2310100000:07:034:0114, на підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2017 року; земельну ділянку, площею 0,0473 кв. м, розташована за вказаною адресою, кадастровий
№ 2310100000:07:034:0114, відповідно до рішення Запорізької міської ради
№ 23/29 від 07 лютого 2018 року.
Вищезазначене нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_2 . Будь-яких письмових або інших угод щодо права власності на вказане майно між ними, як фактичним подружжям, не укладалося.
Зазначала, що неодноразово пропонувала ОСОБА_2 вирішити питання майнових прав, проте останній не бажав займатись оформленням відповідних документів. Вважала, що за таких обставин її майнові права відповідачем
не визнаються, тому звернулась до суду з позовом.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт її спільного проживання разом з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 01 листопада 2014 року; визнати за нею право власності на частину майна, набутого за час спільного проживання, а саме: на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельною ділянки, площею 0,0473 кв. м, розташованої за вказаною адресою, кадастровий № 2310100000:07:034:0114.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2023 року у складі судді Боєва Є. С. позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім`єю без реєстрації шлюбу, починаючи з 01 листопада 2014 року.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину майна, набутого за час спільного проживання, а саме: на 1/2 частину житлового будинку по
АДРЕСА_1 ; на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0473 кв. м, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1, кадастровий
№ 2310100000:07:034:0114.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, у липні 2023 року представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, як осіб, які не брали участь у справі, - Лобіков Д. В. подав апеляційну скаргу. Заявники поросили поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що є дітьми відповідача ОСОБА_2, який 24 червня
2023 року загинув під час під час проходження військової служби у Збройних силах України, тобто є його спадкоємцями і звернулись до нотаріуса.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 серпня 2023 року поновлено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, як особам, які
не брали участь у справі, в інтересах яких діє адвокат Лобіков Д .В., строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2023 року.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою осіб, які не брали участь
у справі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5,
в інтересах яких діє адвокат Лобіков Д. В., на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 березня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - Лобікова Д. В., як осіб, які
не брали участь у справі, на рішення Шевченківського районного суду
м. Запоріжжя від 08 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, правонаступниками якого залучені: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на частину у спільному майні закрито.
Закриваючи апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що права ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не порушені відносинами між їх батьком - ОСОБА_4 та позивачкою ОСОБА_1, оскільки прав на спірне майно на час розгляду цієї справи вони не мали і наразі на стадії апеляційного розгляду не довели цього права. Суд вважав, що за таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, як осіб, які не брали участі у справі, не може бути розглянута по суті, так як оскаржуваним судовим рішенням питання про їх права та обов`язки не вирішувались, наслідком чого є закриття апеляційного провадження, відкритого за їх апеляційною скаргою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - Лобіков Д. В ., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - Лобікова Д. В . у вищевказаній справі. Витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2024 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, правонаступниками якого є: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на частину
у спільному майні призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - Лобікова Д. В. мотивована тим, що заявники є дітьми відповідача у справі - ОСОБА_2, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проходження військової служби у Збройних силах України.
Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю встановлено судовим рішенням у цій справі з 01 листопада 2014 року. На той час заявники були неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня
2014 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки, (справа
№ 335/10979/14-ц), за позовом ОСОБА_9 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 у розмірі 1/2 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2016 року (справа № 335/3447/16-к) визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Крім того, потерпіла та ОСОБА_2 мали усну домовленість про придбання батьком для дітей нерухомого майна через наявність заборгованості по аліментам.
З огляду на вищевикладене, у випадку обізнаності заявників про наявність спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діти заперечували б проти такого рішення, оскільки є членам сім`ї останнього та мають майнові права, яке належало їхньому батькові і щодо якого позивач заявила вимоги.
Зазначено, що право на отримання аліментів визначено чинним законодавством та обумовлено наявними вимогами заявників, а вирішення розподілу майна
з особою, з якою ОСОБА_2 не перебував у зареєстрованому шлюбі призвело до суттєвого зменшення та/або втрати джерела отримання коштів зі сплати аліментів, заборгованості по такій сплаті, майна боржника.
Крім того, із рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня
2023 року у справі (№ 334/5274/22) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_11 про розірвання шлюбу вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1991 року по 2023 рік.
При застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь- якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. У цій справі судовим рішенням встановлено перебування у фактичних шлюбних відносинах між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2014 року, проте остання перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком до 2023 року. Таким чином, вважають, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не порушено права
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 . При цьому посилались на відповідну правову позицію Верховного Суду.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу.
У травні 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (мати), як правонаступника ОСОБА_2, надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що судовим рішення питання про права та обов`язки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, як осіб які не брали участі у справі, не вирішувались, наслідком чого є закриття апеляційного провадження, відкритого за їх апеляційною скаргою. Ухвала суду апеляційної інстанції
є законною та обґрунтованою.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до договору від 08 листопада 2017 року, що засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Будніковою Ю. С. та зареєстрований в реєстрі за №1794, ОСОБА_2 придбав житловий будинок, який розташований за адресою:
АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 11-12).
Рішенням Запорізької міської ради від 07 лютого 2018 року № 23/39 передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, площею 0,0473 га, кадастровий номер № 2310100000: 07: 034: 0114, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 13).
ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (том 1, а. с.78, 85, 94, 164).
ОСОБА_7 є матір`ю ОСОБА_2, що підтверджуються свідоцтвом про народження (том 1, а. с. 230а).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - Лобікова Д. В. підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.