ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня2024 року
м. Київ
справа № 756/6412/23
провадження № 61-4297 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Матєрової Віолетти Петрівни - на постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 19 вересня 2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка - ОСОБА_3 . Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року шлюб розірвано.
Після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
23 лютого 2022 року відповідач забрав дочку в гості та мав повернути на наступний день, однак 24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну і дитина залишилась разом з батьком.
На початку березня 2022 року відповідач самовільно вивіз дитину за межі Київської області, приховував її місце перебування, погрожував, що дитину вона побачить тільки після закінчення воєнного стану. 04 квітня 2022 року після звернення до правоохоронних органів вона змогла забрати у відповідача дитину у м. Хмельницькому.
Стверджувала, що в приватних бесідах відповідач неодноразово погрожував змінити місце проживання дитини та виховувати доньку самостійно, тому виникла необхідність визначити місце проживання дитини разом з матір`ю.
Вказувала, що нею створені всі необхідні умови для нормального проживання та розвитку дочки, у дитини склалися сталі соціальні зв`язки за місцем проживання.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею за її місцем проживання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року у складі судді Шевчука А. В. провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на час пред`явлення позову був відсутній спір між сторонами з приводу визначення місця проживання дитини з матір`ю, оскільки після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом з позивачкою. Крім того, судом не встановлено, що на момент пред`явлення позову відповідач заперечував проти того, щоб дитина залишалась проживати з матір`ю та не встановлено тієї обставини, що відповідач чинив перешкоди такому проживанню.
Вказані обставини та долучені до справи докази свідчать про відсутність предмета спору, що дає підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року скасовано й передано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції про відсутність предмету спору, оскільки на час відкриття провадження у справі між сторонами існував спір щодо визначення місця проживання спільної дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Матєрова В. П. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року й залишити в силі ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2023 року.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (пункт 1 другої статті 389 ЦПК України); не дослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 756/6412/23 із Оболонського районного суду м. Києва.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, вказуючи на помилковість висновків суду першої інстанції про закриття провадження у справі, не зазначив, в чому саме полягає незаконність вказаного судового рішення, необґрунтовано та безпідставно вказав про те, що сам факт звернення позивачки до суду свідчить про наявність невирішеного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Водночас, суд першої інстанції, дослідивши докази та встановивши обставини проживання дитини разом з матір`ю, відсутність заперечень з боку батька дитини та доказів чинення ним будь-яких перешкод такому проживанню, встановив відсутність неврегульованих питань щодо визначення місця проживання дитини, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення про закриття провадження у справі, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщук С. Ю., у якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права; просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просила визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначила, що відповідач неодноразово погрожував змінити місце проживання дитини та виховувати її самостійно, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Матєрової В. П. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.