ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 202/5012/21
провадження № 61-3914св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Первинна профспілкова організація "Вільна профспілка "Спартак",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Лопатіної М. Ю., від 14 лютого 2024 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Первинна профспілкова організація "Вільна профспілка "Спартак", про визнання неправомірними та дискримінаційними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення втраченого заробітку.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він з 15 серпня 2016 року працював у АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет", з 13 жовтня 2016 року його було переведено на посаду водія навантажувача цеху переробки брухту.
3. 09 травня 2019 року він став членом Первинної профспілкової організації "Вільна профспілка "Спартак", про що роботодавець був повідомлений листом, а 19 травня 2020 року його було звільнено за дії, відповідальними за які були інші посадові особи.
4. Рішенням Індустріального районного суду від 13 жовтня 2020 року його поновлено на посаді.
5. 27 червня 2021 року відповідно до наказу його повідомлено про підвищення оплати праці. У той час він дізнався, що іншим працівникам, які працюють разом з ним в цеху переробки брухту, за однакових з ним умов напруженості та завантаженості запропоновано істотно більше підвищення заробітної плати, ніж йому.
6. Посилався на те, що відповідач незаконно недорахував йому заробітну плату при її підвищенні всім іншим водіям в сумі, що становить різницю між новою підвищеною заробітною платою водіїв навантажувачів - не членів профспілки та новою підвищеною заробітною платою водіїв навантажувачів - членів профспілки, до яких він належить. Згідно з проведеним ним розрахунком сума недонарахованої та невиплаченої заробітної плати становить 27 395,07 грн.
7. Вважав, що роботодавцем порушені його права, які закріплені у законах та міжнародних актах, що забороняють дискримінацію працівників за належністю до профспілки.
8. З огляду на наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірними та дискреційними дії АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" щодо підвищення йому заробітної плати в меншому розмірі, ніж іншим працівникам, які обіймають таку ж саму посаду та виконують однакову за станом напруженості та навантаження роботу, але які не є членами Первинної профспілкової організації "Вільна профспілка "Спартак", до якої належить він, через належність до профспілкової організації; зобов`язати АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" переглянути умови підвищення заробітної плати та усунути порушення закону в частині дискримінації при підвищенні його заробітної плати; стягнути з акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" на його користь різницю в окладі інших водіїв навантажувачів, які виконують однакову з ним за станом напруженості та навантаження роботу, але які не є членами Первинної профспілкової організації Вільна профспілка "Спартак", та його окладу за час з 01 червня 2021 року до 18 травня 2022 року у сумі 27 395,07 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
9. АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" заперечувало проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на їх необґрунтованість. Відповідач зазначав, що позивачем не доведено, що роботодавцем щодо нього приймалося дискримінаційне рішення, не зазначено, яка саме форма дискримінації мала місце відносно нього.
10. Зауважувало, що відповідно до статті 97 Кодексу законів про працю України встановлення конкретного розміру окладу працівників є виключним правом власника підприємства, установи, організації.
11. Посилалося на необґрунтованість доводів позивача, що новий оклад після підвищення становить 11 210,00 грн, а новий підвищений оклад інших водіїв навантажувачів становить 13 695,00 грн. Зазначало, що позивач бере за основу максимальну заробітну плату водіїв навантажувачів АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет", яка становить 13 695,00 грн. Однак, станом на
01 червня 2021 року заробітна плата водіїв навантажувачів становить від
9 995,00 грн до 13 695,00 грн. Більш того, у товариства відсутня інформація щодо належності працівників до профспілки "Cпартак".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 12 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
13. Визнано неправомірними та дискримінаційними дії АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" щодо підвищення ОСОБА_1 заробітної плати у меншому розмірі, ніж іншим працівникам, які обіймають таку ж саму посаду.
14. Зобов`язаноАТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" усунути дискримінаційні умови в оплаті праці ОСОБА_1, шляхом перегляду умов підвищення його заробітної плати.
15. Стягнуто з АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" на користь
ОСОБА_1 27 395,07 грн втраченого заробітку внаслідок дискримінаційних умов в оплаті праці.
16. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
17. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують факт непрямої дискримінації відносно позивача, яка полягає у встановленні та нарахуванні ОСОБА_1 меншого підвищення заробітної плати у порівнянні з іншими працівниками, що працюють у тому ж цеху та на тих же посадах, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума недоплаченої заробітної плати. У той же час, суд першої інстанції вважав необґрунтованими твердження позивача, що така дискримінація пов`язана з його членством у первинній профспілковій організації Вільна профспілка "Спартак".
18. Додатковим рішенням Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року стягнуто з АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" на користь держави судовий збір у сумі
2 724,00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
19. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року апеляційну скаргу АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" задоволено. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня
2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
20. Постанова апеляційного суду мотивована помилковістю висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Зазначено, що суд першої інстанції не звернув уваги, що підставами при зверненні ОСОБА_1 до суду з позовом, які на його думку свідчили про дискримінаційні дії відповідача стосовно нього, було підвищення ОСОБА_1 заробітної плати у меншому розмірі, ніж іншим працівникам, через приналежність його до Первинної профспілкової організації Вільна профспілка "Спартак". Водночас, належних та допустимих доказів того, що дії відповідача в частині встановлення розміру підвищення йому заробітної плати пов`язані саме з його членством у профспілковій організації позивачем не надано. Крім того, апеляційним судом зауважено, що розмір заробітної плати має індивідуальний характер, встановлюється окремо для кожного працівника роботодавцем, закріплюється у колективному договорі та у штатному розкладі товариства. Витрати на оплату праці враховуються у господарській діяльності товариства, втручання в яку заборонено законом.
Узагальнені доводи касаційної скарги
21. 15 березня2024 року ОСОБА_1, від імені якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року та залишити в силі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2023 року. Також просить направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
22. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 рокуу справі №804/2823/16, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 210/5853/16-ц, від 20 квітня 2021 року у справі № 620/536/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
23. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував характер спірних правовідносин, у зв`язку з чим не застосував приписи частини другої статті 81 ЦПК України. Заявник зазначає, що підставою звернення до суду були дискримінаційні дії - підвищення йому заробітної плати у меншому розмірі, ніж іншим працівникам, що є передбаченим частиною другою статті 81 ЦПК України фактом дискримінації, натомість відповідач не надав жодного доказу на обґрунтування таких дискримінаційних дій.
24. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позовні вимоги стосувалися виконання відповідачем обов`язків у частині приведення його заробітної плати у відповідність як до вимог законодавства, так і до положень колективного договору.
25. Вважає, що відповідач порушив положення колективного договору, зокрема встановлене ним право працівників на рівну винагороду за працю рівної цінності без будь-якої різниці. Порушене право було законно поновлено судом першої інстанції.
26. Додатково зауважує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині не надання належної правової оцінки додатку 01 до наказу від 28 травня 2021 року № 248/1, а також наданим відповідачем поясненням та доказам: переліку членів профспілки та табелю відпрацьованого часу всіма водіями навантажувачів. Порушенням норм процесуального права вважає також розгляд апеляційним судом справи по суті у день зміни складу колегії суддів.
27. Крім того, ОСОБА_1 заявляє клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на те, що справа становить значний суспільний інтерес (у справі приймали участь представники громадськості та профспілок, існує інтерес в соціальних мережах до цього спору, великого значення мають нематеріальні вимоги), а також стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та щодо якого відсутній висновок Верховного Суду (необхідність доказування "ознаки" дискримінації окремо від наведення факту дискримінації відповідно до частини другої статті 81 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
29. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 202/5012/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
30. 25 квітня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
31. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
32. ОСОБА_1 з 15 серпня 2016 року працює в АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет".
33. З 13 жовтня 2016 року ОСОБА_1 працює на посаді водія навантажувача цеху переробки лому відповідно до запису у трудовій книжці.
34. Відповідно до рішення профкому Первинної профспілкової організації "Вільна профспілка "Спартак" від 09 травня 2019 року ОСОБА_1 був прийнятий до її числа членів профспілки.
35. Наказом від 28 травня 2021 року №248/1 "Про збільшення доходів працівників" було визначено провести диференційоване збільшення посадових окладів працівників АТ "Інтерпайп Дніпровтормет" з 01 червня 2021 року.
36. Відповідно до довідки щодо заробітної плати професій водії навантажувача в АТ "Інтерпайп Дніпропетровський Втормет" з 01 червня 2021 року позивачу ОСОБА_1 було встановлено оклад у розмірі 11 210,00 грн.
Позиція Верховного Суду
37. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
38. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
39. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
40. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
41. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
42. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом(частини перша та четверта статті 43 Конституції України).
44. Згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються з частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
45. У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" і "оплата праці", які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
46. За змістом частин першої четвертої статті 96 КЗпП України, частин першої четвертої статті 6 Закону України "Про оплату праці" системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
47. Частиною другою другої статті 97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
48. Відповідно до положень статті 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.