ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 642/3048/23
провадження № 61-1077св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради;
заінтересована особа - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2023 року у складі судді Петрової Н. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У червні 2023 року керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду із заявою, заінтересована особа - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про визнання спадщини відумерлою та передачу спадкового майна у власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1, якому на праві спільної часткової власності належало 28/100 часток квартири АДРЕСА_1 .
На запит прокурора нотаріальною конторою надано довідки зі Спадкового реєстру від 27 січня 2023 року, згідно з якими спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, заповіти і спадкові договори відсутні.
Враховуючи викладене, керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова просив визнати спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та складається з 28/100 часток квартири АДРЕСА_1, відумерлою та передати її у власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2023 року заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і надано заявнику строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що заяву про визнання спадщини відумерлою підписано керівником Київської окружної прокуратури міста Харкова Новіковим Е., але не надано доказів його повноважень з правом підпису відповідних документів.
Заявник у поданій заяві просить суд не лише визнати спадщину відумерлою, але й передати спадкове майно, у власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради. Наведене свідчить про те, що заява містить вимоги, які підлягають розгляду за різними правилами цивільного судочинства, а саме: щодо визнання спадщини відумерлою (окреме провадження) та передачі спадщини територіальній громаді (позовне провадження).
Оскільки в заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитися вимоги позовного характеру, зокрема вимоги передачі спадкового майна у власність територіальної громади, тому заявнику необхідно визначитися зі змістом вимог, належним чином сформувати чи уточнити заявлені вимоги, які підлягають розгляду в окремому провадженні, додати копії самої заяви про визнання спадщини відумерлою та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості інших учасників справи
Норми 3акону України "Про судовий збір" передбачають можливість звільнення від сплати судового збору окремим категоріям сторін, однак органи прокуратури до них не відносяться. Тому заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 342 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2023 року заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова, який діяв в інтересах держави в особі Харківської міської ради, повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України. При цьому заявнику було роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що 04 жовтня 2023 року від керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Новікова Е. надійшла до суду заява про усунення недоліків, однак у встановлений судом строк станом на 10 жовтня 2023 року недоліки заяви в повному обсязі не усунуто, а саме до матеріалів справи не додано документів, які підтверджують сплату судового збору. При цьому суд послався на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (провадження № 12-1гс22), та виходив з того, що звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова, діючого в інтересах держави в особі Харківської міської ради, залишено без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2023 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що доводи заявника про те, що в цій справі прокуратура діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, тому звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 15-1 частини першої статті 5 3акону України "Про судовий збір", не ґрунтується на законі, натомість висновки місцевого суду щодо наявності підстав для повернення заяви керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова через несплату судового збору узгоджуються з приписами законодавства та матеріалами справи. Крім того, повернення заяви не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права заявника на повторне звернення до суду із заявою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2024 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду міста Харкова.
29 лютого 2024 року справа № 642/3048/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури мотивована тим, що у правовідносинах щодо визнання спадщини відумерлою прокурор діє не самостійно, а в інтересах держави в особі відповідного органу місцевого самоврядування.
Оскільки відповідно до статті 57 ЦПК України при поданні заяви про визнання спадщини відумерлою прокурор має процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої він діє, за винятком права укладати мирову угоду, то процесуальне право щодо звільнення органів місцевого самоврядування під час розгляду справ за подання заяви про визнання спадщини відумерлою розповсюджується і на випадки подання заяв відповідної категорії прокурорами в інтересах органів місцевого самоврядування.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У червні 2023 року керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та складається з 28/100 часток квартири АДРЕСА_1, відумерлою та передати її у власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 29 вересня 2023 року заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова, який діяв в інтересах держави в особі Харківської міської ради, залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було підтвердити повноваження керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Новікова Е. підписувати відповідні документи, визначитися зі змістом позовних вимог та належним чином сформувати чи уточнити заявлені вимоги, які підлягають розгляду в окремому провадженні, додати копії самої заяви про визнання спадщини відумерлою та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості інших учасників справи, сплатити судовий збір у розмірі 1 342 грн.
На виконання вимог вищевказаної ухвали, керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова Новіков Е. подав до суду заяву про усунення недоліків, однак заявником не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору за подання заяви з посиланням на те, що відповідно до пункту 15-1 частини першої статті 5 3акону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою, а згідно зі статтею 57 ЦПК України прокурор має процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої він діє, за винятком права укладати мирову угоду.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2023 року заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова, який діяв в інтересах держави в особі Харківської міської ради, повернуто заявнику у зв`язку з тим, що 04 жовтня 2023 року від керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Новікова Е. надійшла до суду заява про усунення недоліків, однак у встановлений судом строк станом на 10 жовтня 2023 року недоліки заяви в повному обсязі не усунуто, а саме до матеріалів справи не додано документів, які підтверджують сплату судового збору.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.