ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 127/3026/23
провадження № 61-3070св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 ;
відповідач - комунальне підприємство "Центральний міський стадіон";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його законним представником - опікуном ОСОБА_2, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2023 рокуу складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2, до суду з позовом до комунального підприємства "Центральний міський стадіон" (далі - КП "Центральний міський стадіон") про усунення перешкод у користуванні будинком.
Позовна заява мотивована тим, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, подіями, що сталися 14 липня 2022 року у місті Вінниці, та регулярними терористичними актами з боку країни-агресора розміщення цілодобової платної автостоянки КП "Вінницький міський стадіон" поблизу житлових будинків по АДРЕСА_1 становить безпосередню загрозу мешканцям цих будинків, адже відстань до них від стоянки складає менше 20 метрів, а гарантій, що терористичний акт не повториться - немає.
Земельна ділянка, на якій розташовані автостоянка та стадіон, відноситься до категорії земель рекреаційного призначення, тоді як платна цілодобова автостоянка - це комерція, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки стадіону.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2, просив зобов`язати КП "Центральний міський стадіон" ліквідувати платну цілодобову автостоянку на земельній ділянці, що прилягає до стадіону по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року у складі судді Іщук Т. П. у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, 10 квітня 2023 року законний представник ОСОБА_1 - опікун ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року визнано, що звернення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, в якій використані образливі висловлювання щодо суддів та судової системи загалом є виявом очевидної неповаги, не спрямоване на ефективний захист його прав, свобод та інтересів, є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Застосовано до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 2 684 грн.
Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану його опікуном ОСОБА_2, задоволено частково. Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що при визнанні подання апеляційної скарги зловживанням процесуальними правами апеляційний суд виходив з того, що в тексті апеляційної скарги заявник використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційних скарг), зокрема, він негативно висловлюється про розумові здібності судді першої інстанції та цитує слова політичного діяча ОСОБА_3, з яких вбачається зневажливе ставлення до суддів та до судової гілки влади загалом.
Аналіз змісту апеляційної скарги представника позивача дає підстави для висновку, що апеляційна скарга не містить нецензурної лексики, лайливих слів чи символів, а також висловлювань, які вжиті в грубій формі та є явно образливими по відношенню до суду чи інших учасників процесу. Тому відсутні підстави для висновку, що подання представником позивача апеляційної скарги є умисним виявом очевидної неповаги до суду (судді) першої інстанції та, відповідно, зловживанням процесуальними правами.
Крім того, суд касаційної інстанції вважав, що ступінь допущеної законним представником позивача критики на адресу суду першої інстанції не відповідає вжитим судом апеляційної інстанції заходам процесуального реагування, що полягають в позбавленні позивача передбаченого Конституцією України права на апеляційний перегляд судового рішення, а також накладенні на законного представника позивача штрафу в розмірі 2 640 грн, що значно перевищує встановлений законом мінімальний розмір штрафу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, підписану його опікуном ОСОБА_2, залишено без руху, оскільки всупереч пункту 3 частини другої статті 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)заявник не зазначив повне найменування відповідача (юридичної особи) та ідентифікаційний код цієї юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також з тих підстав, що в тексті апеляційної скарги заявник використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційних скарг), зокрема він негативно висловлюється про розумові здібності судді першої інстанції та цитує слова політичного діяча ОСОБА_3, з яких вбачається зневажливе ставлення щодо суддів та до судової гілки влади загалом, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Про таку ухвалу повідомлено заявника та надано йому строк для подання апеляційної скарги у іншій редакції протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2023 року визнано, що звернення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_1, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року повернуто скаржнику. Застосовано до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 1 073,60 грн та стягнуто з нього вказану суму в дохід Державного бюджету України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 16 жовтня 2023 року від законного представника ОСОБА_1 - його опікуна ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга у новій редакції, у якій відсутні висловлювання про розумові здібності судді першої інстанції та цитування слова політичного діяча ОСОБА_3, натомість наявні інші нові образливі висловлювання, які виходять за межі легітимної критики суду. Зокрема скаржник вказує, що: "…суддя Іщук 13 березня 2023 року винесла завідомо неправосудне рішення, тим самим порушила статтю 129 Конституції України і повинна нести відповідальність відповідно до статей 364, 367, 375 КК України, частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", "всупереч здоровому глузду суддя діяла за принципом - чим гірше для людей, тим ліпше для злодіїв та корупціонерів", "….чи судді думають, що війна все спише? У мене великий сумнів. Більше того, судді усвідомлено порушують Конситуцію України і Закони України, права і свободи людини" тощо.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1, подаючи апеляційну скаргу в новій редакції, повторно вжив лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційних скарг) та з якої вбачається зневажливе ставлення щодо суддів та до судової гілки влади загалом, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), не звернув увагу на ухвалу апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року, якою його скаргу залишено без руху, зокрема із вказаної підстави, а тому така поведінка скаржника свідчить про зухвалість та явне небажання останнього подати належним чином оформлену апеляційну скаргу, зміст якої був би прийнятним та відповідав засадам цивільного судочинства, є виявом очевидної неповаги, не спрямоване на ефективний захист прав особи, яку він представляє, її свобод та інтересів, відтак використання у новій редакції апеляційної скарги некоректної лексики, яка має зневажливо-знущальний характер, свідчить про зловживання ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1, своїми процесуальними правами.
За таких обставин, з огляду на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання названих дій ОСОБА_2 зловживанням процесуальними правами та повернення його апеляційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року. Водночас, апеляційний суд вважав, що з метою запобігання зловживанню в подальшому ОСОБА_2 його процесуальними правами необхідно застосувати до нього заходи процесуального примусу, зокрема стягнути з нього в дохід державного бюджету штраф в розмірі 1 073,60 грн, що складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 лютого 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє його законний представник - опікун ОСОБА_2, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє його законний представник - опікун ОСОБА_2, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2023 року подана на підставі абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє його законний представник - опікун ОСОБА_2, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року відмовлено, оскільки рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року не переглядалось судом апеляційної інстанції. Відкрито касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану його законним представником - опікуном ОСОБА_2, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2023 року та витребувано її матеріали з Вінницького міського суду Вінницької області.
10 квітня 2024 року справа № 127/3026/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє його законний представник - опікун ОСОБА_2, мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року в цій справі, в якій зазначено, що апеляційна скарга не містить нецензурної лексики, лайливих слів чи символів, а також висловлювань, які вжиті в грубій формі та є явно образливими по відношенню до суду чи інших учасників процесу. Тому відсутні підстави для висновку, що подання представником позивача апеляційної скарги є умисним виявом очевидної неповаги до суду (судді) першої інстанції та, відповідно, зловживанням процесуальними правами.
У вказаній постанові Верховний Суд також зауважив, що ступінь допущеної законним представником позивача критики на адресу суду першої інстанції не відповідає вжитим судом апеляційної інстанції заходам процесуального реагування, що полягають в позбавленні позивача передбаченого Конституцією України права на апеляційний перегляд судового рішення, а також накладенні на законного представника позивача штрафу в розмірі 2 640 грн, що значно перевищує встановлений законом мінімальний розмір штрафу.
За таких обставин оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та обґрунтованою.
Апеляційним судом допущено порушення його право на судовий захист відповідно до статті 55 Конституції України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу.
Згідно з абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє його законний представник - опікун ОСОБА_2, підлягає частковому задоволенню.