?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/214/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Міщенка І. С., Краснова Є. В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (колегія суддів: Фоміна В. О. - головуючий, Білоусова Я. О., Крестьянінов О. О.) та рішення Господарського суду Луганської області від 26.10.2023 (суддя Фонова О. С.), а також додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 (колегія суддів: Фоміна В. О. - головуючий, Білоусова Я. О., Шевель О. В.)
за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації
до Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України";
2) Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство";
3) Державного підприємства "Старобільське лісомисливське господарство",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області,
про витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Заступник керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом до Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області, в якому просив витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації з чужого незаконного володіння Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області земельну ділянку площею 15,1063 га з кадастровим номером 4420955700:16:002:0273 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1795743844209), яка розташована в адміністративних межах Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського (колишнього Білокуракинського) району Луганської області, за межами смт Лозно-Олександрівка.
1.2 Позов обґрунтовано тим, що передача земельної ділянки у комунальну власність Лозно-Олександрівської селищної об`єднаної територіальної громади відбулася з порушення норм земельного та лісового законодавства, за відсутності волі власника земельної ділянки - держави в особі Луганської обласної державної адміністрації, адже на момент проведення інвентаризації частина земельної ділянки з кадастровим номером 4420955700:16:002:0273 перебувала в постійному користуванні Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Білокуракинське ЛМГ").
1.3 На думку прокурора, право постійного користування підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а саме Проектом організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ" з урахуванням приписів пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення інвентаризації земель та віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення).
1.4 Оскільки рішенням неуповноважених органів сформовано земельну ділянку, яка накладається на землі лісогосподарського призначення, виникає необхідність захисту інтересів держави шляхом витребування земельної ділянки, яка на даний час перебуває у чужому незаконному володінні Лозно-Олександрівської селищної ради.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, відмовлено у позові.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до пункту 5 розділу "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України підтвердження права постійного користування земельними лісовими ділянками планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, за відсутності державного акту на таке право, можливо, по-перше, з дати набрання цією нормою чинності - з 29.03.2006 та щодо земельних лісових ділянок, які були надані у постійне користування до цієї дати (раніше надані землі), чого прокурор не довів.
2.3 З огляду на встановлені судом обставини щодо відсутності підстав набуття ДП "Білокуракинське ЛМГ" права постійного користування земельною ділянкою на підставі розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області від 06.02.2006 № 35, ураховуючи, що спірна земельна ділянка як об`єкт цивільних прав сформувалася тільки 22.03.2018, суд дійшли висновку, що обраний прокурором спосіб захисту права не відповідає змісту порушення, яке, як уважає прокурор, мало місце.
2.4 Спосіб захисту повинен забезпечувати поновлення прав позивача до стану, який мав місце до стверджуваного прокурором порушення права держави, а не безпідставно надавати позивачеві нові блага, у вигляді зареєстрованого права власності на земельну ділянку, площа якої більша на 0,0588 га, ніж площа земельної ділянки, яка в силу перехідних положень Лісового кодексу України, на думку прокурора, перебувала на праві постійного користування у лісгоспу.
2.5 Обраний прокурором спосіб захисту не враховує наявний статус земельної ділянки, тобто її віднесення до земель сільськогосподарського призначення, не скасовує таке віднесення до цієї категорії та не поновлює її категорію цільового використання як земель лісогосподарського призначення.
2.6 Додатковою постановою суд апеляційної інстанції стягнув з прокуратури на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 21 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовив.
2.7 Беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, зважаючи на сталу правову позицію представника відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції та інших господарських спорів у подібних правовідносинах (№№ 913/50/22, 913/202/23, 913/205/23, 913/214/23), кількістю підготовлених процесуальних документів в суді апеляційної інстанції та кількістю судових засідань, апеляційний господарський суд вважав заявлену суму компенсації витрат у розмірі 36 000,00 грн надмірною. Тому суд дійшов висновку про обґрунтованість фіксованого гонорару за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 50 % (15 000,00 грн), а також 6000,00 грн за участь адвоката у судових засіданнях.
3. Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційних скаргах прокуратура просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову, а також відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
3.2 На обґрунтування касаційних скарг скаржник посилався на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення процесуального права, наголошуючи на тому, що:
1) суди не врахували висновків щодо застосування норми пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України (в чинній редакції з 29.03.2006), викладених у постановах Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 25.01.2015 у справі № 6-224цс14, від 27.01.2015 у справі № 21-570а14, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі № 278/1735/15-ц, від 24.05.2023 у справі № 367/3254/15-ц, від 16.08.2023 у справі № 676/4200/21, від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 911/2523/20;
2) суди не врахували висновку щодо необхідності застосування ефективного способу захисту прав позивача, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 925/378/17, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 26.02.2020 у справі № 210/5659/18, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц;
3) суди не врахували висновку щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони"), викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 686/17618/15-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.11.2021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18.
4) суди не врахували викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц висновку щодо застосування положень статті 387 ЦК України (в контексті того, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності);
5) суди не врахували викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16, від 30.09.2020 у справі № 363/669/17, від 06.07.2022 у справі № 372/1688/17, від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21 висновку щодо застосування положень статей 76- 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме про те, що інформація, надана ВО "Укрдержліспроект", а також доданий до неї графічний матеріал є належними, допустимими та достовірними доказами;
6) суди не врахували висновків щодо застосування норм статей 126, 129 ГПК України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 06.06.2019 у справі № 752/4513/17, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19,від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18 та від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19; застосували статтю 124 ГПК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, відповідно до яких особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені; застосували статті 124, 129 ГПК без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20), у якій Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками;
7) відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України (в чинній редакції з 29.03.2006) в подібних правовідносинах щодо правових підстав набуття державними лісогосподарськими підприємствами права постійного користування земельними лісовими ділянками; щодо дати виникнення в держави права власності на земельну лісову ділянку з огляду на відсутність державного акта, тобто до її формування та державної реєстрації права власності за державою; щодо встановлення факту, які землі слід розуміти раніше наданими в користування до 28.03.2006 включно;
8) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 123, 125, 126 ЗК України (в чинній редакції станом на 06.02.2006) в подібних правовідносинах у контексті того, з якого саме моменту державні лісогосподарські підприємства є постійними користувачами лісової земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту, або ж набувають право постійного користування, або ж земельна ділянка є наданою - чи з часу прийняття відповідного рішення, на яке посилається суд першої інстанції (не уточнюючи, яке саме рішення це має бути), чи з часу одержання державного акта (державної реєстрації права постійного користування), як це передбачено статтями 125, 126 ЗК України, чи з часу відображення земельної лісової ділянки на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування;9) суди не дослідили зібрані в справі докази планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування: Проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ", "Таксаційний опис лісових насаджень", "План лісових насаджень Лозно-Олександрівського лісництва ДП "Білокуракинське ЛМГ", планшет № 6, витяг із Поземельної книги, з яких беззаперечно встановлено, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою лісового фонду України, та які розроблено на підставі розпорядження голови Білокуракинської РДА від 06.02.2006 № 35.
3.3 У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що суди у відповідності до норм матеріального та процесуального права надали належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що рішенням Лозно-Олександрівської селищної ради від 06.12.2005 № 39/2 надано згоду на надання в постійне користування ДП "Білокуракинське ЛМГ" земельних ділянок площею 247,4 га, в т.ч. сіножаття - 147,0 га, пасовища - 100,4 га - під заліснення із земель державної власності. Пунктом 2 вказаного рішення вирішено клопотати перед Білокуракинською РДА про прийняття відповідного розпорядження.
4.2 Розпорядженням голови Білокуракинської РДА Луганської області від 06.02.2006 № 35 "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки під заліснення, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Білокуракинському районі" надано згоду на надання в постійне користування та на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860,0 га.
4.3 У пункті 1 вищезазначеного розпорядження вказано: дати згоду на надання в постійне користування та на розробку технічної документації і землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860 га, в т.ч. пасовищ 476,6 га та сіножатей 383,4 га під заліснення, в т.ч. по Тимошинській сільській раді - 125,6 га, з них пасовищ - 99,6 га, сіножатей 26 га, по Червоноармійській сільській раді - 124,9 га, з них пасовищ 124,9 га, по Дем`янівській сільській раді - 77,87 га, з них пасовищ 25,7 га та сіножатей 52,1 га, по Шарівській сільській раді - 9,1 га, з них сіножатей 9,1 га, по Курячівській сільській раді - 31,7 га, з них сіножатей 31,7 га, по Білокуракинській селищній раді - 26,1 га, з них пасовищ 26,1 га, по Лозно-Олександрівській селищній раді - 333,2 га, з них пасовищ 100,4 га та сіножатей 232,8 га, по Олексіївській сільській раді - 6,4 га, з них 6,4 га пасовищ, які надаються в постійне користування Білокуракинському ДЛМГ із земель державної власності на території, які заданими державного земельного кадастру враховуються в Тимошинській, Червоноармійській, Дем`янівській, Шарівській, Курячівській, Олександрівській, Олексіївській сільських радах та Білокуракинській, Лозно-Олександрівській селищних радах.
4.4 Пунктом 2 вказаного розпорядження зобов`язано ДП "Білокуракинське ЛМГ" замовити в землевпорядній організації розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки, які надаються під заліснення. Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки подати для розгляду та затвердження Білокуракинській районній державній адміністрації. Приступити до використання земель після встановлення землевпорядною організацією меж земельних ділянок в натурі та отримання документів, що посвідчують право постійного користування на землю.
4.5 У 2009 році на підставі вказаного розпорядження Харківська державна лісовпорядна експедиція розробила "Проект організації і розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ", згідно з яким, як зазначає прокурор, спірну земельну ділянку орієнтовною площею 15,0475 га, включено до кварталу № 29 виділи № 2, 3 Лозно-Олександрівського лісництва ДП "Білокуракинське ЛМГ".
4.6 Відповідно до наявної в матеріалах справи копії відповіді ВО "Укрдержліспроект" ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" від 14.12.2021 № 760 на запит Луганської обласної прокуратури повідомлено, що діючий на даний час Проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ" було, згідно діючого на той час законодавства, погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Луганській області і затверджено Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Повідомлено, що новий Проект організації та розвитку лісового господарства ДП "Білокуракинське ЛМГ" знаходиться на стадії погодження і затвердження, тому на даний час діє Проект минулого лісовпорядкування.
4.7 Однак надана прокурором до матеріалів справи копія проекту не містить відповідної відмітки про таке погодження. Із наданої прокурором копії додатку № 4 до Поекту "Відомості про приймання та передавання лісових ділянок за минулий ревізійний період" суди встановили, що у графі "лісництво" зазначено "Білокуракинське, Лозно-Олександрівське", у графі "прийнято" "860", у графі "підстави для приймання" "Розпорядження голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області розпорядження від 06.02.2006 № 35", у той же час графи "рік" та "від кого прийнято" не заповнені.
4.8 Прокурор в якості доказів на підтвердження приналежності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення також надав один з планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування - Планшет № 6 лісовпорядкування 2007 року ДП "Білокуракинське ЛМГ". У нижньому лівому кутку цього планшету зазначено, що його складено на підставі матеріалів лісовпорядкування 1993 року та даних відділів земельних ресурсів. Загальна площа - 385 га. При цьому копія зазначеного планшету не містить посилань на розпорядження від 06.02.2006 № 35, відсутні підписи осіб, які його склали, а також відсутні посилання на індивідуальні ознаки земельної ділянки, за якими можливо визначити її межі, місце розташування, цільове призначення тощо.
4.9 Водночас суди також встановили, що розпорядженням голови Білокуракинської РДА Луганської області від 18.10.2023 № 227 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу та резервного фонду, розташованих за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради та Дем?янівської, Курячівської, Нещеретівської, Олександропільської, Просторівської, Бунчуківської сільських рад Білокуракинського району Луганської області. Визначено і віднесено земельні ділянки загальною площею 843,3376 га до категорії земель сільськогосподарського призначення.
4.10 На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, зокрема, земельній ділянці площею 15,1063 га присвоєно кадастровий номер 4420955700:16:002:0273. Відомості про вказану земельну ділянку 12.09.2018 внесено до Державного земельного кадастру. Земельну ділянку віднесено до земель сільськогосподарського призначення.
4.11 22.03.2019 право державної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ГУ Держгеокадастру у Луганській області.
4.12 18.06.2019 наказом ГУ Держгеокадастру у Луганській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" № 1187-сг вирішено передати Лозно-Олександрівській селищній об`єднаній територіальній громаді, в особі Лозно-Олександрівської селищної ради, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Лозно-Олександрівської селищної ради, Мирненської, Солідарненської сільських рад Білокуракинського району Луганської області, згідно з актом приймання-передачі.
4.13 18.06.2019 ГУ Держгеокадастру у Луганській області та Лозно-Олександрівська селищна рада підписали акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність. Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Луганській області передало із державної власності сільськогосподарського призначення, а Лозно-Олександрівська селищна об`єднана територіальна громада прийняла у комунальну власність земельні ділянки у кількості 77 загальною площею 1062,0328 га, згідно з додатком, в тому числі земельну ділянку, площею 15,1063 га з кадастровим номером 4420955700:16:002:0273 (пункт 55 додатку до акту приймання-передачі).
4.14 ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" листом від 26.04.2023 № 162 та доданою схемою розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4420955700:16:002:0273 повідомило Луганську обласну прокуратуру, що вказана земельна ділянка має частковий перетин з землями державного лісового фонду ДП "Білокуракинське ЛМГ" Лозно-Олександрівського лісництва, квартал 29 виділи 2, 3 орієнтована площа перетину становить 15,0475 га.
4.15 Луганська обласна державна адміністрація - військова адміністрація листом від 30.05.2023 № 4/01.01-13-2141 повідомила прокуратуру про те, що інформація про перебування земельної ділянки з кадастровим номером 4420955700:16:002:0273 у постійному користуванні ДП "Білокуракинське ЛМГ" в облдержадміністрації відсутня. Питання передачі в комунальну власність Лозно-Олександрівської селищної ради з облдержадміністрацією не погоджувалося. ДП "Білокуракинське ЛМГ" або інші органи, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України про ймовірну наявність порушень вимог чинного законодавства при розпорядженні землями лісового фонду з 2019 року не зверталися. Оскільки земельна ділянка має лише частковий перетин із землями лісогосподарського призначення, з метою запобігання необґрунтованого виведення із обігу сільськогосподарських земель та захисту права власності Лозно-Олександрівської селищної ради на частину земельної ділянки, яка є землями сільськогосподарського призначення, у разі пред`явлення позовної заяви при визначенні змісту позовних вимог просила витребувати тільки ту частину земельної ділянки, що є землями лісогосподарського призначення.