ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1091/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Юрчук М.І., Крейбух О.Г., Тимошенко О.М.,
від 21.02.2024
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до відповідача Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про стягнення 21 860 998,05 грн.
за участю представників:
від позивача: Шатарська Т.Н.,
від відповідача: Приведьон В.М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" 36 480 641,83 грн, з яких 32 201 758,94 грн основного боргу, 3 667 788,65 грн пені, 303 354,44 грн 3% річних, 307 739,80 грн інфляційних втрат, а також судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0528-03041 від 23.05.2019.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") є юридичною особою, утвореною 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належить державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
ПрАТ "НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків ДП "НЕК "Укренерго" згідно зі ст. 108 ЦК України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п.3.2 Статуту ПАТ "НЕК "Укренерго".
ПрАТ "НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту, на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", далі - Закон).
23.05.2019 між ДП "НЕК "Укренерго" (виконавець/оператор системи передачі, позивач) та АТ "Житомиробленерго" (користувач/відповідач) був укладений договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління за № 0528-03041 та додаткову угоду від 23.05.2019 до договору, який викладено в новій редакції додатковою угодою від 07.08.2019, зі змінами внесеними додатковою угодою №3 від 17.09.2021, та в подальшому викладеного в нових редакціях додатковою угодою від 05.01.2023, за умовами якого позивач зобов`язався надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга) (п. 1.1 договору), а відповідач зобов`язався здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється виконавцем на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою .
За умовами п. 2.5 договору, розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:
до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги;
до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги;
до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості Послуги.
За п. 2.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує, функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються Адміністратором комерційного обліку протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
За умовами п.3.2.1, п.3.3.2 договору, позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу, а користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.
На виконання умов договору, протягом квітня - червня 2023 року, позивач надав, а відповідач отримав послугу на загальну суму 56 378 008,47 грн, частину вартості наданих послуг в розмірі 24 176 249,53грн відповідачем було сплачено, залишок заборгованості за вказаний період станом на 01.08.2023 становить 32 201 758,94грн.
За умовами п. 6.8 договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
За внесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України (п. 6.1 договору).
Згідно з розрахунком, який є в матеріалах справи, за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання по договору, на підставі положень п. 6.1 договору позивач нарахував 3 667 788,65 грн пені.
За прострочення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу в порядку ч.2 ст.625 ЦК України 307 739,80 грн інфляційних втрат та 303 354,44 грн 3% річних.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 06.11.2023 закрив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 14 619 643,78 грн боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору, постановив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 17 582 115,16 грн боргу, 3 667 788,65 грн пені, 303 354,44 грн 3% річних, 307 739,80 грн інфляційних втрат.
Рішенням від 08.12.2023 у справі № 906/1091/23 закрив провадження у справі в частині стягнення 17 582 115,16 грн основного боргу. Позов задовольнив частково. Стягнув з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 307 739,80 грн інфляційних втрат; 303 354,44 грн 3% річних; 64 183,24 грн судового збору. В частині стягнення 3 667 788,65 грн пені відмовив.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що неможливість виконання відповідачем зобов`язань за договором обумовлено дією обставин непереборної сили, що підтверджує висновок Рівненської ТПП України від 06.11.2023 №56.01/584, яким встановлено та підтверджено факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в період з 01.04.2023, які тривають, по договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління за № 0528-03041 від 23.05.2019, укладеного між АТ "Житомиробленерго" та ПрАТ "НЕК "Укренерго". З урахуванням приписів статті 617 ЦК України, засад законності, розумності, добросовісності та справедливості, це є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення з відповідача 3 667 788,65 грн пені.
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 21.02.2024 у справі № 906/1091/23 рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2023 в частині відмови у стягненні пені у сумі 3 667 788,65 грн скасував. В цій частині прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Виклав резолютивну частину рішення у наступній редакції:
"1. Закрити провадження у справі №906/1091/23 в частині стягнення 17582115,16 грн основного боргу.
2. Позов задоволити.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227):
- 3 667 788,65 грн пені;
- 307 739,80 грн інфляційних втрат;
- 303 354,44 грн 3% річних;
- 119 200,07 грн судового збору."
Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 82 525 грн 50 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки суду першої інстанції про наявність у даному випадку форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об`єктивно унеможливили належне виконання обов`язку відповідача щодо своєчасної оплати наданих послуг не відповідають встановленим обставинам даної справи. Відповідно рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача 3 667 788,65 грн пені, є передчасним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у справі № 906/1091/23, у якій просило скасувати рішення апеляційного господарського суду в частині стягнення пені і постановити нове про відмову в позові в цій частині або зменшити розмір пені до 1 грн.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3, 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, згідно з якими положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Зазначив, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Вказав, що суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого господарського суду, допустив помилку при розрахунку розміру судового збору, який пропорційно розміру задоволених вимог має становити 64 183,24 грн, а не 119 200,07 грн, як зазначив суд апеляційної інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Зазначив, що відповідач мав надати суду докази того, що форс - мажорні обставини на які він посилається (недостатність коштів у зв`язку із необґрунтованістю тарифу) на момент виконання зобов`язань були надзвичайні та невідворотні.
А також, що підпункт 16 пункту 1 НКРЕКП №332 не може бути актом (підзаконним), який повністю звільняє одного з учасників ринку електричної енергії від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного між сторони договору, до якого жодні зміни в цій частині внесені не були, зокрема у зв`язку з прийняттям цієї постанови.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Позивачем оспорюються постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 3 667 788,65 грн, а також визначення розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача внаслідок прийняття рішення про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні з відповідача пені в розмірі 3 667 788,65 грн за прострочення оплати наданих послуг за період з 16.04.2023 по 01.08.2023, обґрунтовував постанову тим, що сторони у пункті 6.1 договору від 23.05.2019 № 0528-03041 (з урахуванням додаткових угод) погодили, що за внесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Позивачем з урахуванням норм законодавства та вказаного пункту договору заявлено до стягнення пеню в розмірі 3 667 788,65 грн за прострочення оплати наданих послуг за період з 16.04.2023 по 01.08.2023, розрахунок якої є арифметично правильний, здійснений згідно вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо вони є наслідком непереборної сили, зокрема, стихійного лиха, воєнних дій, інших обставин непереборної сили, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на його виконання.
Відповідач не погодився із нарахованими штрафними санкціями, з підстав настання форс-мажорних обставин для відповідача, що підтверджується висновком виданим Рівненською торгово-промисловою палатою від 06.11.2023 №56.01/584. Наведені відповідачем доводи враховані судом першої інстанції.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).
Підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.
Одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.
Відповідачем в даному випадку не доведено, що наявність вказаних ним форс-мажорних обставин перешкоджали виконанню грошових зобов`язань за договором від 23.05.2019 №0528-03041, так як позивач, незважаючи на обставини всі форс-мажорні обставини які склалися в енергетичній системі України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та введення воєнного стану, зміг виконувати взяті на обов`язки згідно вказаного договору - надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (п. 1.1 договору). Це при тому, що енергетична інфраструктура позивача також постраждала від ракетних та бомбових атак агресора.
Відповідач після введення воєнного стану здійснював оплату наданих послуг. Відповідні посилання на настання форс-мажорних обставин, у зв`язку з введенням в Україні військового стану не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання грошових зобов`язань.
Однак, роблячи висновок, що заявлені позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 3667788,65 грн на підставі пункту 6.1. договору від 23.05.2019 підлягають до задоволення у повному обсязі, судом апеляційної інстанції не враховано, що Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) прийнято постанову №332 від 25.02.2022, яка має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.