ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/2492/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма" "Семток"
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Петренко Н.Д.)
від 23.11.2023
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Аленін О.Ю., судді: Богатир К.В., Таран С.В.)
від 06.03.2024
у справі № 916/2492/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма" "Семток"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферко"
про стягнення 1 539 298,00 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферко"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма" "Семток"
про визнання недійсним договору,
за участю представників учасників справи:
позивача - Громов Р.С.,
відповідача - Матвійчук В.В.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Семток" (далі - ТОВ "НВФ "Семток") звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферко" (далі - ТОВ "Ферко"), в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки у загальному розмірі 1 539 298,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконав умови укладеного між сторонами договору поставки в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.
1.2. В свою чергу, ТОВ "Ферко" подало до суду зустрічний позов, в якому просило визнати недійсним спірний договір поставки, укладений між ТОВ "НВФ" "Семток" та ТОВ "Ферко".
Зустрічний позов із посиланням на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивований тим, що оспорюваний договір не укладений, оскільки зі сторони ТОВ "Ферко" не підписувався відповідною уповноваженою особою, як і не підписувались специфікація, акт прийому-передачі та видаткові накладні, а підписи на зазначених документах від імені покупця вчинені невідомою особою. ТОВ "Ферко" також вказує на ненадання ТОВ "НВФ "Семток" будь-яких доказів на підтвердження реальності здійснення поставки товару у розмірі, вказаному у акті приймання-передачі №3, зокрема документів на підтвердження переміщення товару на склади та його перевезення. Окрім цього, передбачений умовами договору товар не було відображено в активах ТОВ "Ферко", на підтвердження чого надано довідку від 11.10.2021, згідно якої, протягом 2020-2021 років відсутні зарахування будь-яких товарів на баланс ТОВ "Ферко" від постачальника ТОВ "НВФ "Семток".
2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.10.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Ферко" на користь ТОВ "Науково виробнича фірма "Семток" 1 539 298,00 грн заборгованості. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.2. Постановою Верховного Суду від 28.03.2023 скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 05.10.2022 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 у справі №916/2492/21. Справу № 916/2492/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Ухвалюючи постанову, Верховний Суд відзначив таке:
- у межах справи проведена судова почеркознавча експертиза, предметом якої стало дослідження належності підписів на первинних документах директору ТОВ "Ферко". Однак судами не було враховано, що експерт також не підтвердив і того факту, що підпис однозначно належить йому. Відтак висновки судів про те, що підписання правочину директором ТОВ "Ферко" підтверджується наявністю на спірному договорі відтисків печаток позивача, як юридичної особи, є передчасними;
судами не враховано, що визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо, які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій;
- суди обох інстанцій взагалі не врахували та не дослідили відповідні докази, надані відповідачем у підтвердження своїх заперечень;
- без належної оцінки залишились посилання відповідача, що надані ТОВ "НВФ" "Семток" платіжні доручення не відповідають умовам оплати за договором, призначення платежу сам договір, а не видаткові накладні, сума оплати не відповідає 80% вартості поставленої продукції. При цьому ТОВ "НВФ" "Семток" не надано жодної переписки з ТОВ "Ферко" щодо невідповідності проведених оплат умовам договору та необхідності виконати свої зобов`язання за ним;
- судами не надано належної оцінки доводам відповідача щодо корегування податкового кредиту, що спростовує дійсність фактичного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором та наявність підстав вважати обставини, на які посилалось ТОВ "НВФ" "СЕМТОК", доведеними;
- поза увагою судів опинились доводи скаржника про те, що поряд з даною справою також були подані позови у справах №916/1624/21 та №916/2293/21, при чому позовні вимоги у справі №916/1624/21 були оцінені ТОВ "НВФ "Семток" в 15 862 560,07 грн, що майже у десять разів перевищує розмір ціни позову у справі №916/2492/21.
2.3. За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявлених первісних позовних вимог про стягнення заборгованості, зокрема через недоведеність позивачем здійснення поставки товару у заявленому розмірі та його отримання відповідачем.
Господарський суд також дійшов висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки доводи позивача за зустрічним позовом щодо непідписання договору директором ТОВ "Ферко" у ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
2.4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №916/2492/21 рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 залишено без змін.
При цьому судом відзначено, що рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 по даній справі оскаржувалося лише в частині відмови у задоволенні первісного позову, у зв`язку з чим, відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядалося в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "НВФ" "Семток" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 в частині відмови у задоволенні первісного позову та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №916/2492/21; ухвалити нове рішення, яким первісний позов ТОВ "НВФ "Семток" про стягнення коштів задовольнити повністю.
На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України відзначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме: статті 13, 74, 76, 79, 86, 236, 237 ГПК України, а також неправильно застосовано норми матеріального права: статтю 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", статтю 193, частину першу, шосту статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 10.11.2020 у справі №910/14900/19, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 04.12.2019 у справі № 129/1033/13-ц, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 06.11.2018 у справі №910/6216/17, від 05.12.2018 у справі №915/878/16, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 29.06.2021 у справі №910/23097/17, від 03.06.2022 у справі №922/2115/19.
3.2. Відзив на касаційну скаргу до Суду не надходив.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
4.1. Між ТОВ "НВФ "Семток" (Постачальник) та ТОВ "Ферко" (Покупець) 01.08.2020 укладено договір поставки №701/08СГ (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (пункт 1.1 Договору).
Товаром, що поставляється за договором, є сільськогосподарська продукція та продукти її переробки, що підпадають під визначення груп І-24 УКТ ЗЕД, яка визначається сторонами у Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору (пункт 1.2 Договору).
Якість товару повинна відповідати ДСТУ з урахуванням обмежень показників, вказаних у відповідній Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 2.1 Договору).
Остаточна кількість товару, яка визначається сторонами до розрахунку, є кількість товару, визначена в пункті (місці) поставки товару (пункт 2.2 Договору).
Поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість товару в кожній партії та строк поставки партії товару вказується у відповідний Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.1 Договору).
Поставка товару за договором здійснюється на умовах та в пункті (місці), що вказані у відповідній Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.2 Договору).
При здійсненні поставки партії товару постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну, податкову накладну в електронному вигляді згідно вимог статті 201 ПК України (копію квитанції №1 про реєстрацію електронної податкової накладної в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних, виписаної в порядку, передбаченому ПК України, з відповідним заповненням всіх обов`язкових реквізитів податкової накладної); акт приймання-передачі партії товару (у випадку передачі Товару після видаткової накладної акт приймання-передачі партії товару передається в дату передачі товару).
На дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) постачальник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі та реєструє в Єдиному реєстрі в установлені законодавством строки (пункт 3.3 договору).
Датою поставки партії товару вважається дата, зазначена у видаткових накладних на товар, підписаних уповноваженими представниками сторін. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання представниками сторін видаткової накладної. Передача товару здійснюється на підставі акта приймання-передачі партії товару. Покупець вправі підписувати акти приймання-передачі до завершення строку, вказаного в пункті 3.5 Договору. Право власності на товар може перейти до моменту передачі товару покупцю. Перехід ризиків випадкової загибелі або знищення, пошкодження, втрати майна відбувається в момент передачі товару постачальником покупцю (пункт 3.4 Договору).
Загальна вартість договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка вказана у Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору (пункт 4.1 Договору).
Ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару вказуються у відповідній Специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 4.2 Договору).
Оплата кожної партії товару здійснюється згідно з видатковими накладними, що підтверджують поставку товару покупцю, протягом 180 календарних днів з моменту (дати) поставки товару шляхом сплати покупцем 80% вартості поставленої партії товару. 20% вартості поставленої партії товару покупець сплачує у строки, вказані в першому реченні пункту 4.3 договору, за умови виконання постачальником обов`язку зі своєчасного та належного складання податкової накладної на суму поставленої партії товару, та, відповідно, наявності в Єдиному реєстрі податкових накладних факту реєстрації такої податкової накладної (пункт 4.3 Договору).
Спосіб оплати товару покупцем: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. У призначенні платежу має бути вказаний цей договір (пункт 4.4 Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе грошових зобов`язань за договором до моменту їх повного виконання. Термін дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 9.1, 9.2 Договору).
Договір зі сторони покупця містить підпис директора ОСОБА_1 та відтиск печатки ТОВ "Ферко" на кожній з п`яти сторінок, зі сторони постачальника директора Лисенко В.В. з відтиском печатки "ТОВ "НВФ "Семток".
4.2. Згідно зі специфікацією від 16.08.2020 №1 до Договору постачальник зобов`язався здійснити поставку товару: пшениця фуражна (4-го класу, українського походження); кількість товару 2500 т. +/- 10%; товар передається постачальником покупцю в пункті поставки на умовах: зерновий склад ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" ОМТП (місце поставки); термін поставки: до 10.09.2020 включно; товар має відповідати вимогам ДСТУ 3768:2019; ціна за 1 тонну товару складає 6 780 грн в т.ч. з ПДВ; загальна орієнтовна вартість товару за цією специфікацією 16 925 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 2 825 000,00 грн +/- 10%.
Специфікація зі сторони покупця містить підпис директора ОСОБА_1 та відтиск печатки ТОВ "Ферко", зі сторони постачальника директора Лисенко В.В. з відтиском печатки "ТОВ "НВФ "Семток".
4.3. Відповідно до Акта приймання-передачі №3 до Договору від 03.09.2020 постачальник передав, а покупець прийняв товар: пшениця фуражна в кількості 469 тонн, ціна без ПДВ за 1 тонну 5 650,00 грн, сума без ПДВ 2 649 850,00 грн, а всього з ПДВ 3 179 820,00 грн. Місце приймання-передачі товару Україна, зерновий склад ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" ОМТП.
4.4. Сторонами підписано видаткові накладні.
Зокрема, згідно з видатковою накладною від 03.09.2020 №71 постачальник поставив, а покупець прийняв на підставі договору від 01.08.2020 №701/08СГ пшеницю фуражну в кількості 111,5 т. на загальну суму з ПДВ 755 970,00 грн; згідно з видатковою накладною від 03.09.2020 №72 - 111,5 т. на загальну суму з ПДВ 755 970,00 грн; згідно з видатковою накладною від 03.09.2020 №73 - 123 т. на загальну суму з ПДВ 833 940,00 грн; згідно з видатковою накладною від 03.09.2020 №74 - 123 т. на загальну суму з ПДВ 833 940,00 грн.
4.5. В матеріалах справи також містяться складені ТОВ "НВФ "Семток", як постачальником, податкові накладні:
- від 03.09.2020 №29 на суму 755 970,00 грн з ПДВ з квитанцією про реєстрацію податкової накладної;
- від 03.09.2020 №30 на суму 755 970,00 грн з ПДВ з квитанцією про реєстрацію податкової накладної;
- від 03.09.2020 №31 на суму 833 940,00 грн з ПДВ з квитанцією про реєстрацію податкової накладної;
- від 03.09.2020 №32 на 833 940,00 грн з ПДВ з квитанцією про реєстрацію податкової накладної.
4.6. Відповідно до платіжних доручень:
- від 16.09.2020 №0036076 ТОВ "Ферко" сплатило на користь ТОВ "НВФ "Семток" 300 000,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю за договором від 01.08.2020 №701/08СГ, в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн;
- від 17.09.2020 №0036102 ТОВ "Ферко" сплатило на користь ТОВ "НВФ "Семток" 700 000,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю за договором від 01.08.2020 №701/08СГ, в т.ч. ПДВ 116 666,67 грн;
- від 22.09.2020 №0036247 ТОВ "Ферко" сплатило на користь ТОВ "НВФ "Семток" 352 726,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю за договором від 01.08.2020 №701/08СГ, в т.ч. ПДВ 58 787,67 грн;
- від 29.09.2020 №0036422 ТОВ "Ферко" сплатило на користь ТОВ "НВФ "Семток" 287 796,00 грн з призначенням платежу: оплата за пшеницю за договором від 01.08.2020 №701/08СГ, в т.ч. ПДВ 47 966,00 грн.
4.7. Як вказує позивач за первісним позовом покупцем ТОВ "Ферко" в порушення вимог пункту 4.3 Договору не сплачено залишок суми за поставлений обсяг пшениці в розмірі 1 539 298,00 грн, що стало підставою для звернення ТОВ "НВФ "Семток" до суду із даним позовом.
4.8. У свою чергу, ТОВ "Ферко", вважаючи Договір поставки недійсним, з огляду на відсутність реального волевиявлення ТОВ "Ферко" на його укладення та належність підпису в договорі, специфікації, акті приймання-передачі та видаткових накладних іншій особі, відмінній від директора підприємства ОСОБА_1, а також з огляду на відсутність будь-яких доказів щодо реального переміщення товару та здійснення поставки, звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним спірного Договору.
ТОВ "Ферко" до матеріалів справи додано копію відповіді ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" від 11.10.2021 за вих.№11/10-1 на адвокатський запит від 05.10.2021 №б/н, де останнє повідомило, що 03.09.2020 ТОВ "НВФ "Семток" в квоту ТОВ "Ферко" на адресу портового елеватора ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" будь-яких вантажів не поставляло.
Окрім цього, в матеріалах справи міститься складена директором ТОВ "Ферко" довідка від 11.10.2021 згідно з якою повідомляється, що протягом 2020-2021років відсутні зарахування будь-яких товарів на баланс ТОВ "Ферко" від постачальника ТОВ "НВФ "Семток". Реальний рух активів не здійснювався, первинні документи по будь-яким операціям з ТОВ "НВФ "Семток" відсутні.
4.9. З наданої ГУ ДПС в Одеській області на виконання ухвали суду від 18.11.2021, копії податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Ферко" за вересень 2020 року вбачається відображення декларантом в поданій 19.10.2020 декларації операції з постачання товару від ТОВ "НВФ "Семток" на суму 2 649 850,00 грн без ПДВ та 529 970,00 грн.
З додатку №1 до податкової декларації з податку на додану вартість, складеної ТОВ "Ферко", вбачається здійснення останнім коригування сум податку на додану вартість від 04.02.2021 в частині скасування операції з ТОВ "НВФ "Семток" на суму 2 649 850,00 грн.
4.10. Відповідно до висновку експерта №21-7181, складеного 24.05.2022, в результаті проведення експертного дослідження вирішити вказані питання не виявилось можливим, оскільки встановлено як збіжні так і розбіжні ознаки у наданих для дослідження зразках та при оцінці результатів порівняльного дослідження встановлено, що ні збіжні, ні розбіжні ознаки не можуть бути покладені в основу позитивного або негативного висновку про виконання досліджуваних підписів самим ОСОБА_1 .
Викладене пояснюється експертом тим, що збіги ознак не утворюють індивідуальної або близької до неї сукупності, оскільки відносяться до таких, що часто зустрічаються в почерках різних осіб. Відносно ж розбіжностей не вдалося встановити однозначно: чи вони є варіантами ознак підписів ОСОБА_1, що не проявились у наданому порівняльному матеріалі або ці ознаки можуть свідчити про впливання на процес письма якихось "збиваючих" факторів (наприклад, навмисною зміною ОСОБА_1 свого підпису) або ж ці ознаки є ознаками підписного почерку іншої особи.
4.11. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- суд приймає висновок експерта №21-7181, складений 24.05.2022, як належний доказ по справі, оскільки такий висновок оцінюється господарським судом у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України. При цьому, суд зауважує, що даний висновок експерта не підтверджує та не спростовує доводи ТОВ "Ферко" щодо вчинення підпису іншою особою, відмінною від ОСОБА_1 Суд зауважує, що експерт також не підтвердив і того факту, що підпис однозначно належить йому;
- суд критично оцінює доводи ТОВ "НВФ "Семток" стосовно того, що підписання правочину директором ТОВ "Ферко" підтверджується наявністю на спірному договорі відтисків печаток позивача, як юридичної особи, оскільки наявність печатки ТОВ "Ферко" на спірному договорі жодним чином не підтверджує підписання правочину директором ТОВ "Ферко";
- відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним, оскільки доводи позивача за зустрічним позовом щодо непідписання Договору директором ТОВ "Ферко" у ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження;
- недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним;
- на виконання роз`яснень, наданих Верховним Судом, господарським судом детально проаналізовано пункт 5.2.1 Договору, умовами якого визначено, що постачальник зобов`язаний за власний рахунок поставити узгоджений покупцем обсяг товару в місце, узгоджене сторонами в специфікації;
- з наданих сторонами документів вбачається, що місце приймання-передачі товару - Україна, зерновий склад ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" ОМТП. В той же час, на адвокатський запит ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" повідомило, що 03.09.2020 ТОВ "НВФ" "Семток" в квоту ТОВ "Ферко" на адресу портового елеватора ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" не здійснювало переміщення будь-яких вантажів;
- судом встановлено та не заперечується ТОВ "Ферко" перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "НВФ "Семток" за платіжними дорученнями з призначенням платежу: оплата за пшеницю за договором №701/08СГ від 01.08.2020, що відповідає вимогам пункту 4.4 Договору;
- сума оплати, здійснена ТОВ "Ферко" за платіжними дорученнями, не відповідає 80% вартості поставленої продукції, однак це не спростовує оплату за Договором, а лише може свідчити про неналежне, не в повному обсязі сплату за Договором, або про сплату коштів у спосіб, що не відповідає вимогам пункту 4.4 вказаного Договору;
- відсутні докази на підтвердження будь-яких звернень ТОВ "Ферко" до ТОВ "НВФ "Семток" з вимогою повернути грошові кошти, сплачені за платіжними дорученнями (на суми 300 000,00 грн, 700 000,00 грн, 352 726,00 грн та 287 796,00 грн), як такі, що отримані без відповідної правової підстави;
- здійснення оплати ТОВ "Ферко" за спірним Договором свідчить про фактичне визнання ТОВ "Ферко", як покупцем, реальності здійснення поставки товару;
- судом встановлено, що поряд з даною справою також були подані позови у справах №916/1624/21 та №916/2293/21, при чому позовні вимоги у справі №916/1624/21 були оцінені ТОВ "НВФ "Семток" в 15 862 560,07 грн, що майже у десять разів перевищує розмір ціни позову у справі № 916/2492/21. Так, ТОВ "Ферко" було отримано від ТОВ "НВФ" "Семток" іншу позовну заяву про стягнення 15 628 138,00 грн за договором поставки. При цьому до позову було додано засвідчену копію договору поставки від 01.08.2020 №701/0СГ, яка є відмінною від копії, яка наявна у матеріалах цієї справи, зокрема, у договорі, відсутній пункт 5.2.4.2 (відсутній пункт 5.2.4.1, за яким постачальник зобов`язаний на вимогу покупця надати покупцю копії транспортних документів, що відображають перевезення товару);
- суд відхиляє та вважає безпідставними доводи ТОВ "Ферко", що вказані обставини можуть свідчити про можливі підроблення документів зі сторони позивача за первісним позовом та намагання уникнути надання до суду відповідних копій ТТН, які б підтверджували факт реальної поставки. На переконання суду наявність декількох редакцій договору свідчить про переговори сторін щодо укладання договору, узгодження умов договору. Намір укласти договір № 701/08СГ визнає і саме ТОВ "Ферко". Суд зауважує на відсутності заяв ТОВ "Ферко" про вчинення кримінального правопорушення щодо можливих шахрайських дій ТОВ "НВФ" "Семток". Відтак доводи про можливі підроблення документів наразі є власними припущеннями ТОВ "Ферко". При цьому суд зауважує, що матеріали справи містить оригінал спірного договору, який і був дослідженим судовим експертом за клопотанням ТОВ "Ферко", та саме якому надається оцінка судом при розгляді даної справи;
- коригування ТОВ "Ферко" податкових зобов`язань за спірною поставкою жодним чином не спростовують факт поставки товару, як і складена в одноособовому порядку директором підприємства довідка від 11.10.2021 про відсутність зарахування будь-яких товарів на баланс підприємства від ТОВ "НВФ "Семток";
- суд враховує: з однієї сторони: висновок суду про дійсність договору; належність як доказів специфікації, актів, видаткових накладних; здійснення оплати з вказівкою у призначенні платежу на спірний договір (що відповідає п. 4.4 договору); відсутність вимоги ТОВ "Ферко" про повернення сплачених коштів; складання податкової декларації продавцем; а з іншої сторони: відповідь ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл", в якому повідомлено, що 03.09.2020 ТОВ "НВФ "Семток" в квоту ТОВ "Ферко" на адресу портового елеватора ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" будь-яких вантажів не поставляло; коригування податкової декларації покупцем.
- позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин викладених у листі ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл";
- позивачем також не надано жодних доказів, які б достеменно свідчили про обставини фактичної поставки товару та його отримання відповідачем, зокрема але не виключно, заяви свідків, фото та/або відео фіксація, довідки про результати здійснення габаритно - вагового контролю, товарно-транспортні накладні тощо;
- за умовами укладеного між сторонами договору, позивач мав здійснити поставку значного обсягу вантажу, а саме пшениці фуражної в кількості 469 тонн, що безумовно не може підтверджуватись лише складенням певного переліку первинних документів, а повинно бути підтверджено доказами, що свідчать про реальність такої господарської операції;
- приймаючи до уваги категорію вірогідності доказів, господарський суд вважає, що у даному випадку більш вірогідними є докази, надані відповідачем за первісним позовом щодо відсутності реального здійснення постачання товару позивачем. Оскільки доказами, наданими позивачем у цій частині, є лише оформленні первинні документи, та не надано доказів наявності реального руху такого товару. Суд зауважує, що поставка пшениці фуражної в кількості 469 тон не може бути не підтверджена з боку ТОВ "НВФ "Семток" жодним доказом щодо реальності даної господарської операції;
- суд приходить до висновку про неналежне виконання ТОВ "НВФ "Семток" обов`язку із здійснення поставки товару на користь ТОВ "Ферко" на загальну суму 3 179 820,00 грн. У зв`язку із чим у ТОВ "Ферко" не виник обов`язок з оплати вказаної заборгованості. З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №916/2492/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №916/2492/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Кібенко О.Р., Кролевець О.А.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2023 відкрито касаційне провадження у справі №916/2492/21 за касаційною скаргою ТОВ "НВФ" "Семток" на рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №916/2492/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №916/2492/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
5.2. ТОВ "Ферко" 05.06.2024 подало до Суду пояснення у справі.
5.3. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 в частині відмови у задоволенні первісного позову та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №916/2492/21.
При цьому Суд враховує, що рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог жодною із сторін ані до суду апеляційної інстанції, ані до суду касаційної інстанції не оскаржувалось, а відтак Судом у цій частині не переглядається.
5.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Так, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
6.3. Так, ТОВ "НВФ" "Семток" зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 10.11.2020 у справі №910/14900/19, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 04.12.2019 у справі №129/1033/13-ц, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 06.11.2018 у справі №910/6216/17, від 05.12.2018 у справі №915/878/16, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 29.06.2021 у справі №910/23097/17, від 03.06.2022 у справі №922/2115/19, де як вказує скаржник у касаційній скарзі Верховний Суд відзначив таке:
- у постановах від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19 зазначив, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару;