ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа №440/5921/23
адміністративне провадження № К/990/5697/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року (головуючий суддя - Ясиновський І.Г.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.)
у справі № 440/5921/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, у якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01 травня 2023 року № 191359 (далі - постанова № 191359, спірна постанова).
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню оскільки перевезення здійснювалось до 30 червня 2023 року, тобто на час установлення на всій території України режиму надзвичайної ситуації у зв`язку з епідемією, а тому Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 (далі - Положення № 340), не розповсюджується на спірні правовідносини.
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 191359 від 01 травня 2023 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору за звернення до суду з цим позовом, у розмірі 1 073,60 грн та обґрунтовану частину витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, у сумі 1 000,00 грн.
4. Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, Укртрансбезпека звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 30 березня 2023 року автомобільний перевізник ОСОБА_1 транспортним засобом марки БАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2 ) здійснював перевезення пасажирів на маршруті Полтава-Ковалівка № 133-19 гр. №1.
7. Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області (адреса: м. Полтава, вул. Сакко, 182) 30 березня 2023 року здійснено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт відповідно до направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 008191 від 27 березня 2023 року згідно із графіком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
8. За результатами вказаної перевірки встановлено порушення перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний акт проведення перевірки № 252422 від 30 березня 2023 року, який підписано водієм - ОСОБА_2 .
9. В акті перевірки зазначено про порушення перевізником статті 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III), пункту 6.3. Положення № 340, яке полягає у незабезпеченні перевізником водія, під час надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом Полтава-Ковалівка № 133-19 гр. №1, оформленою індивідуальною контрольною книжкою водія.
10. 18 квітня 2023 року відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено на адресу позивача повідомлення № 25367/34/34-23 від 18 квітня 2023 року щодо справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, розгляд якої призначено на 01 травня 2023 року з 10:00 до 12:00. Повідомлення отримано позивачем 29 квітня 2023 року.
11. 01 травня 2023 року начальником відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Ткаченком Д.В. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову № 191359 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн. на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення перевізником ОСОБА_1 вимог статті 39 Закону № 2344-II.
12. Не погоджуючись із Постановою №191359, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про те, що на всій території України з 25 березня 2020 року до 30 червня 2023 року установлено режим надзвичайної ситуації відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" від 25 березня 2020 року №338-р.
14. Відповідач, враховуючи вимоги пункту 1.4. Положення № 340, не мав права застосовувати зобов`язальні приписи цього положення до позивача - автоперевізника через наявність самої лише обставини - дії режиму надзвичайної ситуації.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підстав пункту 3 частини четвертої статі 328 КАС України.
16. Відповідач у касаційній скарзі зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо правильного застосування норм абзацу 3 пункту 1.4, пункту 6.3 Положення № 340 в частині виконання автомобільними перевізниками встановленого законодавством обов`язку забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів, зокрема, індивідуальною контрольною книжкою чи копією графіка змінності водіїв під час дії режиму надзвичайної ситуації, зокрема, медико-біологічного характеру, та запровадження особливого правового режиму воєнного стану.
17. Скаржник наголосив, що позивачем-перевізником у даній справі не наведено жодних обставин, які б свідчили про перевезення пасажирів з метою запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, або усунення її наслідків та не наведено обставин, які б унеможливлювали або перешкоджали виконанню перевізником вимог пункту 6.3 Положення №340. Запровадження в Україні надзвичайного стану у зв`язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338-р, жодним чином не свідчить про здійснення всіх перевезень без виключень з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації та не є безумовною підставою для перевізників не дотримуватись вимог законодавства про автомобільний транспорт в частині обов`язку забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
18. На думку відповідача дія пункту 1.4 Положення № 340 розповсюджується на перевізників лише у випадках коли така надзвичайна ситуація має безпосередній вплив на здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення.
19. Позивач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
21. Спірні правовідносини виникли щодо накладення постановою № 191359 адміністративно-господарського штрафу на перевізника за порушення ним вимог статті 39 Закону № 2344-III та пункту 6.3 Положення № 340. Вказане порушення полягало у незабезпеченні водія оформленою індивідуальною контрольною книжкою під час надання послуг з перевезення пасажирів.
22. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт".
23. Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
24. Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у спірних правовідносинах перевізником є позивач - ОСОБА_1 .
26. Згідно зі статтею 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
27. Отже, перелік документів, наведений у статті 39 Закону № 2344-III не є вичерпним.
28. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення № 340.
29. Пунктом 6.3 Положення № 340 передбачено, що водій, який керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
30. Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:
- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
31. В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.