ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа №826/7428/17
касаційне провадження № К/9901/1847/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2016 №0003224029 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 202806,85 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на протиправність і безпідставність висновків акта фактичної перевірки щодо порушення позивачем порядку оприбуткування готівки (не оприбуткування готівки в касах), що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30.05.2018 у задоволенні позову відмовив повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 (далі - Указ №436/95), оскільки платник порушив норми пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №637) та не оприбуткував (не своєчасно оприбуткував) готівкові кошти в книзі обліку розрахункових операцій в сумі 40561,37 грн.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.11.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 13.12.2016 №0003224029 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 202806,85 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виконання позивачем всіх вимог Положення №637 щодо фіксації готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій унеможливлює застосування штрафних санкцій, оскільки порушення ведення Книги обліку доходів і витрат, саме по собі, не дає підстав для накладення штрафу.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує, що позивачем не оприбутковувались готівкові кошти, що є порушенням вимог пункту 2.6 глави 2 Положення №637, за що контролюючим органом правомірно відповідно до статті 1 Указу №436/95 до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 202806,85 грн.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.01.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.06.2024 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 05.06.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку ресторану, який належить позивачу і розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 25.11.2016 №0298/26/59/40/2238207172 (далі - акт перевірки), яким встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів (торгової виручки) на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) на загальну суму 40561,37 грн (згідно з фіскальними звітними чеками РРО з №2 по № 363, які зберігаються в КОРО №3000175128 за період з 27.11.2015 по 16.11.2016).
В графі №2 книги обліку доходів і витрат, яка зареєстрована 17.11.2015 у Інспекції за №3470, готівкові кошти згідно з вказаними фіскальними чеками відображено не в день їх надходження, а загальною сумою один раз на місяць.
На підставі висновків акта перевірки та відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу №436/95 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0003224029, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 202806,85 грн за неоприбуткування готівкових коштів в КОРО.
За результатами адміністративного оскарження рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 17.02.2017 та рішенням ДФС України від 26.04.2017 вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За правилами пункту 5 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.
Положенням №637 визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті регулюється Законом №265/95-ВР, та Положенням №637.
Так, пунктом 1.2 Положення №637 визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій
Згідно з пунктом 7.3 Положення №637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.