ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 727/5927/21
адміністративне провадження № К/990/6134/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у складі колегії суддів: Капустинського М.М. (головуючий), суддів: Гонтарука В.М., Ватаманюка Р.В. у справі за її позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 1.4. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №249/14 від 10.06.2020 року в частині надання дозволу ОСОБА_2 перевести жилі приміщення двокімнатної НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, які належать останній на праві приватної власності, загальною площею 40,50 кв.м., у нежилі.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що оскаржуване рішення відповідача про переведення жилого приміщення у нежиле прийнято без законних на те підстав, із порушенням прав інших осіб - мешканців будинку, які не надавали своєї згоди на переобладнання квартири.
2. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 08.11.2022 позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував пункт 1.4 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №249/14 від 10.06.2020 року в частині надання дозволу ОСОБА_2 перевести жилі приміщення двокімнатної НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, які належать останній на праві приватної власності, загальною площею 40,50 кв.м., у нежилі.
2.1. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржене рішення органу місцевого самоврядування було прийнято з порушенням законодавчих норм, що регулюють порядок переведення житлового приміщення у нежитлове відповідно до Положення про порядок переведення житлового приміщення (житлового будинку) у нежитлове під розміщення об`єктів невиробничої сфери та нежитлового приміщення у житлове в м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VI скликання 31.01.2013 №741 (далі - Положення №741). При ухваленні судового рішення судом першої інстанції також враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.10.2018 у справі №728/2655/15-а, від 06.02.2018 у справі № 2а-4383/10/1412, щодо обов`язку власника житлового приміщення при переведенні його у нежитлове отримати згоду всіх власників суміжних приміщень.
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.01.2023 скасував рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2022 та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
3.1. Ухвалюючи вказану постанову суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок суду першої інстанції щодо порушення процедури переведення житлового приміщення в нежитлове не відповідає дійсності, оскільки зазначене переведення відбулось без порушення прав позивача. На переконання суду апеляційної інстанції Порядком №741 не врегульовано питання щодо дій суб`єктів зазначених правовідносин у разі неможливості отримання письмової згоди (чи відмови у її наданні), від власників суміжних квартир житлового будинку для переведення житлових приміщень у нежитлові. Зокрема, не передбачено обов`язкової письмової згоди власників суміжних у разі їх проживання за межами України. Також таке переведення житлового приміщення не порушуватиме права власника суміжної квартири, який відмовився надавати свою згоду на переведення.
3.2. Узагальнюючи свої висновки, суд апеляційної інстанції зазначив, що переведення житлових приміщень у нежитлові під об`єкти невиробничої сфери можливе без згоди власника суміжної квартири можливе лише у разі немотивованої або безпідставної відмови в наданні згоди власнику суміжної квартири щодо такого переведення.
3.3. Суд апеляційної уваги взяв до уваги і те, що Державними будівельними нормами України ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди" та ДБН В 2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди" допустимо розміщення магазину або закладу громадського харчування на перших поверхах житлових будинків за наявності ізольованого входу від житлової частини будинку.
4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
4.1. З 21.06.2019 ОСОБА_1 є власницею НОМЕР_2 в АДРЕСА_1, у якій вона з 16.08.2019 зареєстрована та проживає разом зі своїми неповнолітніми дітьми. Суміжними з указаною квартирою є квартири №№ 2 та 3 в цьому будинку і з 22.08.2019 власницею НОМЕР_3 є ОСОБА_2 .
4.2. Пунктом 1.4. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.06.2020 №249/14 "Про розгляд заяв фізичних осіб щодо переведення нежилих приміщень у жилі та жилих приміщень у нежилі" надано ОСОБА_2 дозвіл перевести жилі приміщення двокімнатної НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, які належать їй на праві приватної власності, загальною площею 40,50 кв.м., у нежилі.
4.3. При зверненні до виконавчого комітету Чернівецької міської ради із заявою від 25.02.2020 про надання дозволу на переведення житлових приміщень (НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 ) у нежитлові під розміщення об`єктів невиробничої сфери ОСОБА_2 з необхідних документів не було надано засвідченої власником згоди власника суміжної НОМЕР_2 у цьому будинку - ОСОБА_1 . Вказана обставина визнавалася відповідачем у ході розгляду справи судом.
4.4. Також до вказаної заяви від 25.02.2020 ОСОБА_2 не було надано згоди на переобладнання її житлової квартири у нежитлову і ОСОБА_3 як власниці суміжною з НОМЕР_3 НОМЕР_4 .
4.5. Згідно протоколу засідання постійно діючої міжвідомчої комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради з розгляду питань щодо переведення житлових приміщень у нежитлові і нежитлових приміщень у житлові в м. Чернівцях від 19.05.2020 №46 за результатом вивчення поданих ОСОБА_2 документів було вирішено відмовити їй в переведенні житлових приміщень НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 у нежитлові під торгово-офісні приміщення у зв`язку із відсутністю згоди власників суміжної житлової НОМЕР_2 .
Як наслідок, підготовленим проектом рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради пропонувалося відмовити ОСОБА_2 у переведенні житлових приміщень двокімнатної НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 40,50 кв.м., у нежилі у зв`язку з порушенням підпункту "ї" пункту 2.1.3 Положення про порядок переведення житлового приміщення (житлового буднику) у нежитлове під розміщення об`єктів невиробничої сфери та нежитлового приміщення у житлове в місті Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VI скликання 31.01.2013 року №741, а саме: відсутня засвідчена власником або балансоутримувачем згода власників суміжних житлових приміщень (блокованих будинків, квартир) з житловим приміщенням (блокованим будинком, квартирою), яке пропонується перевести у нежитлове.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 та залишити в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2022.
5.1. Підставами касаційного оскарження вказано, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення неправильно застосував норми статті 319 ЦК України, статей 6-8, 15 ЖК УРСР, статті 30 Закону України від 2.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР), Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 (далі - Правила № 572), без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 08.05.2018 у справі №210/8381/13-а, від 17.02.2021 у справі № 165/403/16-а, від 06.02.2018 у справі № 2а-4383/10/1412, від 23.10.2018 у справі № 728/2655/15-а.
5.2. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_1 зазначено, що:
а) виконавчим комітетом Чернівецької міської ради рішення від 10.06.2020 № 249/14 про надання дозволу на переведення з житлового приміщення у нежитлове приміщення НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 видано у порушення зазначених нормативно-правових актів та Порядку № 741 без надання повного переліку документів. Зокрема, не було надано документи про згоду на переведення з житлового у нежитлове приміщення власників суміжних квартир НОМЕР_2, НОМЕР_4 .
6 . Третьою особою подано відзив на касаційну скаргу, у якому вона просить відмовити в її задоволенні, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 залишити без змін. Мотивами заперечень вказує на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права при постановленні оскарженого судового рішення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин, щодо яких виник спір.