ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 722/276/23
провадження № 51-695 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвали Чернівецького апеляційного суду від 10 січня 2024 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12023263140000157 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Луцька, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 126 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, за ч. 1 ст. 162 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Вказаний вирок ухвалено із застосуванням положень статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Відповідно до вироку ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 31 серпня 2023 року о 23:00, не маючи на те жодних правових підстав, пройшов на територію домоволодіння АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_8, та через відкрите вікно незаконно проник до житлового буднику.
За встановлених фактичних обставин, вказані дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК, як незаконне проникнення до житла.
Крім того, опинившись в середині належного ОСОБА_8 житлового будинку, а саме у спальному приміщенні потерпілої ОСОБА_9, ОСОБА_7, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, діючи умисно, переслідуючи мету завдання потерпілій фізичного болю, схопив її правою рукою за шию, а лівою рукою затулив рота, від чого вона прокинулася, чим завдав потерпілій фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.
У цей час до кімнати зайшов потерпілий ОСОБА_8, у якого з ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_7, діючи умисно, переслідуючи мету завдання потерпілому фізичного болю, умисно завдав ОСОБА_8 два удари правою рукою у грудну клітину, чим завдав фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень, після чого покинув місце вчинення кримінальних правопорушень.
За встановлених фактичних обставин, вказані дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК, як умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10 січня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задоволено частково, вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2023 року в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 162 КК скасовано, а кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 та ст. 417 КПК закрито у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_8 від обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 10 січня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задоволено частково, а вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2023 року в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 126 КК змінено.
Виключено з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції посилання на вчинення ОСОБА_7 кримінального проступку у період незнятої та непогашеної судимості.
Виключено з резолютивної частини вироку суду першої інстанції посилання на застосування стосовно ОСОБА_7 положень ч. 1 ст. 70 КК.
Постановлено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 126 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_6 (далі - прокурор), вказуючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвали апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи наведені доводи, прокурор вказує, що апеляційний суд, змінюючи вирок, безпідставно виключив з його мотивувальної частини посилання на вчинення ОСОБА_7 кримінального проступку у період незнятої та непогашеної судимості. Зокрема, зазначає, що судом апеляційної інстанції поза увагою залишено те, що ОСОБА_7 раніше був засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину, та хоча й відбув покарання, однак, маючи незняту та непогашену у передбачено законом порядку судимість, вчинив новий кримінальний проступок, за який був засуджений вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 08 лютого 2023 року.
Крім того, вважає, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 407 КПК, оскільки за результатом апеляційного розгляду за апеляційною скаргою захисника було постановлено дві ухвали.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу, просила оскаржувані ухвали апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі прокурор стверджує про незаконність ухвал суду апеляційної інстанції, оскільки, на його переконання, такі ухвали постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, обґрунтовуючи наведені доводи, прокурор вказує про те, що апеляційний суд за результатом апеляційного розгляду за апеляційною скаргою захисника постановив дві ухвали, що суперечить положенням ст. 407 КПК.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з вироком Сокирнянського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2023 року, захисник ОСОБА_10 17 жовтня 2023 року подав апеляційну скаргу, у якій просив вирок місцевого суду скасувати і призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 126 КК у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, а за ч. 1 ст. 162 КК у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Саме ця апеляційна скарга визначила у відповідності до ст. 404 КПК межі перегляду вироку суду першої інстанції судом апеляційної інстанції.
Крім того, потерпілий ОСОБА_8 подав до апеляційного суду заяву, датовану 20 листопада 2023 року, в якій зазначив, що примирився з ОСОБА_7 та не має до нього претензій матеріального чи морального характеру, а тому просив закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за вчинення ним кримінальним проступків, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 162 КК.
У подальшому ухвалою від 10 січня 2024 року апеляційний суд скасував вирок суду в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 162 КК, а кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 та ст. 417 КПК закрив у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_8 від обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.