ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 541/1717/23
провадження № 51-747 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженої ОСОБА_6 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2024 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12022170550000354 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Келлог Труханського району Красноярського краю російської федерації, жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст прийнятих судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Зазначеним вироком також вирішено питання щодо запобіжного заходу, судових витрат та долі речових доказів.
Відповідно до вироку ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що вона 26 березня 2023 року приблизно о 19:00, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1, після розпивання алкогольних напоїв зі своїм співмешканцем ОСОБА_8, під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання відповідних наслідків, завдала ОСОБА_8 один удар ножем в тулуб зліва, та один удар ножем в голову, чим заподіяла йому тяжкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_8 настала від ножового поранення черевної стінки, з ураженням печінки, що ускладнилося гострою крововтратою організму.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2023 року - без зміни.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник вказує, що місцевий суд не взяв до уваги доводи сторони захисту про недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення. Зокрема, стверджує, що протокол обшуку від 27 березня 2023 року проведений без достатніх правових підстав, передбачених ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_9 . Крім того, вказує про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту від 28 березня 2023 року за участю ОСОБА_6, оскільки зазначена слідча дія проведена з проникненням до житла без дозволу законного володільця, а також судом не перевірена заява ОСОБА_6 про здійснення на неї тиску з боку працівників поліції. Також стверджує, що розгляд у суді першої інстанції проведено незаконним складом суду, враховуючи, що у порушення вимог ч. 4 ст. 315 КПК ОСОБА_6 не було роз`яснено її право на розгляд кримінального провадження за вчинення особливо тяжкого злочину колегіально у складі трьох суддів.
У свою чергу, наведених захисником доводів про допущені місцевим судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не перевірив, та безпідставно відмовив у задоволенні його апеляційної скарги.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали касаційні скарги, просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 частково підтримала касаційну скаргу сторони захисту, просила оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі захисник стверджує про допущене місцевим судом істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що розгляд у суді першої інстанції проведено незаконним складом суду, враховуючи, що у порушення вимог ч. 4 ст. 315 КПК ОСОБА_6 не було роз`яснено її право на розгляд кримінального провадження за вчинення особливо тяжкого злочину колегіально у складі трьох суддів.
Перевіривши наведені доводи захисника, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
Як визначено ст. 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Крім того, частиною 2 цієї статті передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до п. 1 ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення ЄСПЛ є обов`язковими для виконання Україною.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на суворому дотриманні законів під час здійснення правосуддя, зокрема, у рішеннях "Волков проти України" (рішення від 09 січня 2013 року), "Каньєте де Хоньї проти Іспанії" (рішення від 15 жовтня 2002 року), "Гору проти Греції" (рішення від 20 березня 2009 року), "Андрєєва проти Латвії" (рішення від 18 лютого 2009 року).
Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів.
Статтею 6 Конвенції проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ця норма імплементована також у національне законодавство України й міститься у ст. 21 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України (ч. 4 ст. 21 КПК).
Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені у ст. 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб`єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох суддів і трьох присяжних.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.