ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 204/5924/22
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/803/3236/23
Провадження № 51 - 300 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021046680000022 від 04 березня 2021 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Просяна Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 125 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено, останнього звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ст. 125 ч. 1 КК України, закрито.
Цивільний позов ОСОБА_7 залишено без розгляду.
Згідно з ухвалою ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що 27 лютого 2021 року приблизно о 15 годині 40 хвилин на подвір`ї за адресою:
АДРЕСА_2, він, діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово, завдав ОСОБА_7 удар правою рукою в область обличчя та декілька ударів в область тулуба, чим заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року зазначену ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на те, що ОСОБА_6 згоди на закриття кримінального провадження не надавав, суд не роз`яснював обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Крім того, суд першої інстанції не розглянув заявлений ним до ОСОБА_6 цивільний позов. Зазначає про те, що суд апеляційної інстанції провів судовий розгляд справи 18 грудня 2023 року без його участі, хоча ним завчасно було заявлено клопотання про участь в апеляційному розгляді в режимі відеоконференції.
У запереченнях на касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 захисник
ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених потерпілим доводів.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу потерпілого
ОСОБА_7 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК України та у порядку, встановленому КПК України.
Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, внаслідок спливу певного проміжку часу.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Частиною першою статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Вказаною нормою встановлено: - строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; - підстави такого звільнення; - правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ст. 49 ч. 1 КК України диференційовані строки давності за умови, що: