ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 751/5136/22
провадження № 61-2795св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2024 року в складі колегії суддів: Онищенко О. І., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з онуком,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просила визначити спосіб її участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом:
- встановлення зустрічей кожної п`ятниці та суботи з 10 год до 19 год без присутності ОСОБА_2, до досягнення дитиною повноліття;
- проведення спільного відпочинку з онуком щороку - 14 днів у лютому, до досягнення дитиною шкільного віку, та 20 днів у липні, без присутності ОСОБА_2 ;
- побачення і відпочинок повинні відбуватися за місцем проживання (перебування) ОСОБА_1, у громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр та інші громадські місця), що призначені для його повноцінного відпочинку та відповідають віку і стану здоров`я дитини, із правом виїзду дитини на території України з обов`язковим повідомленням ОСОБА_2 про місце перебування і стан здоров`я дитини;
- встановлення необмеженого спілкування позивача з онуком особисто засобами поштового, телефонного та електронного зв`язку.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка позивача ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_3, під час народження якого в цей же день померла. Батько був записаний у порядку, визначеному частиною першою статті 135 СК України.
Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 03 березня 2020 року № 57 встановлено малолітньому ОСОБА_3 статус дитини-сироти у зв`язку зі смертю матері, визначено, що дитина перебуває в родині баби ОСОБА_1 .
Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 05 червня 2020 року № 133 встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_3 та призначено позивача його опікуном.
ОСОБА_1 зареєструвала онука за місцем своєї реєстрації в селі Довжик Чернігівського району Чернігівської області і разом з ним проживала в м. Чернігові.
ОСОБА_2, який був співмешканцем дочки позивача, на початку літа 2022 року звернувся до ОСОБА_1 щодо визнання за ним батьківства і запропонував всім покинути межі України у зв`язку з воєнним станом.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2022 року в справі № 748/1067/22 визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 .
Позивач зазначала, що відповідач після постановлення рішення забрав у неї дитину і зник, не повідомивши про місце перебування дитини. На її спроби домовитись з ним про участь у вихованні та спілкуванні з онуком відповідач не реагує. У зв`язку з чим просила суд задовольнити її позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням від 06 вересня 2023 року Новозаводський районний суд м. Чернігова позов задовольнив частково.
Визначив ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановив такий порядок спілкування: один раз на тиждень кожної суботи або неділі з 10:00 год до 12:00 год у громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр та інші громадські місця), що призначені для повноцінного відпочинку дитини та відповідають віку та стану здоров`я дитини, у присутності батька дитини ОСОБА_2, за умови:
- задовільного стану здоров`я дитини та сприятливих погодних умов;
- попередження за добу батька дитини про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення йому смс-повідомлення.
Встановив необмежене спілкування ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, особисто засобами поштового, телефонного та електронного зв`язку.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 992,40 грн.
З урахуванням того, що сторони у добровільному порядку не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування з дитиною, а також з урахуванням віку та найкращих інтересів дитини, право баби на спілкування з онуком, участь у його житті та вихованні, суд першої інстанції вважав за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, визначивши спосіб участі баби у спілкуванні з онуком.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою від 30 січня 2024 року Чернігівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2023 року змінив у частині визначення часу, порядку та способу побачень з дитиною.
Встановив такий порядок і способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_3 : за попередньою домовленістю у відсутності батька кожну першу та третю суботу місяця з 10:00 год до 13:00 год, за умови:
- задовільного стану здоров`я дитини;
- попередження за добу батька дитини про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення йому смс-повідомлення.
В іншій частині рішення суду залишив без змін.
Змінюючи рішення районного суду, апеляційний суд керувався тим, що під час вирішення спору, який виник між сторонами, наявність висновку органу опіки та піклування є обов`язковою. Суд першої інстанції розглянув спір за відсутності відповідного висновку органу опіки та піклування.
Вирішуючи питання щодо визначення порядку та способів участі баби у вихованні та спілкуванні з онуком, суд апеляційної інстанції керувався тим, що не встановлено жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про негативну поведінку позивача щодо онука, та зважаючи на неприязні стосунки між позивачем та відповідачем, малолітній вік дитини, фактичне проживання більше одного року дитини з батьком, необхідність дотримання звичного розпорядку дня дитини, з метою уникнення негативних наслідків для дитини, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини в контексті найбільш привабливого варіанта саме для останньої вважав за необхідне встановити такий порядок і способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_3 : за попередньою домовленістю у відсутності батька кожну першу та третю суботу місяця з 10:00 год до 13:00 год, за умови: задовільного стану здоров`я дитини; попередження за добу батька дитини про можливість спілкування з дитиною шляхом направлення йому смс-повідомлення.
При цьому суд апеляційної інстанції вважав, що на цей час неможливим є задоволення позовних вимог у частині проведення спільного відпочинку ОСОБА_1 з онуком щороку - 14 днів у лютому та 10 днів у липні з можливістю виїзду дитини з території України, оскільки це призведе до тривалої розлуки дитини з батьком і може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 лютого 2024 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 січня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 березня 2023 року в справі № 686/9366/20, від 12 жовтня 2023 року в справі № 499/895/19, від 21 серпня 2023 року в справі № 552/7368/21, від 16 листопада 2023 року в справі № 757/19682/18, від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що, змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував пояснення відповідача та докази, надані разом із відзивом на позовну заяву, а також обставини, встановлені судом. Зазначає, що визначений судом апеляційної інстанції спосіб побачень баби з онуком є обтяжливим для дитини, а час є надто тривалим, оскільки позивач є іншим членом родини і на неї не покладений рівний із батьком дитини обов`язок щодо її виховання та утримання. Відповідач не заперечує проти спілкування баби з онуком, проте вважає, що такі побачення не можуть порушувати звичний режим життя дитини, порядок його дошкільного навчання та дозвілля, а також право батька на особисте виховання сина, зважаючи на його вік. Однак відповідач заперечує побачення позивача з онуком без присутності батька.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права задовольнив клопотання позивача про витребування в Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради письмовий висновок щодо визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з онуком та акт обстеження умов проживання позивача, та прийняв вказані докази, не навівши мотивів їх прийняття. При цьому суд залишив поза увагою те, що вказані докази позивач повинна була подати разом із позовною заявою, або заявити відповідне клопотання в суді першої інстанції про їх витребування. Однак позивач таких доказів не подавала та клопотання про їх витребування не заявляла, в апеляційній скарзі не вказала підстав щодо неможливості подання клопотання в суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Новозаводського районного суду м. Чернігова.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи інших учасників справи
У травні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 і відповідно бабою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 6, 9, 10).
У свідоцтві про народження дитини відомості про батька були записані відповідно до частини першої статті 135 СК України.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т. 1, а. с. 11).
Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 03 березня 2020 року № 57 встановлено малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, статус дитини-сироти у зв`язку зі смертю матері (т. 1, а. с. 12).
Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 05 червня 2020 року № 133 встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_3 та призначено ОСОБА_1 його опікуном (т. 1, а. с. 13).
Згідно з довідками Довжицького старостинського округу Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області станом на 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 і її онук ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, але за цією адресою не проживають (т. 1, а. с. 14, 23).
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 вересня 2022 року в справі № 748/1067/22 визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язано Чернігівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) внести зміни до актового запису від 25 лютого 2020 року № 62 про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши батьком дитини - ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 15-17).
Згідно з розпорядженням Чернігівської районної військової адміністрації Чернігівської області від 15 листопада 2022 року № 86 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано таким, що втратив статус дитини-сироти у зв`язку з визнанням батьківства ОСОБА_2 ; припинено опіку над малолітнім ОСОБА_3 ; звільнено ОСОБА_1 від обов`язків опікуна над малолітнім ОСОБА_3 ; визнано такими, що втратили чинність, розпорядження голови районної державної адміністрації від 03 березня 2020 року № 57 "Про встановлення статусу дитини-сироти" та від 05 червня 2020 року № 133 "Про встановлення опіки" (т. 1, а. с. 77).
ОСОБА_6, власник квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, надав нотаріально завірену згоду на проживання у вказаній квартирі ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 154).
ОСОБА_1 з 12 листопада 2014 року працює в ТОВ "АТБ-маркет"; з 21 жовтня 2021 року - на посаді заступника керуючого магазином на умовах повного робочого часу за змінним графіком роботи; з 15 березня 2020 року до 18 лютого 2023 року оформлена відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 22).
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 26 січня 2024 року № 36 затверджено висновок щодо розв`язання спору про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_3, яким встановлено, що за місцем проживання баби за адресою: АДРЕСА_2, створені необхідні умови для перебування дитини; враховуючи пропозиції комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування вважає за можливе спілкування ОСОБА_1 з малолітнім онуком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з батьком ОСОБА_2, кожного четверга з 18:00 год до 19:00 год та один раз на тиждень кожної суботи або неділі з 10:00 год до 13:00 год у присутності батька дитини, за умови: задовільного стану здоров`я дитини; попередження батька за добу про можливість спілкування з онуком шляхом направлення йому смс-повідомлення; відвідування позашкільних навчальних закладів; обов`язкового повернення дитини батьку в обумовлений час; дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей цього віку.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
У справі, яка переглядається, предметом спору є визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні баби з онуком, а тому Верховний Суд під час оцінки доводів касаційної скарги керується положеннями Конвенції про права дитини (далі - Конвенція), Сімейного кодексу України (далі - СК України), Законом України "Про охорону дитинства", а також іншими правовими актами.