1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

справа № 686/15230/23

провадження № 61-3812св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Хмельницької міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана її представником - адвокатом Яцишиним Анатолієм Олександровичем, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Гринчука Р. С., Корніюк А. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі батька у вихованні дитини.

Позовна заява мотивована тим, що з 12 березня 2016 року до 07 вересня 2022 року він перебував з відповідачкою ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі в подружжя народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначав, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2022 року у справі № 686/12981/22 шлюб між ним та ОСОБА_1 розірвано.

Після розірвання шлюбу у них виникли непорозуміння щодо участі у вихованні та спілкуванні з сином, оскільки дитина залишилась проживати з матір?ю, відповідачка чинить перешкоди, не надаючи йому можливості вільно зустрічатися та спілкуватися з дитиною. Створення відповідачкою перешкод у його спілкуванні з сином порушує не лише його права як батька, а в першу чергу суперечить інтересам малолітньої дитини.

У березні 2022 року з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України відповідачка разом з сином виїхала на проживання в Республіку Польща і в даний час її місце перебування позивачу невідомо.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- зобов?язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визначити способи його участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: перебування його з сином ОСОБА_3, без присутності матері - ОСОБА_2 з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька кожної першої та третьої суботи та кожної першої та третьої неділі кожного поточного місяця;

надати йому можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з сином не менше однієї доби в день народження дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 щороку, з урахуванням графіку навчання дитини, без присутності матері, за місцем проживання дитини або місцем проживання батька, за місцем дитячих розваг та відпочинку або на іншій узгодженій сторонами території;

надати йому можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з сином не менше 2 (двох) днів в день народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_2, у дні релігійних та офіційних свят (Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, День незалежності України) за місцем проживання батька, або за місцем дитячих розваг та відпочинку, або на іншій узгодженій сторонами території, без присутності матері;

надати можливість спільного відпочинку його з сином ОСОБА_3 щорічно, протягом 30 (тридцяти) днів поспіль в період шкільних літніх канікул та 7 (семи) днів поспіль в період зимових шкільних канікул, без присутності матері, з попереднім наданням відомостей матері ОСОБА_2 про місце перебування сина ОСОБА_3 з батьком;

надати можливість вільного спілкування батька з сином за допомогою телефонного або іншого засобу зв?язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування;

зобов?язати відповідачку ОСОБА_2 узгоджувати з ним, як з батьком дитини, поточні питання навчання та виховання сина, а саме: вибір навчального закладу, вибір місця проживання дитини, а також час та місце перебування за кордоном.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2023 року у складі судді Карплюка О. І. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог. Районний суд врахував, що на території України тривають воєнні дії, а тому визначення способів участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина за місцем проживання батька: АДРЕСА_1, може призвести до негативних наслідків.

Районний суд зазначив, що згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27 жовтня 2023 року № 2891/01-31 встановлено недоцільність визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідачка погоджується на зустрічі батька з дитиною у вихідні дні та на їх день народження, однак, вона не згідна віддавати дитину на усі свята по два дні та на тридцять днів поспіль. Крім того, ОСОБА_3 на даний час перебуває за межами України.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Яцишин А.О. задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції, враховуючи принцип розумності та справедливості, дійшов висновку про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн, тоді як заявник просив стягнути 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено ОСОБА_1 порядок участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 :

кожної першої та третьої суботи та кожної першої та третьої неділі кожного місяця без присутності матері;

у день народження сина - ІНФОРМАЦІЯ_3 в парні роки, з урахуванням графіку навчання дитини, без присутності матері, за місцем проживання батька, за місцем дитячих розваг та відпочинку або на іншій узгодженій сторонами території;

у день народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно, не менше 2 днів за місцем проживання батька без присутності матері;

у дні релігійних свят: Різдво, Великдень, Трійця, та святкових днів: Новий рік та День незалежності України у парні роки за місцем проживання батька або за місцем дитячих розваг та відпочинку, або на іншій узгодженій сторонами території, без присутності матері;

протягом 30 днів поспіль у період літніх канікул та 7 днів поспіль у період зимових канікул щорічно без присутності матері з завчасним наданням відомостей матері про місце відпочинку та перебування сина;

засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку без обмежень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Яцишина А. О. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою положення статей 7, 150, 151, 153, 159 СК України, статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", Конвенції про права дитини, внаслідок чого допустив порушення статті 9 Конвенції про права дитини, відповідно до якої дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Суд апеляційної інстанції вказав, що висновком Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27 жовтня 2023 року № 2891/01-31 встановлено неможливість визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та час їх спілкування, але ухвалення рішення у справі не може ставитися у залежність від наявності чи відсутності відповідного висновку.

Апеляційний суд зазначив, що, оскільки позивач проживає окремо від сина, має право на особисте спілкування з ним, його право на участь у вихованні дитини є обмеженим, мати дитини не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у його вихованні, тому право позивача підлягає захисту шляхом надання ОСОБА_1 періодичних побачень та спілкування з сином: кожної першої та третьої суботи та кожної першої та третьої неділі кожного місяця без присутності матері; в день народження сина - ІНФОРМАЦІЯ_3 в парні роки, з урахуванням графіку навчання дитини, без присутності матері, за місцем проживання батька, за місцем дитячих розваг та відпочинку або на іншій узгодженій сторонами території; в день народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_2 щорічно, не менше 2(двох) днів за місцем проживання батька без присутності матері; у дні релігійних свят: Різдво, Великдень, Трійця, та святкових днів: Новий рік та День незалежності України у парні роки за місцем проживання батька або за місцем дитячих розваг та відпочинку, або на іншій узгодженій сторонами території, без присутності матері; протягом 30 днів поспіль в період літніх канікул та 7 днів поспіль в період зимових канікул щорічно без присутності матері з завчасним наданням відомостей матері ОСОБА_2 про місце відпочинку та перебування сина; засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку без обмежень, що сприятиме налагодженню відносин між ними.

Суд апеляційної інстанції вважав, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідачки ОСОБА_2 узгоджувати з позивачем поточні питання навчання та виховання сина, а саме вибір навчального закладу, вибір місця проживання дитини, а також час і місце перебування за кордоном, адже такі вимоги перебувають у площині договірного врегулювання питання щодо виконання батьківських обов`язків між сторонами.

Щодо додаткового рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вказав, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Яцишина А. О. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду, оскільки заява не містить відомостей про її підписання електронним цифровим підписом та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, із використанням підсистеми "Електронний суд".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2023 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2024 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Яцишина А. О. мотивована тим, що доводи позивача про те, що вона не надає йому вільно зустрічатися та спілкуватися з дитиною, створює йому перешкоди у спілкуванні з сином є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновок органу опіки та піклування про неможливість визначення способу участі у вихованні дитини та воєнні дії на території України.

Вважає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі вимог апеляційної скарги, скасувавши додаткове рішення районного суду.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 643/16210/17 (провадження № 61-8399св19), від 11 грудня 2019 року у справі № 463/6859/17, від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16-ц та від 12 листопада 2020 року у справі № 379/1055/18 (провадження № 61-23143св19), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відзиву на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 12 березня 2016 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2022 року у справі № 686/1298/22 (а. с. 9).

Сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).

ОСОБА_2 та малолітній син ОСОБА_4 проживають у Республіці Польща м. Бялоград (а. с. 58-60).

У висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 2891/01-31 від 27 жовтня 2023 року встановлено, що неможливо визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та час їх спілкування (а. с. 67-68).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам закону відповідає, підстави для його скасування відсутні.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У справі, яка переглядається, предметом спору є усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні батька з дитиною, а тому Верховний Суд керується положеннями Конвенції про права дитини, СК України, Законом України "Про охорону дитинства", а також іншими правовими актами.


................
Перейти до повного тексту