ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 523/19380/21
провадження № 61-16778св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Монастирною Інгою Олександрівною, на постанову Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 рокуу складі колегії суддів: Назарової М. В, Кострицького В. В., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що 28 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір та договір застави транспортного засобу № 11150092000, відповідно до якого вона отримала кредит, який забезпечувався заставою транспортного засобу - автомобілем Lexus LX 470, 2007 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
30 січня 2015 року він на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" (далі - ТОВ "Арма Факторинг") договору відступлення права вимоги, набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором та договором застави транспортного засобу. ТОВ "Арма Факторинг" набуло це право вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (далі - ТОВ "Вердикт Фінанс"), яке в свою чергу набуло це право вимоги від АТ "УкрСиббанк".
Розмір зобов`язання станом на 30 січня 2015 року складав 922 639,02 грн.
Позивач зазначив, що звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення боргу (справа № 523/8010/15-ц).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року було замінено відповідача ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 липня 2015 року у справі № 523/8010/15-ц, позов ОСОБА_1 задоволено частково. В рахунок погашення боргу за кредитним договором №11150092000 звернуто стягнення на заставне майно - автомобіль Lexus LX 470, 2007 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_1, шляхом визнання права власності на нього. В іншій частині позову відмовлено.
Однак через два роки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на вказане рішення, вважаючи, що вони є спадкоємцями першої черги, а суд першої інстанції помилково залучив як правонаступника померлої ОСОБА_3 її колишнього чоловіка ОСОБА_4, з яким було розірвано шлюб 21 лютого 2006 року.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2018 року у справі № 523/8010/15-ц, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 липня 2015 року було скасоване, та ухвалено нове рішення яким у задоволенні пред`явленого до неналежного відповідача позову було відмовлено.
Він знову звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області із заявою про визнання спадщини відумерлою.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року у справі 504/3724/17, задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою. Визнано спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою.
ОСОБА_2 в апеляційному порядку оскаржила рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року по справі № 504/3724/17.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що вона постійно проживала з ОСОБА_3, а відтак в силу статті 1268 ЦК України є такою, що фактично прийняла спадщину. Також вона вказувала про повне виконання боргу, посилаючись на заяву ОСОБА_1 від 02 листопада 2015 року, в якій він підтверджує повне виконання боргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2020 рокуу справі № 504/3724/17апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року про визнання спадщини відумерлою скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1, в тому числі з огляду на те, що борг за кредитним договором №11150092000 сплачено, про що свідчить відповідна заява.
Він, не погодившись із постановою суду в цій частині, подав касаційну скаргу, яку обґрунтував тим, що вказану заяву він зобов`язаний був видати в силу частини четвертої статті 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 липня 2015 року по справі № 523/8010/15-ц було звернуто стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності, що зумовлює припинення зобов`язання, однак після подання апеляційної скарги на вказане рішення та відкриття провадження ОСОБА_1 відізвав свою заяву.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року касаційна скарга була задоволена частково. Постанова Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року змінена, виключено з її мотивувальної частини посилання на погашення у повному обсязі боргу за кредитним договором № 11150092000, укладеним 28 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 .
Він вчергове звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, треті особи: Держгеокадастр Одеської області, в особі Держгеокадастру Лиманського району Одеської області, Реєстраційна служба Одеської області, в особі Реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на майно (справа №504/2591/18).
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року у справі №504/2591/18, позов задоволено. Звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,061 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5122783200:02:001:0339 та автомобіль Lexus LX 470, 2007 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_1, шляхом визнання права власності на них.
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у справі №504/2591/18 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року скасовано. Прийнято нову постанову, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 504/2591/18 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 24 червня 2020 року залишено без змін.
Посилаючись на те, що його право грошової вимоги так і не було задоволено, оскільки всі судові рішення були скасовані, а встановлений судами спадкоємець ОСОБА_2 борг у розмірі 922 639,02 грн так і не погасила, ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не звертається до нотаріуса за свідоцтвом про право власності на спадкове майно, зокрема, будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, позивач просив суд:
-- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11150092000 від 28 квітня 2007 року, який укладений між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 (правонаступницею якої є ОСОБА_2 ) визначений на підставі частини другої статті 625 ЦК України у розмірі 2 297 901,16 грн (922 639,02 грн (сума боргу) + 1 189 622,11 грн (інфляційне збільшення) + 185 640,03 грн (штрафні санкції), звернути стягнення на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
-- встановити порядок виконання рішення шляхом реалізації житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 в межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде визначена в порядку передбаченому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження";
-- надати дозвіл державному чи приватному виконавцю на звернення стягнення на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2 та не оформлений у встановленому законом порядку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
У рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №11150092000 від 28 квітня 2007 року, що укладений між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) та ОСОБА_3 (правонаступницею якої є ОСОБА_2 ) у розмірі 2 297 901,16 грн, звернуто стягнення на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено порядок виконання рішення: шляхом реалізації житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, в межах процедури виконавчого провадження, за ціною, що буде визначна в порядку передбаченому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", надавши дозвіл державному чи приватному виконавцю на звернення стягнення на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2, та не оформлений у встановленому законом порядку.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при наявності у складі спадщини нерухомого майна оформлення спадщини є обов`язком, а не правом спадкоємця, тому оцінив дії відповідача, які направлені на ухилення від виконання кредиторських вимог.
Районний суд зазначив, що оскільки ТОВ "Вердикт - Фінанс" правонаступником якого є позивач ОСОБА_1, звернулося до нотаріальної контори з письмовою претензією до спадкоємців за зобов`язанням спадкодавця ОСОБА_3, 23 квітня 2012 року, в строк передбачений частиною третьою статті 1281 ЦК України, тому прийшов до висновку про відсутність правових підстав для застосування строків позовної давності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 15 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Апеляційний суд зазначив про часткову обґрунтованість позовних вимог, оскільки автомобіль не повернуто власнику, поворот виконання рішення не здійснено, тому вказане не підтверджує про відсутність боргу.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем пропущено строк позовної давності та не заявлено про його поновлення, а відповідачкою заявлено про застосування строку позовної давності, тому вказане є визначальним для правильного вирішення справи та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Апеляційний суд зазначив, що своєчасна реалізація попереднім кредитором свого права вимоги до спадкоємців шляхом звернення до нотаріуса не звільняє такого від обов`язку звернутися до суду в межах строку позовної давності, який починається від часу обізнаності кредитора про спадкоємців боржника, оскільки поняття "строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців" не тотожне поняттю "позовна давність". Тому сплив першого має наслідком позбавлення кредитора права вимоги, тобто припинення його цивільного права, а сплив строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позову в суді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким змінити рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2021 року в частині розміру заборгованості, у межах якої здійснюється стягнення на 2 018 451,32 грн. В іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2021 року залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Монастирною І. О., мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було застосовано строки позовної давності передбачені статтею 257 ЦК України, в порушення пункту 12 Перехідних положень ЦК України щодо продовження вказаних строків на час дії карантину в Україні запровадженого Кабінетом Міністрів України.
Вважає, що апеляційний суд, аналізуючи вимоги про застосування строків позовної давності, не звернув увагу, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону, тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається.
Звертає увагу суду, що після смерті боржника, ним було подано позови про захист свого права, але через дії відповідача достеменно встановити коло спадкоємців вдалося лише 10 вересня 2018 року, оскільки у поведінці відповідача вбачається недобросовісність та направлені дії на ухилення від виконання своїх обов`язків шляхом зловживанням правом.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 920/724/21, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали
Фактичні обставини, встановлені судами
28 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11150092000 та договір застави транспортного засобу, яким забезпечувався вказаний кредитний договір (том 1, а. с. 14-26).
Згідно зі свідоцтвом про смерть від 20 квітня 2011 серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а. с. 31).
20 квітня 2012 рок між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс-Фінанс" укладено договір факторингу № 05/12, у тому разі і за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11150092000 від 28 квітня 2007 року (том 2 а. с. 11-18).
20 квітня 2012 року між ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Вердикт-Фінанс" укладено договір факторингу № 05/12-КВ, за яким відступлено право вимоги у тому числі за договором про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11150092000 від 28 квітня 2007 року (том 2 а. с. 19-27).
30 січня 2015 року ТОВ "Арма Факторинг" відступило вказане право вимоги ОСОБА_1, договір № 30-01/15 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іценко О. Г. за реєстровим № 92 (том 1, а. с. 27-29).
Відповідно до пункту 3 договору розмір права вимоги на момент укладення договору складав 922 639,02 грн.
Встановлено, що судами вже розглядалися цивільні справи, які є пов`язані з даною справою.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 липня 2015 року (справа № 523/8010/15-ц) позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - спадкоємця ОСОБА_3, про визнання права власності та про стягнення боргу задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль "Lexus LX 470", 2007 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 (том 1, а. с. 39-41).
Згідно з письмовою заявою ОСОБА_1 від 02 листопада 2015 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д. Г., та зареєстрована в реєстрі за № 413 зобов`язання за кредитним договором, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 виконано у повному обсязі 02 листопада 2015 року (том 1, а. с. 70).
Відповідно до письмової заяви ОСОБА_1 від 25 жовтня 2017 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Несвітайло І. І., та зареєстрована в реєстрі за № 796 "відповідно до частини першої статті 214 ЦК України, ОСОБА_1 цією заявою повідомив, що складену від його імені заяву, посвідчену 02 листопада 2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д. Г., за реєстровим номером № 413, про виконання зобов`язань за кредитним договором вважати недійсною, а зобов`язання по вищезазначеному договору вважати невиконаними(а. с 71 т. 1).
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2018 року у справі №523/8010/15-ц заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 липня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - спадкоємця ОСОБА_3, про визнання права власності та стягнення боргу відмовлено (том 1, а. с. 35-38).
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області у цивільній справі № 504/2591/18 від 08 листопада 2018 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, треті особи: Держгеокадастр Одеської області, в особі Держагеокадастру Лиманського району Одеської області, Реєстраційна служба Одеської області, в особі Реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області про звернення стягнення на майно. Суд наклав стягнення на майно та визнав право власності на земельну ділянку площею 0,061 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5122783200:02:001:0339, та визнав право власності на "Lexus LX 470", 2007 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_3 (том 1, а.с. 49-53 ).
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року скасовано. Прийнято нову постанову, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено (том 1, а. с. 43-48).
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року у справі 504/3724/17, задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою. Визнано спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою.
ОСОБА_2 в апеляційному порядку оскаржила рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року по справі № 504/3724/17.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що вона постійно проживала з ОСОБА_3, а відтак в силу статті 1268 ЦК України є такою, що фактично прийняла спадщину. Також вона вказувала про повне виконання боргу, посилаючись на заяву ОСОБА_1 від 02 листопада 2015 року, в якій він підтверджує повне виконання боргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2020 рокуу справі № 504/3724/17апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2017 року про визнання спадщини відумерлою скасовано, прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1, в тому числі з огляду на те, що борг за кредитним договором №11150092000 сплачено, про що свідчить відповідна заява.
Позивач, не погодившись із постановою суду в цій частині, подав касаційну скаргу, яку обґрунтував тим, що вказану заяву він зобов`язаний був видати в силу частини четвертої статті 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 липня 2015 року по справі № 523/8010/15-ц було звернуто стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності, що зумовлює припинення зобов`язання, однак після подання апеляційної скарги на вказане рішення та відкриття провадження ОСОБА_1 відізвав свою заяву.