1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

справа № 760/2795/22

провадження № 61-12150св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - акціонерне товариство "Сенс Банк" (до перейменування - акціонерне товариство "Альфа-Банк"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова Віталіна Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду

м. Києва, у складі судді Оксюти Т. Г., від 06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І., від 19 червня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства (далі - АТ) "Сенс Банк" (до перейменування -

АТ "Альфа-Банк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова В. В., про визнання припиненими правовідносин за кредитним та іпотечним договорами.

2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що 06 листопада 2007 між

ним та АТ "Альфа-Банк" укладено кредитний договір № 800002599, за яким, з урахуванням подальших змін та доповнень, банк надав йому кредит в сумі 648 000 доларів США, строком до 06 листопада 2017 року зі сплатою процентів за ставкою 12,5% на рік.

3. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,

06 листопада 2007 року між сторонами було укладено договір іпотеки

№ 800002599-И, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В.

4. Відповідно до пункту 3.1. договору іпотеки, позивач передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).

5. 31 січня 2019 року AT "Альфа-Банк" в порядку позасудового врегулювання спору в рахунок виконання основного зобов`язання звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття у свою власність спірної квартири на підставі іпотечного застереження, що міститься у договорі іпотеки. Відповідно до звіту про оцінку майна ринкова вартість спірної квартири станом на 31 січня 2019 року становить 6 295 126 грн.

6. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 січня

2019 року було вчинено запис № 30142947 про реєстрацію права власності на спірну квартиру за AT "Альфа-Банк".

7. Незважаючи на те, що відповідач задовольнив забезпечені іпотекою вимоги за основним зобов`язанням, приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 61851720 здійснюються дії щодо арешту та реалізації іншого майна позивача за тим самим кредитним договором

№ 800002599 від 06 листопада 2007 року.

8. Вважає, що внаслідок набуття банком у позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки його зобов`язання, як позичальника за кредитним договором, є припиненими.

9. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № 800002599

від 06 листопада 2007 року та визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором № 800002599-И від 06 листопада 2007 року.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

10. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 грудня

2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 19 червня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

11. Суди попередніх інстанцій вказали, що оскільки строк дії договору іпотеки сторонами не встановлено, кредитор не отримав задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки або у будь-який інший спосіб в повному обсязі, основне зобов`язання не є виконаним та не припинилося, тому відсутні підстави для припинення основного зобов`язання та іпотеки.

12. Крім того, позивачем не доведено обставин на які він посилався при зверненні до суду, зокрема наявність відповідного порушення відповідачем його прав, свобод або законних інтересів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. 08 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року.

15. Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у листопаді 2023 року надійшли до Верховного Суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18, у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 759/6703/16-ц, від 20 листопада

2019 року у справі № 295/795/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Вказує, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними, а іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

19. Наголошує, що 31 січня 2019 року відповідач скористався своїм правом та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги за основним зобов`язанням - кредитним договором, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

20. Вважає, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 червня 2020 року у справі № 760/10244/16 не має юридичного значення, оскільки вказане рішення суду було скасовано постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року та воно не спростовує факт завершення АТ "Альфа-Банк" позасудового врегулювання спору шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Обставини справи, встановлені судами

21. 06 листопада 2007 між ОСОБА_1 і AT "Альфа-Банк" було укладено кредитний договір №800002599, відповідно до умов якого, відповідач надав позивачу кредит у розмірі 648 000 доларів США, строком до 06 листопада 2017 року зі сплатою процентів за ставкою 12,5% на рік.

22. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором

06 листопада 2007 між ОСОБА_1 і AT "Альфа-Банк" було укладено договір іпотеки №800002599-И, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В.

23. Відповідно до пункту 3.1. договору іпотеки ОСОБА_1 передав в іпотеку AT "Альфа-Банк" квартиру АДРЕСА_2 .

24. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у справі

№ 760/13367/14-ц від 16 грудня 2014 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором

№ 800002599 від 06 листопада 2007 року в розмірі 6 626 371,50 грн та судовий збір в розмірі 3 654 грн.

25. 31 січня 2019 року AT "Альфа-Банк" звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття у власність спірної квартири на підставі іпотечного застереження у договорі іпотеки № 80002599-И від 06 листопада 2007 року. Відповідно до звіту про оцінку майна - ринкова вартість спірної квартири на 31 січня 2019 року становить 6 295 126 грн.

26. Згідно з інформаційною довідкою № 279199773 від 12 жовтня 2021 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1/2 частині за кожним на підставі рішення Солом`янського районного суду

м. Києва від 16 червня 2020 року у справі № 760/10244/16-ц.

27. Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2021 року у справі № 760/10244/16-ц рішення Солом`янського районного суду м. Києва

від 16 червня 2020 року скасоване та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, АТ "Альфа-Банк", про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності та поділ спільного майна подружжя.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

28. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

29. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

30. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

31. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

32. Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

33. За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

34. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

35. За змістом статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

36. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (частина перша статті 7 Закону України "Про іпотеку").

37. Підстави для припинення зобов`язання визначені у статтях 598-609


................
Перейти до повного тексту