ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 757/17927/22
провадження № 61-16707св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Апарат Верховної Ради України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. О.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання вчинити дії.
2. Позовна заява мотивована тим, що починаючи з липня 2001 року, в різні періоди часу до 27 листопада 2014 року, він працював на посаді помічника-консультанта народних депутатів України. Проте, відповідачем в порушення вимог чинного законодавства при його звільненні не виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку.
3. Вказував, що його прийнято та звільнено з посади помічника-консультанта народного депутата України розпорядженнями керівника Апарату Верховної Ради України, що свідчить про те, що він перебував у трудових відносинах саме із відповідачем, а не з народним депутатом України.
4. Зазначав, що відсутність бюджетного асигнування не звільняє відповідача від виплати гарантованої законом компенсації при звільненні.
5. Враховуючи наведене, позивач, посилаючись на положення статей 116 та 117 КЗпП України, просив зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за періоди роботи з 26 травня 2006 року до 23 листопада 2007 року; з 26 листопада 2007 року до 07 січня 2009 року; з 02 листопада 2009 року до 20 вересня 2011 року; з 02 січня 2013 року до 28 лютого 2013 року, а також середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні з 23 листопада 2007 року по день фактичного розрахунку.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року у складі судді Бусик О. Л. позов задоволено.
7. Зобов`язано Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за періоди роботи: з 26 травня 2006 року до 23 листопада 2007 року; з 26 листопада 2007 року до 07 січня 2009 року; з 02 листопада 2009 року до 20 вересня 2011 року; з 02 січня 2013 року до 28 лютого 2013 року.
8. Зобов`язано Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні, починаючи з 23 листопада 2007 року до дня фактичного розрахунку. Здійснено розподіл судових витрат.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України в частині щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки є обґрунтованими.
10. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виплату грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні ОСОБА_1 не було здійснено саме з вини Апарату Верховної Ради України, наявні підстави для задоволення позовних вимог також в частині виплати позивачеві середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, починаючи з 23 листопада 2007 року та по день фактичного розрахунку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
11. Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Апарату Верховної Ради України задоволено частково.
12. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року в частині задоволення позовних вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
13. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
14. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно не виплатив позивачу при звільненні грошову компенсацію за невикористані ним календарні дні щорічної основної відпустки. При цьому суд вказав, що в цій частині обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині є законним та обґрунтованим.
15. Разом із тим, заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача виплатити середній заробіток без зазначення періоду та конкретної суми такого заробітку є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відповідач не зможе виконати таке рішення, або виконає його на власний розсуд, що знову стане приводом для звернення до суду.
16. Таким чином, апеляційний суду дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання Апарату Верховної Ради України виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні заявлені передчасно, та можуть бути заявлені позивачем протягом трьох місяців після проведення з ним остаточного розрахунку, виплати йому компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, що надасть суду можливість врахувати всі необхідні критерії передбачені Законом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині незадоволення вимоги щодо зобов`язання Апарат Верховної Ради України виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні та залишити в указаній частині рішення місцевого суду.
21. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі № 640/11699/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що позовна вимоги про зобов`язання Апарат Верховної Ради України виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки з дня звільнення по день фактичного розрахунку заявлена одночасно з вимогою про стягнення з Апарату Верховної Ради грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки (сум, які належали при звільненні).
23. Заявник у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 116, 117 КЗпП України.
24. Відповідач через допущену ним протиправну бездіяльність у забезпеченні виконання вимог трудового законодавства та законодавства про відпустки порушив право позивача на отримання грошової компенсації за невикористані відпустки. Отже, відповідач зобов`язаний нарахувати та сплатити грошову компенсацію відповідно до кількості невикористаних днів відпустки.
25. Після звільнення позивача належна сума компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільнені не була виплачена, тому відповідач повинен виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні з 23 листопада 2007 року по день фактичного розрахунку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
26. У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від представника Апарату Верховної Ради України, у якому вказано, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27. ОСОБА_1 звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Апарату Верховної Ради України (справа № 640/10636/21), у якому просив суд:
- бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 02 липня 2001 року до 27 листопада 2014 року визнати протиправною;
- зобов`язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 02 липня 2001 року до 27 листопада 2014 року;
- зобов`язати Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з 14 травня 2002 року по день фактичного розрахунку, з 25 травня 2006 року по день фактичного розрахунку, з 23 листопада 2007 року по день фактичного розрахунку, з 12 грудня 2012 року по день фактичного розрахунку, з 27 листопада 2014 року по день фактичного розрахунку.
28. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року клопотання Апарату Верховної Ради України про закриття провадження у справі № 640/10636/21 в частині позовних вимог задоволено.
29. Закрито провадження у справі № 640/10636/21 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 26 травня 2006 року по 23 листопада 2007 року, з 26 листопада 2007 року по 08 січня 2009 року, з 02 листопада 2009 року по 21 вересня 2011 року, з 02 січня 2013 року по 01 березня 2013 року; зобов`язання Апарату Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 26 травня 2006 року по 23 листопада 2007 року, з 26 листопада 2007 року по 08 січня 2009 року, з 02 листопада 2009 року по 21 вересня 2011 року, з 02 січня 2013 року по 01 березня 2013 року; зобов`язання Апарату Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з 23 листопада 2007 року по день фактичного розрахунку.
30. Роз`яснено ОСОБА_1 право на звернення з вказаними позовними вимогами до відповідного місцевого загального суду.
31. Згідно з розпорядженнями керівника Апарату Верховної Ради України позивача прийнято на роботу:
- № 2373 від 19 червня 2006 року, зараховано з 26 травня 2006 року на посаду помічника-консультанта народного депутата України;
- № 9412 від 19 грудня 2007 року, зараховано з 26 листопада 2007 року на посаду помічника-консультанта народного депутата України;
- № 5732 від 16 листопада 2009 року, зараховано з 02 листопада 2009 року на посаду помічника-консультанта народного депутата України;
- № 552 від 08 січня 2013 року, зараховано з 02 січня 2013 року на посаду помічника-консультанта народного депутата України.
32. При цьому, як вбачається, розпорядженням керівника Апарату Верховної Ради України № 7212 від 26 листопада 2014 року, в тому числі й позивача звільнено із займаної посади помічника-консультанта народного депутата України, в якому вказано, крім іншого, також про проведення виплати компенсації невикористаної основної відпустки за 27 календарних днів.
33. Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Апарату Верховної Ради України № 20-17 від 05 липня 2022 року позивач, крім іншого періоду часу, працював на посаді помічника-консультанта народних депутатів України з наступною кількістю календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки:
- з 26 травня 2006 року по 23 листопада 2007 року без поширення дії Закону України "Про державну службу" - 45 календарних днів щорічної основної відпустки;
- з 26 листопада 2007 року по 07 січня 2009 року без поширення дії Закону України "Про державну службу" - 33 календарних дні щорічної основної відпустки;
- з 02 листопада 2009 року по 20 вересня 2011 року без поширення дії Закону України "Про державну службу" - 56 календарних днів щорічної основної відпустки;
- з 02 січня 2013 року по 28 лютого 2013 року без поширення дії Закону України "Про державну службу" - 5 календарних днів щорічної основної відпустки.
34. Одночасно, в указаній довідці, виданій ОСОБА_1 на підставі його заяви до відповідача про надання інформації щодо виплати компенсації за невикористані відпустки позивачу, а також довідки про кількість календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки, керівник Управління Апарату Верховної Ради повідомив, що відповідно до статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України" всі виплати помічникам-консультантам виплачуються народним депутатом України самостійно у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів.
Позиція Верховного Суду
35. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
36. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.