Постанова
Іменем України
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 758/6963/20
провадження № 61-4585св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",
третя особа - Кабінет Міністрів України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, яка підписана представником Цвєтковим Андрієм Михайловичем, на постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до АТ "Укрзалізниця", третя особа - Кабінет Міністрів України, про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання факту дискримінації та зобов`язання усунути її прояви.
Позов мотивований тим, що станом на дату подання позовної заяви не отримав заробітну плату у вигляді премій та матеріальних винагород за 2017-2020 роки через протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у тривалому ухиленні від виконання взятих на себе обов`язків згідно з чинним законодавством, Статутом Товариства та трудовим договором, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.
ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
стягнути із відповідача додаткову заробітну плату та заохочувальні виплати за період з 01 січня 2017 року по 13 грудня 2019 року у розмірі 33 491 234,25 грн;
стягнути із відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 квітня 2020 року по 31 липня 2020 року у розмірі 1 557 670,42 грн;
визнати факт дискримінації позивача відповідачем за ознакою іноземного походження.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року у складі судді Гребенюка В. В., з урахуванням додаткового рішення цього суду від 07 жовтня 2021 року, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 додаткову заробітну плату та заохочувальні виплати за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 27 782 429,98 грн. Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2 479 109,26 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі звернуто до негайного виконання в межах платежу за один місяць у розмірі 449 750 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
відповідач не надав доказів ухвалення будь-яких рішень про не нарахування та не виплату квартальної та річної премії або зменшення розміру цих премій. У судовому засіданні представник позивача звернув увагу суду на те, що будь-яких інших карт показників оцінки результатів діяльності позивача на посаді члена правління ПАТ "Укрзалізниця" після цього наглядовою радою ПАТ "Укрзалізниця" чи іншими уповноваженими органами не затверджувалися. Зазначені доводи стороною відповідача спростовані не були. Так, за картою оцінки результатів діяльності члена правління АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 розрахунок премій та винагород повинен здійснюватися таким чином: максимальний розрахунковий розмір квартальної премії у відсотках становить 300 % посадового окладу; максимальний розмір річної премії становить 2400% посадового окладу; максимальний розмір матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном становить 1000 відсотків посадового окладу;
згідно з Контрактом від 27 серпня 2019 року за виконання обов`язків, передбачених цим Контрактом, позивачу за рахунок коштів Товариства виплачується місячна заробітна плата та річна заохочувальна премія. Розмір місячної заробітної плати та річної заохочувальної премії, інші заохочення, а також умови виплати визначаються згідно Додатку 1, що є невід`ємною частиною Контракту. Отже, Контрактом від 27 серпня 2019 року було передбачено зміну системи нарахування додаткової заробітної плати позивача. Судом встановлено, що про нові умови оплати праці, які передбачалося запровадити Контрактом від 27 серпня 2019 року, позивачеві стало відомо лише в день підписання контракту - 27 серпня 2019 року, протилежного матеріали справи не містять. Порівнюючи тексти контрактів від 27 серпня 2019 року та від 18 серпня 2016 року, суд зазначає, що умови нарахування позивачеві додаткової заробітної плати, передбачені Контрактом від 27 серпня 2019 року, є гіршими, ніж умови нарахування позивачеві додаткової заробітної плати, передбачені Контрактом від 18 серпня 2016 року, зокрема, максимальний розмір річної премії зменшено з 24 посадових окладів до 12 посадових окладів; квартальну премію та винагороду за ефективне управління державним майном Контрактом від 27 серпня 2019 року взагалі не передбачено, на відміну від Контракту від 18 серпня 2016 року. Таким чином, відповідно до статей 32, 103 КЗпП України, частини другої статті 29 Закону України "Про оплату праці" умови про нарахування додаткової заробітної плати, передбачені Контрактом від 27 серпня 2019 року можуть застосовуватися лише через два місяці після повідомлення позивача про них, а саме, з 27 жовтня 2019 року. Виплату квартальної та річної премій, матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном за рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, передбачено Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств" від 19 травня 1999 року № 859 та Типовим положенням про виплату матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном курівниками державних підприємств та об`єднань державних підприємств, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 25 листопада 2005 року № 390/851/457;
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 642-р затверджено консолідований фінансовий план публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на 2017 рік. Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання діяльності публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"" від 20 червня 2018 року № 495 роботу правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в 2017 році було визнано задовільною та затверджено: 1) річний звіт публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за 2017 рік, який включає консолідовану фінансову звітність зазначеного товариства разом з висновком незалежного аудитора товариства з обмеженою відповідальністю "Ернст енд Янг Аудиторські послуги"; 2) звіт правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за 2017 рік; 3) розподіл чистого прибутку публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за 2017 рік та розмір річних дивідендів, що спрямовуються: 30 відсотків чистого прибутку у розмірі 33158700 грн - на виплату дивідендів до державного бюджету; 70 відсотків чистого прибутку у розмірі 77370300 грн - на покриття збитків минулих років. Виплату дивідендів здійснити згідно з вимогами законодавства не пізніше 30 червня 2018 року. Консолідований фінансовий план публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на 2018 рік затверджено Розпорядженням КМ від 14 лютого 2018 року № 87-р та змінено Розпорядженням КМ України від 21 листопада 2018 року № 875-р. Розпорядженням КМ України від 24 квітня 2019 року № 460-р визнано роботу правління АТ "Укрзалізниця" у 2018 році задовільною та затверджено: річний звіт акціонерного товариства "Українська залізниця" за 2018 рік, який включає консолідовану фінансову звітність зазначеного товариства разом з висновком незалежного аудитора товариства з обмеженою відповідальністю "Ернст енд Янг Аудиторські послуги"; звіт правління акціонерного товариства "Українська залізниця" за 2018 рік за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році. Крім того, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №460-р затверджено такий розподіл чистого прибутку акціонерного товариства "Українська залізниця" за 2018 рік та розмір річних дивідендів, що спрямовуються: 30 відсотків чистого прибутку в розмірі 103101,3 тис. гривень - на виплату дивідендів до державного бюджету; 70 відсотків чистого прибутку у розмірі 240569,7 тис. гривень - на покриття збитків минулих років. Консолідований фінансовий план акціонерного товариства "Українська залізниця" на 2019 рік затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 133-р та змінено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 592-р. Згідно з п. 74 Положення про правління акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 року №682, голові, його заступникам та членам правління в установленому законодавством порядку та в спосіб, визначений Статутом товариства, виплачується винагорода, на умовах, передбачених контрактами, укладеними з ними. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу суми премій та матеріальна винагорода за ефективне управління державним майном. Вирішуючи питання про визначення належної до виплати суми суд бере до уваги, що у травні 2021 року, відповідно до розрахунку та платіжної відомості №610, позивачу нараховано 2 659 384,27 грн, тому, на користь позивача підлягає стягненню 27 782 429,98 грн (30 441 814,25 грн - 2 659 384,27 грн). Тому позовна вимога про стягнення додаткової заробітної плати та заохочувальних виплат підлягає частковому задоволенню;
згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум. що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У порушення зазначеної норми, при звільненні відповідач не виплатив позивачеві належні йому квартальні премії, річні премії, матеріальна винагорода за ефективне управління державним майном за 2017-2020 роки. Згідно з частинами другою, третьою статті 2 Закону України "Про оплату праці" квартальна премія, премія за підсумками роботи за рік, винагорода за ефективне управління державним майном відносяться до додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат та входять до структури заробітної плати. Двома календарними місяцями, що передували звільненню позивача є лютий та березень 2020 року. З урахуванням розміру заробітної плати позивача за лютий-березень 2020 року, який підтверджується Довідкою про доходи ОСОБА_1 за січень-березень 2020 року (т. 1, а. с. 182). Відтак, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 квітня 2020 року по 30 вересня 2020 року становить 2 479 109,26 грн;
щодо позовної вимоги про визнання факту дискримінації позивача за ознакою іноземного походження, що полягає у нерівних з членами правління АТ "Укрзалізниця" - громадянами України умовах та підставах виплати річних премій, квартальних премій та матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном і зобов`язання відповідача усунути прояви такої дискримінації - виплатити позивачеві річні премії, квартальні премії та матеріальну винагороду за ефективне управління державним майном за 2017-2020 року на рівних з членами правління АТ "Укрзалізниця" умовах. Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок наведення фактичних даних, які підтверджують, що дискримінація мала місце. Позивач у позовній заяві вказує, що по відношенню до нього мала місце дискримінація за ознакою іноземного походження - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм для нього за певними ознаками виникли менш сприятливі умови в оплаті праці порівняно з ОСОБА_6, умови контакту якого щодо додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат є аналогічними умовам контрактів інших членів правління, які є іноземцями. Суд зазначає, що дії та рішення відповідача, на які вказує позивач не можуть вважатися дискримінаційними, оскільки самі по собі не свідчать про упередженість роботодавця до позивача як фахівця. Відтак, у задоволенні вимог у цій частині слід відмовити;
оскільки позовні вимоги про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішенням суду були задоволені частково, та враховуючи ту обставину, що позивачем судовий збір було сплачено при подачі позовної заяви у повному обсязі, то відповідно до частини першої 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10510 грн, а також на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10510 грн.
Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року у складі судді Гребенюка В. В., заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено. Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі звернути до негайного виконання в межах платежу за один місяць у розмірі 449 750 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року апеляційні скарги АТ "Укрзалізниця", подані окремо на основне та додаткове рішення місцевого суду, задоволено, рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року та додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року в оскаржуваній частині скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
судом першої інстанції не враховано, що відповідно до пунктом 10.1 Положення про правління ПАТ "Українська залізниця", відповідно до якого структура та розмір винагороди голови та членів правління встановлюється наглядовою радою та регулярно переглядається нею. Система винагород повинна враховувати не лише персональні показники, але й фінансовий стан та перспективи Товариства. Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково послався лише на загальні норми трудового законодавства, не врахувавши спеціальні норми та Статут акціонерного товариства, відповідача по справі;
відповідно до пунктів 5.1.2, 5.1.3, 5.1.6 Контракту, укладеного між сторонами винагороди у формі квартальних та річних премій встановлюються за окремим рішенням наглядової ради АТ "Укрзалізниця". Карта оцінки результатів праці позивача була затверджена наглядовою радою АТ "Укрзалізниця" на 2016 рік. Інших карт оцінки ОСОБА_1 до Контракту за 2016 рік крім карти оцінки результатів праці на 2016, наглядовою радою АТ Укрзалізниці не затверджувалися. На підставі рішення наглядової ради члену правління ОСОБА_1 було виплачено річну премію за 2016 рік. Оскільки затвердження карти оцінювання результатів праці члена правління ОСОБА_1 за 2017 рік і наступні роки згідно з умовами контракту за 2016 рік наглядовою радою АТ "Українська залізниця" не приймалися, то підстав для нарахування премій за ці роки не вбачається. Відповідно до пункту 5.2 Контракту за 2016 рік та додаткової угоди до нього за 27 грудня 2016 рік рішення про нарахування та виплату члену правління матеріальної винагороди за ефективне управління майном приймається наглядовою радою Товариства. Таке рішення наглядовою радою Товариства не приймалося, а тому суд не вбачає підстав для стягнення з Товариства на користь позивача матеріальної винагороди за ефективне управління майном;
27 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариствам укладено новий контракт. За рішенням наглядової ради 20 травня 2021 року позивачу було перераховано на картковий рахунок річна премія та квартальний бонус за 2019 рік у розмірі 2 140 804 гривні 30 коп. Таким чином, колегія суддів вважає, що контрактами, укладеними між сторонами у справі, передбачена виключна компетенція наглядової ради АТ "Українська залізниця" щодо виплати премій та винагород і оскільки за 2017-2018 роки рішення наглядової ради щодо таких нарахувань та виплат не приймалися, суд в порушення вимог контрактів не має втручатися у господарську діяльність товариства та самостійно без рішення наглядової ради приймати рішення про нарахування та виплату премій та винагород члену правління;
згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У частині першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму;
спір щодо стягнення заборгованості по заробітній платі (премії) вирішено не на користь працівника. Враховуючи, що відсутні підстави для виплати позивачу премії та з урахуванням відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі (премії), не підлягає задоволенню і позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, як похідна вимога від позовної вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі (премії);
оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення, то додаткове рішення, яким в частині стягнення заборгованості по заробітній платі звернуто до негайного виконання в межах платежу за один місяць у розмірі 449 750 грн. підлягає скасуванню. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для постановлення додаткового рішення. У частині позовних вимог щодо визнання факту дискримінації та зобов`язання усунути її прояви рішенням суду першої інстанції було відмовлено. У зазначеній частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.
Аргументи учасників справи
У травні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цвєтков А. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року і додаткове рішення цього суду від 07 жовтня 2021 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
контракт 2016 року передбачає обов`язок виплачувати премії та визначає їх максимальний розмір. Вичерпний перелік підстав невиплати премій (пункт 5.1.4) та перелік підстав зменшення премій (пункт 5.1.5) не передбачають такої підстави, як незатвердження Наглядовою радою Карти оцінки результатів. Відповідач не надав жодних доводів га доказів щодо існування, а суди першої та апеляційної інстанції правильно не встановили існування будь-яких підстав невиплати або зменшення розміру премії та ухвалення рішення про невиплату або про зменшення розміру премій вищим органом або наглядовою радою (таких підстав і рішень не існували) передбачених пунктами 5.1.4, 5.1.5, 5.1.6 Контракту. Розмір максимальної річної (24 посадових оклада) та квартальної премії (3 посадових оклада) відповідає встановленим Постановою КМ України "Про умови оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств" від 19 травня 1999 року № 859. Розмір максимальної винагороди за ефективне управління державним майном відповідає передбаченому Типовим положенням про виплату матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном курівниками державних підприємств та об`єднань державних підприємств, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України. Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 25 листопада 2005 року № 390/851/457. Виходячи з наведеного, враховуючи планові та фактичні показники діяльності Відповідача на 2017, 2018, 2019 (Фінансові плани та Звіти про виконання фінансових планів) роки на підставі карти оцінки результатів діяльності члена правління (за період з 01 січня 2017 року по 26 жовтня 2019 року) та Додатку до контракту 2019 року (з 27 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року) були розраховані позовні вимоги щодо стягнення заробітної плати;
у пункті 5.1.6 контракту 2016 року передбачено, що рішення про не нарахування та не виплату квартальної та річної премій, а також про зменшення розміру цих премій приймається вищим органом товариства або наглядовою радою товариства. Жодних рішень про не нарахування та не виплату або зменшення розміру квартальної та річної премії вищим органом або наглядовою радою товариства не приймалося. Отже, квартальні та річні премії та винагорода за ефективне управління державним майном могли бути зменшені або не виплачені лише на підставах, передбачених контрактом 2016 року та картою оцінки результатів праці члена правління, яка є невід`ємною частиною цього контракту, Постановою КМУ від 19 травня 1999 року № 859 та Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 25 листопада 2005 року № 390/851/457. З наданих Позивачем суду першої інстанції Фінансових планів та Звітів про виконання фінансових планів за 2017-2019 роки судом першої інстанції встановлені та не спростовані у суді апеляційної інстанції планові та фактичні показники діяльності AT "Укрзалізниця", на підставі яких відповідач мав право зменшити максимальний розмір премій та винагород відповідно до карти оцінки результатів діяльності члена правління, яка є додатком до контракту-2016. Саме на підставі підтверджених відповідними доказами показників відповідно до карти оцінки діяльності члена правління, з чим погодився суд першої інстанції, Позивач розрахував позовні вимоги про стягнення річних і квартальних премій та винагород за ефективне управління державним майном за період з 01 січня 2017 року по 26 жовтня 2019 року;
суд апеляційної інстанції неправильно тлумачить норми контракту 2016 року, якими на відповідача покладалося затвердження карти оцінки результатів діяльності члена правління. У пунктах 5.1.2, 5.1.3, 8.7 контракту 2016 року передбачали затвердження лише однієї Карти оцінки результатів праці членів правління на весь час дії контракту. Затвердження Карти оцінки результатів праці члена правління було обов`язком наглядової ради. Наглядова рада, про що стверджує і відповідач, не затверджувала жодних інших карт оцінки результатів праці члена правління за весь час роботи Позивача на умовах Контракту від 18 серпня 2016 року, в тому числі і на період з 01 січня 2017 року до 25 серпня 2017 року, коли спливав строк дії контракту, визначений пунктом 8.1. Разом із продовженням трудових відносин після 25 серпня 2017 року та відповідного продовження дії умов Контракту від 18 серпня 2016 року, зберегли чинність усі його умови, в тому числі і щодо умов виплати премій та винагороди за ефективне управління майном. При цьому зберігся і обов`язок відповідача в особі наглядової ради затверджувати карту оцінки результатів праці члена правління, а також обов`язок відповідача попереджати позивача не менш як за два місяці про зміну істотних умов праці, в т.ч. розмірів і системи оплати праці. Наглядова рада відповідача не затверджувала для позивача жодної іншої карти оцінки результатів праці, окрім Карти, затвердженої Наглядовою радою ПАТ "Укрзалізниця" 26 грудня 2016 року, протокол № 6. Відповідач жодного разу не попереджав позивача про зміну істотних умов праці. Відповідно, протягом усього строку дії умов контракту від 18 серпня 2016 року зберігала чинність і карта оцінки результатів праці члена правління, затверджена Наглядовою радою ПАТ "Укрзалізниця" 26 грудня 2016 року, протокол № 6.
У липні 2022 року AT "Укрзалізниця" через представника ОСОБА_10 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить:
касаційну скаргу залишити без задоволення,
постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року залишити без змін;
судові витрати покласти на позивача.
Відзив мотивований тим, що:
правовідносини між позивачем та відповідачем не можуть регулюватися виключно загальними нормами трудового законодавства, потрібно враховувати специфіку статусу позивача під час роботи в AT "Укрзалізниці", як посадової особи, норми спеціального законодавства та умови контрактів;
карта оцінки результатів правці Члена Правління була затверджена виключно на 2016 рік наглядовою радою ПАТ "Укрзалізниця" 26 грудня 2016 року, протокол №6 та є невід`ємною частиною контракту 2016 року. Інші Карти оцінки результатів праці члена правління товариства - ОСОБА_1 до контракту 2016 року, крім Карти оцінки результатів праці на 2016 рік, наглядовою радою AT "Укрзалізниця" не затверджувалися. Таким чином, Карта оцінки результатів праці на 2016 рік ОСОБА_1, має юридичне значення для регулювання відповідних умов праці та виплати винагороди виключно на 2016 рік і не може розповсюджуватись на інші періоди;
для нарахування премій за умовами Контракту-2016 повинно бути наявні одночасно три умови: затверджені наглядовою радою Карти оцінки результатів праці на відповідний рік членів правління Товариства; схвалення наглядовою радою затверджених наглядовою радою Карт оцінки результатів праці на відповідний рік членів правління Товариства; прийняте правлінням Товариства рішення щодо нарахування та виплати члену правління Товариства відповідної премії на підставі зазначених рішень наглядової ради. Зважаючи на те, що наглядовою радою AT "Укрзалізниця" не приймалось рішень щодо затвердження Карти оцінювання результатів праці члена правління ОСОБА_1 за 2017 і наступні роки, відсутні будь-які підстави для прийняття рішень для нарахування чи не нарахування, виплат чи не виплат будь-яких премій позивачу, згідно із умовами контракту 2016 року;
щодо виплат ОСОБА_1 матеріальної винагороду за ефективне управління майном, згідно із умовами контракту 2016 року, звертається увага суду на тому, що вирішення вказаного питання знаходиться у виключній компетенції Наглядової ради AT "Укрзалізниця". Згідно із пунктом 5.2. контракту 2016 року (у редакції додаткової угоди від 27 грудня 2016 року) рішення про нарахування та виплату члену правління матеріальної винагороди за ефективне управління майном приймається наглядовою радою товариства. Згідно з пунктом 5.1.6. контракту 2016 року виплата позивачу винагороди не повинна здійснюватися за рахунок зменшення соціальних гарантій працівникам товариства;
висновок про те, що суд не може перебирати на себе функцію призначення та нарахування премії замість органу, на який покладено такі повноваження викладено і у постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 623/3181/16-а. У пункті 57 постанови Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі № 640/1508/19 зазначено, що нарахування та виплата щомісячної премії є правом, а не обов`язком роботодавця, а тому суди правомірно зазначили про неможливість підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу.
У грудні 2023 року ОСОБА_2 через представника Цвєткова А. М. подала письмові пояснення до касаційної скарги.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Подільського районного суду міста Києва.
10 червня 2022 року справа № 758/6963/20 надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 24 березня 2023 року у зв`язку з обранням судді ОСОБА_11 до Великої Палати Верховного Суду призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2023 року матеріали справи № 758/6963/20 передано судді-доповідачу Стрільчуку В. А., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Цвєткова А. М. про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 758/6963/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кабінет Міністрів України, про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання факту дискримінації та зобов`язання усунути її прояви за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Цвєткова А. М. на постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 760/1125/20-ц (провадження № 61-12476сво21).