ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/3463/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.
за участю представників сторін:
Офісу ГП - Кондратюк Д.А.
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
третьої особи - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (у складі колегії суддів: Істоміна О.А. (головуючий), Радіонова О.О., Медуниця О.Є.)
за позовом заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації
до Приватного підприємства "Атос-Культурне Рибне Господарство"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області
про відновлення становища, яке існувало до порушення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. 02.08.2023 заступник керівника Харківської обласної прокуратури (далі - Прокурор, Скаржник) в інтересах Харківської обласної військової адміністрації (далі - Позивач, Харківська ОВА) звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Атос-культурне рибне господарство" (далі - Відповідач, ПП "Атос-КРГ") про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання звільнити водний об`єкт - Трав`янське водосховище, разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками площею 20,0701 га, та повернути їх у відання Позивача з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області (далі - Третя особа, РО водних ресурсів).
1.2. Фактичними підставами позову Прокурор зазначає те, що ПП "Атос-КРГ" у своїй господарській діяльності використовує земельні ділянки водного фонду, на яких розташоване Трав`янське водосховище, за відсутності документів, що надають право користування водним об`єктом та земельними ділянками під ним.
1.3. При цьому ні режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ні дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водними об`єктами.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Господарський суд Харківської області на підставі доводів Прокурора позов задовольнив повністю. Так рішенням від 05.12.2023 відновлено становище, яке існувало до порушення шляхом зобов`язання ПП "Атос-КРГ" звільнити водний об`єкт Трав`янське водосховище разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками площею 20,0701 га та повернути їх у відання держави в особі Харківської обласної військової адміністрації з правом постійного користування Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.
2.2. За результатами розгляду апеляційної скарги Відповідача Східний апеляційний господарський суд постановою від 20.02.2024 вищевказане рішення місцевого господарського суду скасував та у позові відмовив повністю.
2.3. При цьому апеляційний суд виходив з того, що для здійснення промислового рибальства на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів, до яких відноситься Трав`янське водосховище, діюче законодавство України не вимагає отримання його (та земельних ділянок під ним) в оренду. Отже, оскільки Відповідач отримав передбачені діючим законодавством України дозвільні документи, необхідні для здійснення промислового рибальства на Трав`янському водосховищі, то його діяльність відповідає вимогам чинного законодавства.
2.4. Крім того, суд зазначив, що діяльність ПП "Атос-КРГ" не підпадає під правове регулювання Закону України "Про аквакультуру" та не передбачає володіння водним об`єктом та земельною ділянкою під ним, адже у своїй діяльності підприємство використовує лише рибацькі човни безпосередньо під час вилучення (вилову) водних біоресурсів з водосховища. Жодних споруд, пристроїв та обладнання на земельних ділянках водного фонду Трав`янського водосховища ПП "Атос-КРГ" не розміщує та не розміщувало.
2.5. Судом апеляційної інстанції також враховано, що ПП "Атос-КРГ" має договірні зобов`язання щодо здійснення на Трав`янському водосховищі робіт по біологічній меліорації згідно договору від 15.11.2018, укладеного з постійним землекористувачем - РО водних ресурсів. Строк дії договору - до 15.11.2028 року.
2.6. З огляду на викладене апеляційний суд виснував про недоведення Прокурором обставин здійснення Відповідачем господарської діяльності на Трав`янському водосховищі чи будь-якої іншої його фактичної присутності на вказаному водному об`єкті на момент звернення до суду із позовом, тобто існування триваючого порушення прав держави як підстави для задоволення позову.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 28.03.2024 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. У касаційній скарзі Прокурор просить Суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 05.12.2023 у справі № 922/3463/23.
3.3. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням апеляційним господарським судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 932/213/18, від 16.06.2021 у справі № 912/1941/20, від 06.10.2021 у справі № 914/1326/16, від 25.01.2022 у справі № 908/2153/20, від 22.06.2022 у справі № 902/777/21, від 19.07.2023 у справі № 906/170/20.
3.4. Крім того Прокурор посилається на безпідставне відхилення апеляційним судом клопотання про поновлення строку на подання доказів у справі - матеріалів кримінального провадження за фактом самовільного зайняття земельних ділянок водного фонду Трав`янського та Муромського водосховищ.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу ПП "Атос-КРГ" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
3.6. Харківська ОВА у наданих Суду поясненнях підтримує касаційну скаргу Прокурора у повному обсязі з мотивів, викладених у вказаній скарзі.
4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. Як вбачається з матеріалів справи, при вивченні питання дотримання вимог природоохоронного законодавства Харківською обласною прокуратурою виявлено факт незаконного використання ПП "Атос-КРГ" об`єкта водного фонду - Трав`янського водосховища, розташованого у Харківському районі Харківської області, та земельних ділянок під ним.
4.2. Згідно з водогосподарським паспортом площа водного дзеркала Трав`янського водосховища становить 5,95 кв.км, об`єм 22,2 млн куб.м. Водосховище використовується для цілей зрошення та риборозведення, тобто є водосховищем комплексного призначення.
4.3. Розташоване водосховище на земельних ділянках державної власності, які, згідно державних актів на право постійного користування, перебувають у постійному користуванні Харківського обласного управління по меліорації і водному господарству Харківського обласного управління водних ресурсів (на даний час у порядку правонаступництва - РО водних ресурсів).
4.4. Відповідно до положень частини п`ятої статті 122 Земельного кодексу України органом, уповноваженим розпоряджатися такими землями, є Харківська обласна державна адміністрація (на період дії в Україні воєнного стану - Харківська ОВА).
4.5. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПП "Атос-КРГ" зареєстровано 10.06.2009, видами економічної діяльності вказаної юридичної особи є: 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) (основний); 03.12 Прісноводне рибальство; 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
4.6. Крім того, для здійснення промислового рибальства ПП "Атос-КРГ" має відповідну ліцензію Держрибагенства України.
4.7. Державним комітетом рибного господарства України 03.07.2009 Відповідачу затверджено режим рибогосподарської експлуатації (спеціальне товарне рибне господарство) Трав`янського водосховища Харківського району Харківської області. У подальшому 17.11.2016 до режиму внесено зміни та доповнення, строк його дії - до 31.12.2027.
4.8. Також ПП "Атос-КРГ" отримало:
- дозвіл №12 від 02.04.2018 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (вид спеціального використання промислове рибальство) терміном на п`ять років (тобто до 01.04.2023, на час пред`явлення позову закінчився);
- дозвіл №98 від 07.12.2018 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (вид спеціального використання любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову) терміном на п`ять років (тобто до 06.12.2023, на час пред`явлення позову закінчився);
- дозвіл №18 від 09.04.2019 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (вид спеціального використання вилов старшевікових груп рослиноїдних з метою попередження їх загибелі внаслідок аутоінтоксикакції (при резорбції у весняний період із-за відсутності умов для природного нересту) у нерестовий період згідно з п.14.5 Режиму рибогосподарської експлуатації Трав`янського водосховища Харківського району Харківської області) терміном на п`ять років (до 30.06.2024 року).
4.9. Крім того, ПП "Атос-КРГ" виконує роботи по біологічній меліорації водосховища на підставі договору від 15.11.2018, укладеного з постійним землекористувачем - РО водних ресурсів, строк дії якого до 15.11.2028, мета - здійснення заходів по екологічному оздоровленню Трав`янського водосховища та належного виконання Режиму рибогосподарської експлуатації Трав`янського водосховища від 06.07.2009.
4.10. Судами також встановлено, що Відповідач листом №0212/1 від 02.12.2019 звертався до РО водних ресурсів як постійного землекористувача щодо використання земельних ділянок водного фонду Трав`янського водосховища відповідно до вимог частини п`ятої статті 59 Земельного кодексу України. Зі змісту листа-відповіді РО водних ресурсів від 12.12.2019 №11-15/1704 вбачається, що з метою можливості реалізації договору на здійснення біологічної меліорації Трав`янського водосховища від 15.11.2018 № 104/18 Офіс не заперечує щодо використання земельних ділянок водного фонду Трав`янського водосховища для рибальства за наявності відповідних дозволів та дотримання умов чинного законодавства.
4.11. Трав`янське водосховище є водосховищем комплексного призначення (використовується для зрошення та риборозведення), а тому в силу положень статті 51 Водного кодексу України воно не може бути об`єктом оренди.
Водночас, як виснував суд апеляційної інстанції, це не свідчить про неможливість здійснення на Трав`янському водосховищі діяльності з промислового рибальства.
4.12. При цьому суд виходив з того, що згідно статті 26 Закону України "Про тваринний світ" підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів континентальному шельфі України. До рибогосподарських водних об`єктів належать усі поверхневі, територіальні і внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування, вирощування чи розведення риби та інших об`єктів водного промислу або мають значення для природного відтворення їх запасів, а також виключна (морська) екологічна зона та акваторія у межах континентального шельфу України.
Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) визначається Кабінетом Міністрів. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.1996 №552 затверджено Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), до яких віднесено, зокрема, басейн річки Сіверський Донець з водосховищами.
Відповідно до Паспорту водного об`єкта, Трав`янське водосховище розташоване на річці Харків. Річка Харків є лівою притокою річки Лопань, яка в свою чергу є лівою притокою річки Уди. Річка Уда є правою притокою річки Сіверський Донець.
Отже, Трав`янське водосховище входить до басейну річки Сіверський Донець та у відповідності до положень статті 26 Закону України "Про тваринний світ" є промисловою ділянкою.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що для здійснення промислового рибальства діюче законодавство України не встановлює обов`язку для суб`єктів господарювання отримувати промислові ділянки рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) в оренду. На таких ділянках промислове рибальство здійснюється в порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу у відповідності до положень статті 26 Закону України "Про тваринний світ", тобто за наявності відповідного дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів.
4.13. Суд апеляційної інстанції також виснував, що спеціальне використання об`єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Такими, зокрема, є отримані Відповідачем для здійснення господарської діяльності у вигляді промислового рибальства 1) Ліцензія серії АЕ №195666 від 23.07.2014, 2) режим рибогосподарської експлуатації цього водосховища та 3) дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) №12 від 02.04.2018 (строк дії якого закінчився 01.04.2023), №98 від 07.12.2018 (строк дії якого закінчився 06.12.2023) та №18 від 09.04.2019 з метою вилову водних живих ресурсів на водосховищі.
4.14. Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги чинний договір про виконання робіт по біологічній меліорації водосховища з метою здійснення заходів по його екологічному оздоровленню, апеляційний господарський суд постановив відмовити у позові на підставі, зокрема, свого висновку про те, що Відповідач здійснює промислове рибальство, яке є одним із видів його господарської діяльності, з відома та за погодженням із постійним землекористувачем - РО водних ресурсів. При цьому висновок суду першої інстанції про те, що ПП "Атос-КРГ" здійснює свою рибогосподарську діяльність на спірному водному об`єкті Трав`янському водосховищі неправомірно, зокрема, без отримання водного об`єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки, визнано таким, що спростовується матеріалами справи.
4.15. Крім того, право спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення рибного господарства не передбачено в переліку речових прав та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
4.16. Також суд апеляційної інстанції виснував, що господарська діяльність Відповідача не пов`язана із штучним розведенням, утриманням та вирощуванням об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізацією, виробництвом кормів, веденням селекційно-племінної роботи, інтродукцією, переселенням, акліматизацією та реакліматизацією гідробіонів, поповненням запасів водних біоресурсів, збереженням їх біорізноманіття, а також реакреаційних послуг, а тому на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України "Про аквакультуру", що є підставою для відмови у позові.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні Прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
5.3. При цьому, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
5.4. Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
5.5. Статтею 39 цього ж Закону визначено, що до природних ресурсів загальнодержавного значення належать: а) внутрішні морські води та територіальне море; б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони; в) атмосферне повітря; г) підземні води; д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області; е) лісові ресурси державного значення; є) природні ресурси в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; ж) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України "Про тваринний світ" і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення; з) корисні копалини, за винятком загальнопоширених.
Законодавством України можуть бути віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення й інші природні ресурси.
До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.
5.6. Відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об`єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, Законом України "Про тваринний світ", законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про мисливське господарство та полювання" та іншими нормативно-правовими актами.
5.7. До об`єктів тваринного світу, на які поширюється дія Закону України "Про тваринний світ" є, в тому числі, дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (стаття 3 Закону України "Про тваринний світ").
5.8. Дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення (стаття 4 Закону України "Про тваринний світ").
5.9. Об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Кожний громадянин має право користуватися об`єктами тваринного світу - об`єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України (частини друга - четверта статті 5 дія Закону України "Про тваринний світ").
5.10. Статтею 13 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що до повноважень уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить, зокрема, подання в установленому порядку документів з питань надання у користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об`єктів органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування таких угідь та об`єктів, та організація роботи щодо укладення відповідно до закону з користувачами мисливських угідь та рибогосподарських водних об`єктів договорів про умови здійснення діяльності щодо охорони, використання і відтворення тваринного світу, здійснення контролю за виконанням цих договорів.
5.11. В свою чергу, до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить погодження в установленому порядку питань, що стосуються надання в користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об`єктів (стаття 14 Закону України "Про тваринний світ").
5.12. Стаття 17 визначає умови спеціального використання об`єктів тваринного світу. Так до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.
Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами.
Спеціальне використання об`єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об`єкти тваринного світу.
5.13. Рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин, є одним з видів використання об`єктів тваринного світу, який може здійснюватися за умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів (стаття 20 Закону України "Про тваринний світ").
5.14. Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.
На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.
Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 25 Закону України "Про тваринний світ").
5.15. Статтею 26 цього ж Закону врегульовано засади здійснення промислового рибальства.
Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України.
До рибогосподарських водних об`єктів належать усі поверхневі, територіальні і внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування, вирощування чи розведення риби та інших об`єктів водного промислу або мають значення для природного відтворення їх запасів, а також виключна (морська) економічна зона та акваторія у межах континентального шельфу України.
Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) визначається Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи, організації і громадяни, яким надано в користування рибогосподарські водні об`єкти (їх частини) для ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних, зобов`язані дотримуватися вимог, передбачених статтею 34 цього Закону, а також здійснювати інші заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об`єктів і умов відтворення рибних запасів, та утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях здійснення промислового рибальства.
5.16. В такий спосіб норми законодавства про тваринний світ встановлюють особливості використання об`єктів тваринного світу для здійснення рибальства, водночас, за змістом їх правових приписів вони не регулюють порядку надання водних об`єктів та/або земельних ділянок, на яких вони розташовані, у користування.
5.17. Подібна правова конструкція має місце, зокрема, в законодавстві України про тваринний світ щодо порядку здійснення мисливського господарства та полювання. Так, статтею 14 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" визначено перелік документів на право полювання (для громадян України): посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.
Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.
Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання, родоводи і паспорти на собак мисливських порід, які можуть використовуватися в полюванні, паспорти на інших ловчих звірів і птахів видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Разом з тим, статтею 29 цього ж Закону передбачено порядок надання у користування мисливських угідь. За змістом цієї статті мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років.
При цьому, статтею 24 закону визначено, що користування мисливськими угіддями є платним.
Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці угіддя.
Розмір плати за користування мисливськими угіддями встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості та інших факторів.