ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/4095/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
на ухвалу Господарського суду Харківської області (суддя Яризько В.О.) від 11.12.2023 (про визнання грошових вимог фізичної особи-підприємця Трубача Віталія Івановича до боржника)
на ухвалу Господарського суду Харківської області (суддя Яризько В.О.) від 11.12.2023 (про визнання грошових вимог фізичної особи-підприємця Волошка Дмитра Вікторовича до боржника)
на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області (суддя Яризько В.О.) від 11.12.2023 (в частині вимог фізичних осіб-підприємців Сокуренка Валерія Павловича, Трубача Віталія Івановича та Волошка Дмитра Вікторовича до боржника)
та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Слободін М. М., судді: Гребенюк Н. В., Щутенко І. А.) від 27.02.2024
за заявою фізичної особи-підприємця Сокуренка Валерія Павловича
до товариства з обмеженою відповідальністю "Артес-М"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник кредитора (фізичної особи-підприємця Сокуренка В. П.) - не з`явився,
представник кредитора (фізичної особи-підприємця Трубача В. І.) - не з`явився,
представник кредитора (фізичної особи-підприємця Волошка Д. В.) - не з`явився,
представник кредитора (АТ "Райффайзен Банк") - Хуторянець О.В., адвокат,
представник боржника - розпорядник майна, арбітражний керуючий Паркулаб В.Г.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 19.09.2023 фізична особа-підприємець Сокуренко Валерій Павлович (далі - Кредитор-1) подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Артес-М" (далі - Боржник) та визнання грошових вимог до Боржника в сумі 784 800 грн 00 коп., що є сумою основного боргу.
1.2. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника за отриманий ним від Кредитора-1 товар за договорами поставки, однак несплатою Боржником цієї заборгованості, суму якої він визнав.
1.3. 23.10.2023 Господарський суд Харківської області ухвалив відкрити за заявою Кредитора-1 провадження у справі про банкрутство Боржника в порядку положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визнати грошові вимоги Кредитора-1 до Боржника в сумі 784 800 грн 00 коп. основного боргу, 26 840 грн 00 коп. сплаченого судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та в сумі 60 300 витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи (авансовий платіж), ввести процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також призначити розпорядником майна - арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича тощо.
1.4. 03.11.2023 фізична особа-підприємець Трубач Віталій Іванович (далі - Кредитор-2) подав заяву про визнання грошових вимог до Боржника в сумі 1 132 800 грн 00 коп.
1.5. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника за отриманий ним від Кредитора-2 товар за договором поставки, однак несплатою Боржником цієї заборгованості.
1.6. 03.11.2023 фізична особа-підприємець Волошко Дмитро Вікторович (далі - Кредитор-3) подав заяву про визнання грошових вимог до Боржника в сумі 252 000 грн 00 коп.
1.7. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника за отриманий ним від Кредитора-2 товар за договором поставки, однак несплатою Боржником цієї заборгованості.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. 11.12.2023 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024) про визнання грошових вимог Кредитора-2 до Боржника в сумі основного боргу в 1 132 800 грн 00 коп. та судового збору за подачу заяву про визнання грошових вимог в сумі 5 368 грн 00 коп.
2.2. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведенням доказами у справі заявлених Кредитором вимог до Боржника, які складають заборгованість Боржника за отриманий ним від Кредитора-2 товар за договором поставки, однак несплатою Боржником цієї заборгованості, попри її визнання
2.3. 11.12.2023 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024) про визнання грошових вимог Кредитора-3 до Боржника в сумі основного боргу в 252 000 грн 00 коп. та судового збору за подачу заяву про визнання грошових вимог в сумі 5 368 грн 00 коп.
2.4. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведенням доказами у справі заявлених Кредитором вимог до Боржника, які складають заборгованість Боржника за отриманий ним від Кредитора-3 товар за договором поставки, однак несплатою Боржником цієї заборгованості, попри її визнання.
2.5. 11.12.2023 Господарський суд Харківської області за результатами проведення попереднього засідання постановив ухвалу (залишену без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024) про визначення розміру та переліку визнаних судовим вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів Боржника, а саме вимог Кредиторів, 1, 2, 3, в сумах основного боргу, 784 800 грн 00 коп., 1 132 800 грн 00 коп. та 252 000 грн 00 коп. відповідно, в сумі 26 840 грн 00 коп. сплаченого судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та в сумі 60 300 витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи (авансовий платіж) (Кредитор-1), в сумі по 5 368 грн 00 коп. судового збору за подачу заяву про визнання грошових вимог (Кредитори 2, 3), а також вимог Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - Банк) - в сумі 1 767 452 грн 76 коп. основного боргу та в сумі 5 368 грн 00 коп. судового збору за подачу заяву про визнання грошових вимог.
2.6. Судові рішення мотивовані визнанням грошових вимог Кредиторів 1, 2, 3 та Банку згідно ухвалами від 23.10.2023 та від 11.12.2023.
2.7. Погодившись з висновками в ухвалах від 11.12.2023 про визнання грошових вимог Кредиторів 2, 3 та в ухвалі попереднього засідання від 11.12.2023, апеляційний суд додав про не спростування відповідних висновків судів першої інстанції, не спростування презумпції дійсності відповідних правочинів з поставки з огляду на підтвердження обставин виникнення заборгованості Боржника перед Кредиторами 2, 3 за такими договорами первинними документами та з огляду на неналежність аргументів про відсутність у Боржника поставленого/отриманого з цими договорами товару. Також апеляційний суд додав, що обставини пов`язаності осіб Кредиторів 1, 2, 3, розпорядника майна Боржника та Боржника між собою не свідчать про наявність будь-якого протиправного умислу, а ця обставина не свідчить про безпідставність права вимоги.
3. Встановлені судами обставини
3.1. Між Кредитором-2 (далі - постачальник) та Боржником (далі-покупець) був укладений договір поставки № 006/2022 від 01.01.2022 (далі - договір), за яким постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність покупця товар, покупець в свою чергу, зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно сплачувати за нього на умовах даного договору (пункт 1.1 договору)
Відповідно до пункту 3.2 цього договору покупець зобов`язується проводити оплату за поставку товару з відстрочкою платежу протягом 60 днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до пункту 4.1 договору датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, що підтверджується документальними підписами у видаткових накладних.
3.2. Згідно з видатковими накладними № 00000111 від 26.01.2022 та № 00000848 від 17.02.2022 Кредитор-2 поставив, а Боржник прийняв товар на суму 652 800 грн 00 коп. та 480 000 грн 00 коп. відповідно.
Зважаючи на умови договору поставки № 006/2022 від 01.01.2022, строк оплати за поставлений товар настав 26.03.2022 (видаткова накладна № 00000111 від 26.01.2022) та 18.04.2022 (видаткова накладна №00000848 від 17.02.2022), проте вищевказане зобов`язання Боржником не виконано не було.
3.3. З метою спонукання Боржника до погашення заборгованості Кредитор-2 звернувся із відповідною претензією за договором поставки № 006/2022 від 01.01.2022.
У відповідь на претензію Боржник повідомив, що борг в сумі 1 320 000 грн 00 коп. він визнає у повному обсязі, проте не має можливості його погасити через скрутне фінансове становище підприємства.
3.4. Між Кредитором-3 (далі - постачальник) та Боржником (далі-покупець) був укладений договір поставки № 003/2022 від 01.01.2022 (далі - договір), за яким постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність покупця товар, покупець в свою чергу, зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно сплачувати за нього на умовах даного договору (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 3.2 договору покупець зобов`язується проводити оплату за поставку товару з відстрочкою платежу протягом 60 днів з моменту реалізації товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до пункту 4.1 договору датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, що підтверджується документальними підписами у видаткових накладних.
3.5. Згідно з видатковою накладною № 0107 від 01.07.2022 Кредитор-3 поставив Боржнику товар на загальну суму 252 000 грн 00 коп.
Зважаючи на умови договору поставки № 003/2022 від 01.01.2022, Боржник мав оплатити поставку товару 30.08.2022, проте грошові кошти Боржником сплачені не були.
3.6. З метою спонукання Боржника до погашення заборгованості Кредитор-3 звернувся із відповідною претензією за договором поставки № 003/2022 від 20.10.2022.
У відповідь на претензію Боржник повідомив, що борг в сумі 252 000 грн 00 коп. визнає у повному обсязі, проте, не має можливості його погасити через скрутне фінансове становище підприємства.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 26.03.2024 Банк подав касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточнення до касаційної скарги у межах усунення недоліків касаційної скарги, просить:
- скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 в частині вимог Кредиторів 1, 2, 3;
- скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 про визнання грошових вимог Кредитора-2 до Боржника у сумі основного боргу 1 132 800 грн 00 коп. та судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами в сумі 5 368 грн 00 коп. та постановити нову ухвалу, якою відхилити повністю вимоги Кредитора-2 до Боржника;
- скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 про визнання грошових вимог Кредитора-3 до Боржника у сумі основного боргу 252 000 грн 00 коп. та судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами в сумі 5 368 грн 00 коп. та постановити нову, якою відхилити повністю вимоги Кредитора-3 до Боржника;
- постановити ухвалу про відхилення грошових вимог Кредитора-1 до Боржника у сумі основного боргу 784 800 грн 00 коп., 26 840 грн 00 коп. сплаченого судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі та 60 300 грн 00 коп. витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи;
- постановити окрему ухвалу в межах цієї справи та направити її до Головного управління Національної поліції у Харківській області з метою перевірки та уникнення сумнівів можливої наявності складу кримінального правопорушення.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження рішень судів першої і апеляційної інстанцій є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди, визнавши грошові вимоги Кредиторів-1, 2, 3, між тим не виконали належним чином обов`язки та завдання у попередньому засіданні, покладені на суд згідно із КУзПБ, а застосований судами першої і апеляційної інстанцій підхід до розгляду вимог кредиторів полягав у простому відтворенні аргументів учасників справи стосовно вимог, викладених в їх заявах, декларуванні доказів, однак без їх аналізу, дослідження та оцінки, оскільки суди не перевірили ці вимоги на предмет їх виникнення та підтвердження належними доказами у справі, чим порушили вимоги статті 45 КУзПБ та статей 77, 80, 236 ГПК України, висновки Верховного Суду щодо застосування яких викладені в постановах від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17, від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15, від 16.05.2018 у справі № 910/20378/16, від 29.08.2018 у справах № 909/105/15, № 910/23428/17, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18; 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 11.02.2020 у справі № 904/8484/16, від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 27.05.2021 у справі № 924/556/20, від 30.06.2021 по справі № 927/889/18, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20, від 14.12.2021 у справі № 902/1023/19(902/508/20), від 22.07.2022 у справі № 904/4608/21, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18), однак не враховані судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Тоді як, за аргументами скаржника, визнані судами грошові вимоги Кредиторів-1, 2, 3 до Боржника є фіктивними (безтоварними), зважаючи на:
- відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження можливості Кредидора-1 поставити Боржнику відповідний товар, сертифікати та інші документи на цю продукцію, можливості її збереження до поставки та для поставки;
- відсутність зареєстрованих у податкових органах податкових накладних на підтвердження вчинення сторонами господарської операції з поставки товару;
- сумніви скаржника не щодо дійсності/недійсності відповідного правочину, а щодо вчинення господарської операції за відповідними правочинами;
- вчинення відповідних операції у "підозрілий", в розумінні статті 42 КУзПБ, період;
- те, що Кредитори 2, 3 не вчиняли дії щодо стягнення відповідної заборгованості з Боржника у судовому порядку;
- те, що Кредитор-1, якому економічно вигідніше звернутись із позовом про стягнення суми заборгованості з Боржника, не звертався з таким позовом, однак ініціював вартісну процедуру банкрутства Боржника, без перспективи отримання задоволення своїх грошових вимог до Боржника та з витратами на оплату винагороди арбітражного керуючого.
При цьому скаржник зазначає, що наведені обставини та неявка представників Кредитора-1 та Боржника у підготовче засідання у цій справі свідчить про ініціювання цієї справи з метою списання заборгованості боржника перед Банком, який не міг оскаржувати ухвалу підготовчого засідання, оскільки не був залучений до участі у справі та відповідну ухвалу йому не було направлено.
5.2. Крім цього, скаржник зазначив про неврахування апеляційним судом аргументів Банку щодо пов`язаності між собою Кредиторів 1, 2, 3, Боржника та розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Паркулаба В.Г., який через належну йому юридичну фірму "ПАРКУЛАБ І ПАРТНЕРИ" здійснює юридичний супровід та повний контроль у цій справі через фіктивні кредиторські вимоги Кредиторів 1, 2, 3 з метою подальшого контролю процедури банкрутства Боржника за допомогою голосів цих кредиторів для прийняття рішення комітетом кредиторів задля повного списання грошових вимог Банку до Боржника з огляду на те, що при направленні поштовим відправленням заяв із кредиторськими вимогами всіх зазначених кредиторів у поштових накладних вказаний номер телефону "0662844353", який належить адвокату Кучер Ю., що входить у команду юридичної фірми "ПАРКУЛАБ І ПАРТНЕРИ" і яка представляла інтереси бенефіциара Боржника, Столярова В.І., у судових справах за позовом Банку про стягнення солідарно заборгованості № 922/614/23, № 922/373/23 та № 922/1083/23.