ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15023/21 (160/12673/19)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Поляков Б. М., судді: Отрюх Б. В, Копитова О. С.) від 05.02.2024
та рішення Господарського суду міста Києва (суддя Мандичев Д. В.) від 03.11.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ"
до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровської області
за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Дніпровської міської ради
за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою "Р" від 14.09.2019 № 0018031404
в межах справи за заявами Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Траст"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представники позивача - не з`явився,
представники відповідача - Єфіменко О.П. (не приєднався до відеоконференції на початку судового засідання та під час проведення його),
представники третьої особи-1 - Шуліка А.В., адвокат,
представники третьої особи-2 - не з`явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 12.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" (далі Позивач) подало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов про визнання протиправними та скасування прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області (правонаступник Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровської області, далі - Відповідач) податкового повідомлення-рішення за формою "Р" від 14.09.2019 № 0018031404 (далі - ППР).
1.2. Позов обґрунтований незаконним нарахуванням Позивачу Відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання Позивачем повноти сплати ним орендної плати за земельні ділянки, що перебувають в користуванні Позивача, заборгованості з орендної плати за землю за 2018 рік, оскільки:
- Відповідач провів відповідну перевірку за відсутності для цього підстав (так як Позивач у встановлений термін надав пояснення на запит Відповідача);
- Відповідач не дотримав процедури проведення цієї перевірки, так як отриманий Позивачем наказ Відповідача з повідомлення про перевірку був оскаржений Позивачем, про що він повідомив Відповідача, Відповідач не повідомив Позивача про початок перевірки за 10 календарних днів до її початку;
- сума орендної плати за землю, що підлягає сплаті Позивачем за земельні ділянки, що перебувають в користуванні Позивача, безпідставно збільшена Відповідачем - з порушенням ним правил розрахунку, оскільки Відповідач застосував нормативно-грошову оцінку земельних ділянок (а саме у складі відповідної формули неналежний коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки), яка до земельної ділянки Позивача не застосовується.
1.3. 01.11.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив порушити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича тощо.
Справа про банкрутство Боржника перебуває у процедурі розпорядження майном.
1.4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 постановлено матеріали адміністративної справи № 160/12673/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування ППР надіслати на розгляд до Господарського суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа № 910/15023/21 про банкрутство Позивача (Боржник).
1.5. 31.08.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив прийняти до провадження справу № 160/12673/19 для розгляду в межах справи № 910/15023/21 про банкрутство Позивача (Боржника).
03.10.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Дніпровську міську раду (далі - Третя особа-1), а 15.02.2023 - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області (далі - Третя особа-2).
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1. 03.11.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024) про задоволення позову та визнання протиправним та скасування ППР.
2.2. Судові рішення мотивовані протиправністю оскаржуваного ППР, виходячи з того, що Відповідач безпідставно нарахував цим рішенням Позивачу суму орендної плати та штрафні санкції, оскільки відповідна плата за земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:03:524:0020, вже була стягнута з Позивача в межах справи № 910/14176/20 на користь Дніпровської міської ради заборгованість, та враховуючи, що належним суб`єктом отримання плати за земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:054:0019 також виступає Дніпровська міська рада.
При цьому суди також виходили з того, що обставини видачі Третьою особою-2 витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 08.05.2019, 13.05.2019 із відомостями, що внесені за відсутності на те відповідних повноважень та не в спосіб, передбачений законом, вплинули на обчислення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та призвели до безпідставного збільшення суми орендної плати та податкового зобов`язання за наслідками перевірки Відповідачем повноти нарахування Позивачу плати за землю відповідно до оскаржуваного ППР.
Суди також взяли до уваги при розгляді цієї справи, що Позивач звертався з аналогічними позовними вимогами до суду адміністративного судочинства, яким відповідну справу направлено за підсудністю до господарського суду для розгляду в межах справи про банкрутство, через що дійшов висновку про те, що закриття провадження в цій справі чи направлення матеріалів справи за підсудністю в частині вимог про визнання протиправним та скасування ППР матиме наслідком створення перешкод у реалізації Позивачем права на судовий захист у спірних правовідносинах.
3. Встановлені судами обставини
3.1. На підставі повідомлення про перевірку № 595 від 27.03.2019 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, згідно з п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.03.2019 №1911-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства Позивача, з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні Позивача на підставі укладених договорів оренди землі, площею 20,4710 га (кадастровий номер - 1210100000:03:054:0020) та площею 0,2055 га (кадастровий номер - 1210100000:03:054:0019) за період з 01.01.2018 до 31.12.2018.
3.2. Повідомлення про перевірку № 595 від 27.03.2019 та наказ про призначення перевірки від 27.03.2019 №1911-п направлено засобами поштового зв`язку (відправлення № 4930007879486) на податкову адресу підприємства: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район м. Дніпро, смт. Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, буд. 17, отримання якого 08.05.2019 підтверджується Позивачем.
3.3. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення: п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755- УІ (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Соборного району, за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року всього на суму 15 672 129 грн 02 коп.
3.4. На підставі встановлених результатами перевірки порушень, відображених у акті позапланової невиїзної перевірки №26627/04-36-14-04/33159964 від 15.05.2019 (далі - Акт), ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано ППР, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 23 508 193 грн 53 коп.. (збільшення податкового зобов`язання 15 672 129 грн 02 коп. та штрафні (фінансові) санкції 7 836 046 грн 51 коп.).
3.5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 вирішено матеріали адміністративної справи № 160/12673/19, провадження в якій за вимогами Позивача до Відповідача про визнання протиправним та скасування ППР було відкрито ухвалою від 20.01.2020, надіслати на розгляд до Господарського суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа № 910/15023/21 про банкрутство Позивача.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 27.02.2024 Третя особа-1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2023, закрити провадження у справі і передати справу на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми статей 20-23 ГПК України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 та від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22) та у постанові Верховного Суду 16.01.2024 у справі № 905/1965/19 (905/2426/21), а саме допустив порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 ГПК України, що є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги, оскільки суть спору про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень свідчить про публічно-правовий характер такого спору та належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому спір у цій справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує вимоги та обґрунтування, наведені в касаційній скарзі, наголошуючи на відсутності підстав для скасування оскаржуваних рішень та закриття провадження у цій справі, оскільки відповідний спір у цій справі правильно був розглянутий за правилами господарського судочинства.
6.2. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу погоджується з вимогами в касаційній скарзі, зазначаючи про скасування оскаржуваних рішень з прийняттям нового рішення - про відмову у позові, та наголошуючи на порушенні норм процесуального права щодо юрисдикції спору у цій справі, а також на заниженні Позивачем суми нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, щодо яких за оспорюваним ППР Відповідач правильно донарахував Позивачу суму орендної плати за землю.
7. Касаційне оскарження
7.1. Суд відхиляє подане Позивачем до Суду 29.04.2024 через систему "Електронний суд" клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.
Клопотання Позивача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного мотивоване, зокрема:
- правом Великої Палати Верховного Суду відступати від власних попередніх висновків задля гарантування юридичної визначеності шляхом відмовим від певного висновку або шляхом конкретизації попереднього висновку, застосувавши способи тлумачення юридичних норм;
- наявністю виключної правової проблеми у застосуванні судами приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України при розгляді податкових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство;
- а також необхідністю корегування висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих в пункті 97 постанови від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 щодо необхідності застосування зазначених положень як спеціальних процесуальних норм, що визначають юрисдикцію відповідного спору.
7.2. Між тим, ініціюючи питання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності у справі, яка розглядається, виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, Позивач помиляється у непослідовності висновків Верховного Суду в судових рішеннях, які наведені Позивачем у відповідному клопотанні.
При цьому Суд зауважує, що наводячи судові рішення Верховного Суду із протилежною ніж у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 правовою позицією щодо порушеного Позивачем в клопотанні питання та ініціюючи через це питання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності у справі, яка розглядається, виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, скаржник не враховує, що існування протилежної ніж у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 правової позиції щодо порушеного Позивачем в клопотанні питання згідно з судовими рішеннями, що мали місце до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, було враховано Великою Палатою Верховного Суду при винесенні зазначеної постанови.
Суд також зазначає, що господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у використанні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 25.06.2019 у справі № 911/1418/17, від 15.01.2020 у справі № 914/261/18, від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18.
Отже, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої у справі № 320/12137/20 відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.
Щодо необхідності корегування висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих в пункті 97 постанови від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, право на що належить Великій Палаті Верховного Суду, то Суд зазначає, такий аргумент зводиться до незгоди Позивача із висновками Великої Палати Верховного Суду в зазначеній постанові.
У зв`язку із викладеним Суд дійшов висновку, що Позивач не зазначив у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а також не довів необхідність корегування висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, у зв`язку з чим відсутні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною п`ятою статті 302 ГПК України з мотивів, наведених скаржником.