ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 200/4950/21
адміністративне провадження № К/990/31880/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 200/4950/21
за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року (суддя Стойка В.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неврахуванні грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі - грошова винагорода) під час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 ;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 30 календарних років служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неврахуванні грошової винагороди під час нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористанні відпустки у кількості 336 діб;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористанні відпустки у кількості 336 діб з урахуванням грошової винагороди, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації за невикористанні відпустки у кількості 336 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. 3 розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористанні відпустки у кількості 336 діб з урахуванням кратності 3,8 календарних дня за кожен невикористаний день відпустки відповідно до вимог п. 3 розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 01.03.2018 року по 21.08.2020 року, а також відмові у перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористанні відпустки з урахуванням посадового окладу за військовим званням полковник юстиції, обрахованого у спосіб та в розмірі, передбаченому приміткою до Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Постанова № 704);
- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 01.03.2018 року по 21.08.2020 року, а також перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та компенсацію за невикористанні відпустки з урахуванням посадового окладу за військовим званням полковник юстиції обрахованого у спосіб та в розмірі, передбаченому приміткою до Додатку 14 Постанови № 704;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII) за період служби з 26 березня 2020 року по 21 серпня 2020 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII, з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 (далі - Порядок № 1090), додатку 16 до Постанови № 704, п. 2-1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 (далі - Положення №414), Додатку 14 до Постанови № 704 (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів за період служби з 26 березня 2020 року по 21 серпня 2020 року - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористанні відпустки з урахуванням грошового забезпечення, обрахованого в порядку та в розмірах, передбачених у статті 81 Закону № 1697-VII;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані відпустки позивачу виходячи з грошового забезпечення, обрахованого в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону № 1697-VII, з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку № 1090, додатку 16 до Постанови № 704, п. 4- 1 Положення № 414, Додатку 14 до Постанови № 704 (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум за період служби.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач під час його звільнення з військової служби безпідставно не включив усі складові, що входять до грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні, зокрема, додаткову грошову винагороду за участь в АТО/ООС, яку він отримував понад 5 років щомісячно під час проходження служби, і вона входила до складу його грошового забезпечення.
Указане призвело до порушення його прав на належне матеріальне забезпечення при звільнені.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. Позивач з 02 квітня 1998 року по 21 серпня 2020 року, включно, безперервно проходив службу в органах прокуратури України, послідовно обіймаючи посади слідчих та прокурорів у її структурних підрозділах.
4. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.10.2015 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
5. Наказом Міністра оборони України від 14 липня 2020 року № 319, відповідно до пункту 18 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ) та пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) полковника юстиції ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
6. Наказом Військової прокуратури об`єднаних сил № 501к від 14 серпня 2020 року
- полковника юстиції ОСОБА_1 звільненого з військової служби у запас на підставі пункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), із 21 серпня 2020 року звільнити з посади начальника режимно-секретної частини військової прокуратури об`єднаних сил та з органів прокуратури, виключити із списків особового складу, усіх видів забезпечення.
- виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відстоків місячного грошового забезпечення за 30 повних календарних років служби.
- провести повний розрахунок у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з військової служби до його виключення зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил.
Підстава: наказ Міністра оборони України від 14 липня 2020 року № 319.
7. Вважаючи, що при звільненні з військової служби, відповідачем був проведений з позивачем розрахунок не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсації за невикористанні відпустки у кількості 336 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. 3 розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпустки у кількості 336 діб з урахуванням кратності 3,8 календарні дні за кожен невикористаний день відпустки відповідно до вимог п. З розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті грошового забезпечення в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону № 1697-VII за період служби з 26 березня 2020 року по 21 серпня 2020 року.
Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII, з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку № 1090, додатку 16 до Постанови № 704, п. 2-1 Положення № 414, Додатку 14 до Постанови № 704 (з урахуванням примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів за період служби з 26 березня 2020 року по 21 серпня 2020 року - з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористанні відпустки з урахуванням грошового забезпечення, обрахованого в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону № 1697-VII.
Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористанні відпустки ОСОБА_1, виходячи з грошового забезпечення, обрахованого в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону № 1697-VII, з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку № 1090, додатку 16 до Постанови № 704, п. 4- 1 Положення № 414, Додатку 14 до Постанови № 704 (з урахуванням примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум за період служби.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
9. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, а тому вважав що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
10. У своєму рішенні суд першої інстанції послався на врахування ним висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 02 червня 2021 року у справі № 240/11441/19, від 10.06.2021 у справі №126/2383/16-а, від 17.06.2021 у справі № 423/2139/17.
11. Суди установили, що відповідачем на користь позивача було виплачено компенсацію за невикористану відпустку у кількості 336 діб, а тому ключовим предметом спору в цьому випадку є невиплата грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
12. Суд першої інстанції зауважив про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у неврахуванні розрахунку суми відповідно до вимог п. 3 ХХХІ Розділу наказу Міністерства оборони України № 260, відповідно до якого, грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється за такими розрахунками: тим, які мають вислугу 20 і більше календарних років, - 3,8 календарні дні.
13. Суд також, задовольнив позовні вимоги щодо виплати позивачу винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з урахуванням вже проведених виплат, та компенсації за невикористанні відпустки у кількості 336 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. 3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України № 260 - з урахуванням раніше виплачених сум.
14. Цей суд вважав, що позовні вимоги про перерахунок та виплату грошового забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2018, 2019 та 2020 роки, а також вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпуски з урахуванням військового звання "полковник юстиції" відповідно до положень Постанови №704 та її додатку 14 задоволенню не підлягають.
15. За висновком суду, видатки пов`язані з реалізацією Постанови № 704, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, і відповідно керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надається право надавати один раз на рік матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
16. Урахувавши позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 11 липня 2019 року у справі № 807/1920/16 (адміністративне провадження № К/9901/29489/18) та від 21 травня 2020 року у справі № 807/1652/16 (адміністративне провадження № К/9901/23090/18) Суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
17. У своєму рішенні суд першої інстанції щодо позовних вимог про виплату позивачу грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)2020р, зазначив, що дія окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018 (2840/18), втратила чинність 26 березня 2020 року, відтак грошові кошти, які були недоотримані позивачем, підлягають перерахунку та виплаті з урахуванням приписів вказаного рішення Конституційного Суду України.
18. Перший апеляційний адміністративний суд погодився із такими висновками суду першої інстанції повністю.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
19. Не погодившись із рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати їх частково, в частині відмови судами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неврахуванні грошової винагороди під час нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 30 календарних років служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неврахуванні грошової винагороди під час нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані відпустки у кількості 336 діб;
- зобов`язати відповідача виплатити компенсацію за невикористані відпустки у кількості 336 діб з урахуванням грошової винагороди, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум.
У цій частині задовільнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
20. Як на підставу оскарження судових рішень ОСОБА_1 послався, на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права, а саме: частини другу, третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), а також пункт 2 Постанови № 704 - без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 820/3719/18, від 18 травня 2023 року у справі № 640/6874/20, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/9821/2020, а також висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17.
21. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано системний характер додаткової грошової винагороди за участь в АТО/ООС, яку позивач отримував щомісячно понад 5 років, та помилково віднесено винагороду за участь в АТО/ООС до одноразових видів грошового забезпечення, які не включаються до складу грошового забезпечення позивача.
22. Як указує скаржник, за висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 640/6874/20, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
23. З огляду на викладене розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні позивача повинен був проводитися з урахуванням цієї винагороди.
24. Позовна вимога щодо необхідності включення додаткової грошової винагороди при розрахунку компенсації за невикористанні дні відпустки складових грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини, є аналогічною попередній вимозі за своїм правовим обґрунтуванням.
25. Такі висновки щодо застосування норм права викладено, зокрема, у постановах № 820/3719/18 від 14 квітня 2020 року, № 240/4954/18 від 14 травня 2019 року, № 415/6132/16а від 30 листопада 2018 року, № 420/1232/16а від 26 червня 2018 року.
26. Ці висновки підтверджують той факт, що до розрахунку одноразової грошової винагороди військовослужбовцю при звільнені та при обчисленні компенсації за невикористанні відпустки повинна бути включена додаткова грошова винагорода та винагорода за участь в АТО/ООС.
27. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 05 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
28. У зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О.В., здійснено перерозподіл цієї справи та визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Соколова В.М., суддів - Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.
29. Від відповідача відзив не надходив. Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
30. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 31 травня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.