ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 480/6452/23
провадження № К/990/2971/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Жигилія С. П., суддів: Перцової Т. С., Спаскіна О. А.
І. Суть спору
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Недригайлівський відділ ДВС), за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Недригайлівського відділу ДВС від 19 червня 2023 року ВП № НОМЕР_1 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 1700,00 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що штраф накладено за відсутності правових підстав, оскільки позивач жодним чином не перешкоджає та не перешкоджала ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою, а відтак притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1404-VIII), на її думку, є необґрунтованим.
Вважаючи постанову відповідача про накладення штрафу протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про її скасування.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 02 листопада 2022 року старшим державним виконавцем Недригайлівського відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 582/1149/20, виданого 26 жовтня 2022 року Недригайлівським районним судом Сумської області, щодо затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
4. Відповідно до пункту 8 укладеної мирової угоди, ОСОБА_2 приймає участь у спілкуванні та вихованні його доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без обмежень з боку її матері ОСОБА_1 та інших осіб, при цьому ОСОБА_1 надає рекомендації ОСОБА_2 з питань харчування та гігієни спільної доньки - ОСОБА_3 .
5. 09 червня 2023 року у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 державним виконавцем винесено постанову про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною, в якій державним виконавцем визначено час побачення (зустрічі) батька - ОСОБА_2, кожного дня, тобто, понеділок, вівторок, середа, четвер, п`ятниця, субота, неділя кожного тижня з 09:30 год. Місцем побачення визначено: АДРЕСА_1 . Окрім того, у вказаній постанові державним виконавцем визначено, що після побачення місце та спосіб спілкування зі своєю донькою ОСОБА_3, ОСОБА_2 визначає на власний розсуд в межах території України без присутності матері, в тому числі за місцем його проживання.
6. 16 червня 2023 року у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 державним виконавцем у присутності стягувача ( ОСОБА_2 ) та боржника ( ОСОБА_1 ) складено акт, у якому зафіксовано, що державний виконавець разом зі стягувачем здійснили виїзд до місця мешкання боржника - ОСОБА_5, з метою виконання рішення суду, а саме побачення та спілкування батька з донькою. О 15 год. 09 хв. ОСОБА_5 разом з донькою ОСОБА_3 вийшла із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, під час спілкування із державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_5 пояснила, що не заперечує проти спілкування ОСОБА_2 з донькою в межах смт. Недригайлов, якщо ОСОБА_2 хоче проводити час із донькою за межами смт. Недригайлів, то вона хоче бути присутньою біля доньки через власні хвилювання, а також небажання, з її слів, доньки виїжджати на дальні відстані без присутності ОСОБА_5 . Своєю чергою, ОСОБА_6 заперечував проти присутності ОСОБА_5 під час його спілкування з донькою, оскільки це не передбачено рішенням суду і він бажає час проводити удвох з донькою. ОСОБА_6 виявив бажання провести час із донькою удвох у межах Роменського району, а саме в місті Ромни та вказав, що поверне доньку о 19:00 год. ОСОБА_3 відмовилась проводити час із батьком. Також у вказаному акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась від його підписання.
7. 19 червня 2023 року у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу, у якій останнім викладено зміст вищевказаного акту та, з посиланням на частину третю статті 64-1, статті 75 Закону № 1404-VIII, за невиконання без поважних причин боржником рішення суду на ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 грн.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року позов задоволено.
9. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної постанови та зазначивши, що спілкування батька ( ОСОБА_2 ) з донькою у спосіб, вибраний ОСОБА_2, не відбулося не у зв`язку з позицією позивача, а в першу чергу небажанням дитини на здійснення вказаної поїздки до м. Ромни.
10. Другий апеляційний адміністративний суд від 19 грудня 2023 року скасував рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та ухвалив нове, яким в позові відмовив.
11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що 09 червня 2023 року у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 державним виконавцем винесено постанову про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною, в якій державним виконавцем визначено час побачення (зустрічі) батька - ОСОБА_2 з донькою.
Як встановлено апеляційним судом під час розгляду справи та підтверджується актом державного виконавця від 16 червня 2023 року, позивач забезпечила явку як себе, так і доньки на місці побачення, а саме: АДРЕСА_1 . У момент вказаної зустрічі позивач не чинила перешкод третій особі у спілкуванні з донькою та не заперечувала проти проведення часу батька з донькою наодинці на території смт. Недригайлів, що підтверджується поясненнями представника відповідача.
Разом з тим, оскільки вказаною постановою, окрім місця побачення, було визначено ще місце та спосіб спілкування ( ОСОБА_2 визначає на власний розсуд в межах території України без присутності матері, в тому числі за місцем його проживання), у момент зустрічі 16 червня 2023 року ОСОБА_2 запропонував доньці поїхати до м. Ромни (районний центр, у якому перебуває місце мешкання позивача та дитини) для проведення разом часу (без участі матері) та повернутися додому до 19:00 год.. Однак, ОСОБА_1 висловила ОСОБА_2 своє заперечення щодо вказаної поїздки без її участі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу з огляду на те, що ОСОБА_1 не виконує умови постанови державного виконавця, винесеної у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 582/1149/20, виданого 26 жовтня 2022 року Недригайлівським районним судом Сумської області, оскільки заперечує проти визначеного у постанові того, що після побачення місце та спосіб спілкування зі своєю донькою ОСОБА_3, ОСОБА_2 визначає на власний розсуд в межах території України без присутності матері, в тому числі за місцем його проживання.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Позивач подала касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої, підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а постанову суду першої інстанції - залишити в силі.
13. Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування положень статей 63, 64-1, 75 Закону № 1404-VIII у системному взаємозв`язку із приписами частини третьої статті 51 Конституції України, статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", статей 3, 18 Конвенції про права дитини, викладених у постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 640/11833/19 у подібних правовідносинах.
14. Верховний Суд ухвалою від 07 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року з підстави, передбачених пунктами 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Представник Недригайлівського відділу ДВС та представник ОСОБА_2 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, наполягаючи на безпідставності останньої, просять залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
19. Відповідно до пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
20. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
21. Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
22. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
23. Положеннями статті 63 Закону № 1404-VІІІ визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
24. Стаття 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
25. Відповідно до статті 64-1 Закону № 1404-VІІІ виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.