ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
справа №460/390/23
адміністративне провадження № К/990/24169/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №460/390/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, у якій просила:
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати їй з 05.07.2022 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.12.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ);
зобов`язати ГУ ПФУ здійснити з 05.07.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеним законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 вона як непрацююча пенсіонерка, яка проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, має право на отримання доплати (підвищення) до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ, яку відповідач протиправно не нараховує та не виплачує.
2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 01.02.2023 відмовив в задоволенні позову.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.06.2023 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив частково:
визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати з 05.07.2022 ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII;
зобов`язав ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 з 05.07.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 01 січня календарного року;
в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
4. 07.07.2023 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить: змінити постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 в частині визначення прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обрахунку доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону №796-XII, визначивши такою величною мінімальну заробітну плату; в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
5. Верховний Суд ухвалою від 25.07.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, смерть якого пов`язана із Чорнобильською катастрофою (що підтверджується відповідним посвідченням, копію якого було долучено до позовної заяви), непрацюючою пенсіонеркою та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Суд апеляційної інстанції додатково встановив, що ОСОБА_1 має також статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення, долученої до матеріалів апеляційної скарги.
З 01.01.2015 виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону №796-XII було припинено у зв`язку з набранням чинності Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 39 Закону №796-XII було виключено.
17.07.2018 рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 зазначені зміни було визнано неконституційними у зв`язку з чим позивачка звернулась до ГУ ПФУ із заявою щодо нарахування та виплати їй підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ
У відповідь на вказану заяву ГУ ПФУ повідомило позивачці, що частина друга статті 39 Закону № 796-ХІІ не передбачає та не дає права на нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення.
Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати їй підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ встановлене лише для осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи і яким видане відповідне посвідчення, як це передбачено статтею 65 Закону № 796-ХІІ. Натомість, за висновком суду першої інстанції, долучена ОСОБА_1 до позовної заяви копія посвідчення "дружини померлого громадянина із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою" від 02.09.2005 НОМЕР_2 не підтверджує наявності в неї статусу особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, а лише надає право на користування обмеженим переліком пільг, встановлених Законом № 796-ХІІ, а тому підстав для призначення їй зазначеної доплати до пенсії немає.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав на те, що позивачка має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується долученою до апеляційної скарги копією посвідчення серії НОМЕР_1, у зв`язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що позивачка має право на отримання доплати до пенсії як непрацююча пенсіонерка, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ, однак із застосуванням як розрахункової величини для визначення розміру такої доплати прожиткового мінімуму, оскільки мінімальна заробітна плата як розрахункова величина для визначення розміру виплат не застосовується після набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VІІІ).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга позивачки мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18 щодо визначення розміру щомісячного підвищення до пенсії особам, які є непрацюючими пенсіонерами, що проживають на територіях радіоактивного забруднення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
11. Предметом спору в цій справі є бездіяльність територіального органу Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
12. Велика Палата Верховного Суду вже розглядала спори з подібними правовідносинами як суд апеляційної інстанції у справах розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції та в касаційному порядку з метою розв`язання виключної правової проблеми, вирішення якої було необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
13. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18, дійшла висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відновлення дії статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2015, яка діяла до виключення цієї статті Законом № 76-VIII спричиняє колізію правозастосування з огляду на чинність з 01.01.2016 статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону 987-VIII, яким було включено до Закону № 796-XII статтю 39 такого змісту: "Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження. Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України". І ця колізія має вирішуватися з додержанням принципу верховенства права (статті 3, 8 Конституції України та стаття 6 КАС України) в частині визнання людини, її прав та свобод найвищими цінностями, які визначають зміст та спрямованість держави, з урахуванням дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій, зумовленої фінансово-економічними можливостями для збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, без порушення сутності відповідних прав.
Такий підхід до розуміння наслідків визнання неконституційними нормативно-правових актів (або окремих положень) та усунення колізії, що виникла внаслідок цього, забезпечує стабільність конституційного ладу в Україні, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, цілісність, непорушність та безперервність дії Конституції України, її верховенство як Основного Закону держави на всій території України.
Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії як непрацюючого пенсіонера, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ.
14. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18, дійшла висновку про те, що позивач має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як установлено статтею 39 Закону № 796-ХІІ, а також визначила обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач проживає на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
б) позивач є непрацюючим пенсіонером;
в) відповідачем є відповідне управління ПФУ;
г) предметом спору є нарахування та виплата із 17.07.2018 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному частиною другою статті 39 Закону № 796-ХІІ.
15. В подальшому, Велика Палата Верховного Суду у справі №240/19227/21, вирішуючи виключну правову проблему, яка стосувалась того, чи може прирівнюватись підвищення (доплата) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, право на яку передбачено статтею 39 Закону № 796-ХІІ в редакції чинній до 01.01.2015, до інших виплат, до яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина, відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIІI" та, відповідно, чи можливе застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для визначення розміру зазначеного підвищення до пенсії, наявність якої була підставою для передачі Касаційним адміністративним судом зазначеної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в постанові від 04.04.2024 дійшла таких висновків: