ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 572/2101/19
провадження № 51-2960 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілої ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_5 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області
від 10 жовтня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 10 жовтня
2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
2. Рівненський апеляційний суд ухвалою від 07 березня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
3. Касаційний кримінальний суд Верховного Суду постановою від 04 вересня
2023 року ухвалу апеляційного суду від 07 березня 2023 року щодо ОСОБА_6 скасував та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
4. Волинський апеляційний суд ухвалою від 30 листопада 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
5. Суд визнав ОСОБА_6 винуватим у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, за обставин, детально викладених у вироку.
6. Як установив суд, 22 червня 2018 року близько 20 год 30 хв ОСОБА_6, перебуваючи в будинку за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), під час суперечки, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин із дружиною ОСОБА_10, умисно завдав останній не менше п`яти ударів кулаками в ділянку голови, чим заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх заподіяння і перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілої, яка настала 01 липня 2018 року о 09 год 30 хв.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо
ОСОБА_6 та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
8. На обґрунтування свого прохання захисник зазначає про те, що апеляційний суд, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 439 КПК, не виконав вказівок суду касаційної інстанції, зокрема в ухвалі суду не надано відповіді на всі доводи поданих апеляційних скарг. При цьому захисник наголошує, що всупереч ч. 3 ст. 99 КПК апеляційний суд дослідив ксерокопії постанов щодо підслідності кримінального провадження, а не оригінали чи посвідчені копії.
9. Зазначає, що не було перевірено версії захисту про те, що тілесні ушкодження могли бути заподіяні потерпілій не 22, а 23 червня 2018 року; свідок ОСОБА_11 надавав суперечливі показання.
10. Також, на думку захисника, апеляційний суд не звернув уваги на порушення судом першої інстанції положень ч. 2 ст. 319 КПК, не з`ясував позиції потерпілої та її представника щодо можливості не розпочинати судовий розгляд спочатку після заміни судді у справі та не повідомив їх про дати розгляду кримінального провадження.
11. Крім того, захисник подав клопотання про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 434-1 КПК.
12. На адресу Суду від прокурора надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких він, наводячи відповідні аргументи, просить касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
13. Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, потерпіла та її представник також підтримали касаційну скаргу, прокурор заперечував проти її задоволення.
Щодо клопотання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду
14. На адресу Верховного Суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у якому він посилається на ті самі обставини, що зазначені ним у касаційній скарзі.
15. Відповідно до ч. 1 ст. 434-2 КПК питання про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
16. Згідно з ч. 5 ст. 434-1 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження
в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
17. У рішеннях Верховного Суду неодноразово наголошувалося на тому, що виключну правову проблему належить оцінювати з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Вона може полягати в недостатньому законодавчому врегулюванні правовідносин, у відсутності сталої судової практики, тривалому існуванні колізій у застосуванні норм права й неусуненні розбіжностей.
18. Разом з тим захисник, по суті оспорюючи законність судових рішень, не наводить правового обґрунтування відсутності, суперечливості, неповноти чи неефективності правового регулювання охоронюваних прав, свобод та інтересів,
у тому числі внаслідок неоднакової судової практики найвищої судової інституції.
19. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5
ст. 434-1 КПК.
Щодо доводів поданої касаційної скарги
20. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
21. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
22. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
23. У поданій касаційній скарзі захисник, зокрема, не погоджується по суті з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, зазначає про неповноту судового розгляду, тоді як їх перевірка відповідно до ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції не належить.
24. Разом із тим у результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні злочину, за який його засуджено, зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі всіх з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
25. Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, фактичних даних, що містяться у протоколі огляду місця події від 24 червня 2018 року, протоколі проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 03 вересня 2018 року, протоколі проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 04 вересня 2018 року, висновку експерта від 03 вересня 2018 року № 367 (судово-медична експертиза), а також на підставі інших досліджених доказів, зміст яких детально відображено у вироку.
26. Виконуючи законодавчі приписи, суд першої інстанції з`ясував позицію
ОСОБА_6, той повідомив, що під час конфлікту з дружиною, який відбувся
22 червня 2018 року, дав їй ляпаса по обличчю, внаслідок чого в неї на губі з`явилася кров, зауважив, що від цього удару не могла настати її смерть. Вину не визнавав у повному обсязі.
27. Версію сторони захисту про невчинення ОСОБА_16 інкримінованого йому злочину, оскільки потерпіла могла отримати тілесні ушкодження 23 червня
2018 року за невизначених обставин, суд ретельно перевірив і спростував у вироку. При цьому суд, крім іншого, обґрунтовано послався на те, що ця версія не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду та є виключно припущенням сторони захисту, що не ґрунтується на достовірних і належних доказах.