ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 346/941/23
провадження № 61-17966св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2023 рокуу складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Баркова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа - ОСОБА_2, про видачу обмежувального припису.
Заява обґрунтована тим, що він із сім`єю проживає у будинку АДРЕСА_1 . В іншому будинку, розташованому на цьому ж подвір`ї, мешкає його сестра з дітьми та чоловіком ОСОБА_2 .
Заявник зазначав, що з серпня 2022 року ОСОБА_2 постійно вчиняє домашнє насильство стосовно нього та його родини, яке виражається в агресивній поведінці останнього, нецензурній лайці, сварках, намаганнях вчинити бійку, погрозах фізичної розправи. Для припинення таких протиправних дій він неодноразово звертався до правоохоронних органів. 16 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, попередньо кваліфікованого за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він є постраждалою особою, а заінтересована особа - кривдником, яка на його зауваження та зауваження працівників поліції не реагує і продовжує вчиняти домашнє насильство, він як жертва такого насильства потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", а тому просив суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк шість місяців, яким визначити йому наступні тимчасові обмеження:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці його проживання (частині домоволодіння), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 5 метрів до місця його проживання, зазначеного вище;
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб у будь-який спосіб спілкуватися з ним;
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб вести з ним листування, телефонні переговори або контактувати з ним через інші засоби зв`язку.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Закон України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон № 2229-VIII), який визначає суб`єктів, на яких він поширюється, до цих суб`єктів належать інші родичи, інші осіби, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є один одному будь-ким із наведених суб`єктів, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, оскільки встановлені судом факти не підтверджують, що вони пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та спільне проживання. Конкретні діяння заінтересованої особи, які доводив заявник, що мали місце по відношенню до нього, не можуть кваліфікуватися як факти домашнього насильства. За таких обставин суд вважав, що відсутні підстави вважати ОСОБА_1 особою, яка постраждала від домашнього насильства, а ОСОБА_2 - його кривдником.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 серпня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевий суд всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.
За результатами вирішення справи апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про те, що норми Закону № 2229-VIII не поширюються на сторін у цій справі, а тому відсутні підстави для застосування до ОСОБА_2 обмежувального припису.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
11 грудня 2023 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 15 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року.
04 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення ОСОБА_1 посилається на частину другу статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що оскаржуване судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутності заявника, якого належним чином не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Позиція інших учасників справи
Інший учасник справи не скористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають у АДРЕСА_1, однак у різних будинках. Зокрема, в одному будинку, вказаному у технічному паспорті на домоволодіння АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_2, сестра ОСОБА_1 (яка є дружиною ОСОБА_2 ) та батько ОСОБА_1 . В іншому будинку, який не вказаний у технічному паспорті, але розташований між будівлями, вказаними у технічному паспорті під літ. "Б" та "Г" проживають: ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_3 та троє їхніх дітей.
27 та 29 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до поліції із заявами про вчинення відносно нього 27 серпня 2022 року ОСОБА_2 домашнього насильства, на підставі чого відносно останнього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
13 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до поліції із заявою на неправомірні дії ОСОБА_2, але ознак адміністративного чи кримінального правопорушення в діях ОСОБА_2 правоохоронні органи не встановили, перевірка по даному факту припинена.
14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до поліції із заявою про вчинення відносно нього ОСОБА_2 протиправних дій, зокрема через те, що останній ображав його нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, вимагав гроші за лікування батьків та наніс йому тілесні ушкодження.
На підставі вказаної заяви 16 лютого 2023 року були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023096180000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.
11 квітня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернувся до поліції із двома заявами про вчинення відносно нього його сестрою та ОСОБА_2 протиправних дій, зокрема самовільного відключення світла та газу в його будинку і просив врахувати цю заяву в ході вказаного вище кримінального провадження.
У кримінальному провадженні № 12023096180000038 складено обвинувальний акт, за яким ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України, призначено судовий розгляд кримінальної справи № 346/3530/23.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.