ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
справа № 734/709/21
провадження № 61-13360св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позовних вимог
У березні 2021 року заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (далі - Фонд) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів.
В обґрунтування позову посилався на те, що 24 червня 2009 року між Фондом та ОСОБА_4 було укладено безвідсотковий кредитний договір № 368/Д на будівництво житла, за умовами якого Фонд надав ОСОБА_4 на умовах повернення, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання у тимчасове користування грошові кошти та матеріальні ресурси і послуги в грошовому виразі на 15 років для добудови житлового будинку з надвірними господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 50 000 грн та порядком і термінами погашення, визначеними додатком № 1, з кінцевим терміном погашення до 24 червня 2024 року.
На виконання умов цього договору у безготівковому порядку на рахунок ОСОБА_4 . Фонд перерахував грошові кошти (кредит) у сумі 50 000 грн.
Умовами договору передбачено, що повернення кредиту здійснюється відповідно до пункту 2.3 договору шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Фонду, або шляхом внесення готівкових коштів до каси Фонду єдиними платежами в розмірах та терміни, які зазначені в додатку № 1 до договору.
З метою забезпечення повернення вказаного кредиту з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Фондом було укладено договір поруки № 403, за умовами якого поручителі зобов`язуються відповідати в повному обсязі перед кредитором за своєчасне та повне виконання всіх зобов`язань ОСОБА_4 за договором кредиту на суму 50 000 грн.
Пунктом 3.1.5 кредитного договору передбачено, що у разі несплати позичальником визначених платежів, невиконання зобов`язань за цим договором Фонд має право розірвати договір, вимагати дострокового погашення кредиту позичальником та поручителями.
Згідно з рішенням Козелецького районного суду від 15 травня 2017 року ОСОБА_4 змінила прізвище на " ОСОБА_5", у зв`язку з чим до кредитного договору внесено відповідні зміни договором про внесення змін № 1 від 22 січня 2019 року.
У подальшому, через несплату ОСОБА_1 належних платежів утворилася заборгованість за кредитом, яка станом на 31 січня 2020 року становила 21 547,36 грн.
У зв`язку з цим, враховуючи заяву позичальниці про реструктуризацію боргу, 31 січня 2020 року між Фондом та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, за умовами якої ОСОБА_1 замість квартальних платежів по 862,07 грн має щомісяця сплачувати 438 грн до 24 червня 2024 року.
Однак, у порушення умов договору у визначені строки кошти Фонду не повернуто.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд:
- достроково розірвати кредитний договір № 368/Д, укладений 24 червня 2009 року між Чернігівським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 ;
- стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Чернігівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість за кредитним договором № 368/Д від 24 червня 2009 року у розмірі 22 720,36 грн та понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 29 липня 2022 року позов задоволено.
Достроково розірвано кредитний договір № 368/Д, укладений 24 червня 2009 року між Чернігівським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 .
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Чернігівського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість за кредитним договором 368/Д від 24 червня 2009 року у розмірі 22 720,36 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконала, а кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту та розірвання договору. Крім цього, підписавши договори поруки, поручителі взяли на себе певні договірні зобов`язання, виконання яких є обов`язковим, тому заборгованість на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_1 та з поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_2 у солідарному порядку.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 29 липня 2022 року скасовано.
Провадження у справі за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_2 про стягнення коштів закрито.
Позов заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів залишено без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_2 померла, а відповідно до статті 607, частини першої статті 608 Цивільного кодексу України договір поруки не відноситься до такого типу договорів, що може успадковуватись і припиняє свою дію в момент смерті поручителя, тому провадження в частині позовних вимог до цього поручителя слід закрити.
Залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що у цій справі позовні вимоги заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, яке не має статусу суб`єкта владних повноважень, а тому такі вимоги не підлягають розгляду судом.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
07 вересня 2023 року заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині залишення позову без розгляду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом постанова в оскаржуваній частині ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
26 жовтня 2023 року від ОСОБА_3, яка діє через представника - адвоката Мартиненко К. І., до Верхового Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідачка просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
11 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_6 справу № 734/709/21 розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 24 червня 2009 року між Фондом та ОСОБА_4 був укладений безвідсотковий кредитний договір № 368/Д на будівництво житла на суму 50 000 грн, за умовами якого Фонд надав ОСОБА_4 безвідсотковий кредит на строк 15 років для добудови житлового будинку з надвірними господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання пункту 2.2 вказаного договору Фондом у безготівковому порядку на рахунок ОСОБА_4 перераховано 30 000 грн (платіжне дорученням № 319 від 13 липня 2009 року), 2 500 грн (платіжне доручення № 402 від 26 червня 2009 року), 17 500 грн (платіжне доручення № 504 від 03 вересня 2009 року), а всього - 50 000 грн.
Повернення кредиту здійснюється відповідно до пункту 2.3 кредитного договору шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Фонду, або шляхом внесення готівкових коштів до каси Фонду єдиними платежами в розмірах та терміни, які зазначені в додатку № 1 до договору.
З метою забезпечення повернення указаного кредиту Фондом 24 червня 2009 року укладено договір поруки № 403 з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 1.1 договору поруки поручителі зобов`язуються відповідати в повному обсязі перед Кредитором за своєчасне та повне виконання всіх зобов`язань ОСОБА_4 (Боржником) за договором кредиту № 268/Д від 24 червня 2009 року на суму 50 000 грн, терміном на 15 років.
У разі невиконання Боржником зобов`язань за кредитним договором поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, у тому числі за сплату суми кредиту та сплату штрафних санкцій за неналежне та несвоєчасне виконання зобов`язань за Кредитним договором (пункт 2.1 договору поруки).
Відповідальність поручителя та боржника перед кредитором є солідарною (пункт 2.2 договору поруки).
Пунктом 3.1.5 кредитного договору визначено, що у разі несплати позичальником визначених платежів, невиконання зобов`язань за цим договором Фонд має право розірвати договір, вимагати дострокового погашення кредиту позичальником та поручителями.
Згідно з рішенням Козелецького районного суду від 15 травня 2017 року ОСОБА_4 змінила прізвище на " ОСОБА_5", у зв`язку з чим до кредитного договору внесено відповідні зміни договором про внесення змін № 1 від 22 січня 2019 року.
Станом на 31 січня 2020 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором № 368/Д в сумі 6 030,13 грн, нараховані штрафні санкції за несвоєчасно сплачені платежі - 1 671,68 грн.
Залишок всієї суми наданого кредиту станом на 31 січня 2020 року становив 21 547,36 грн.
ОСОБА_1 звернулась до Фонду із заявою про реструктуризацію боргу, у зв`язку із чим укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 31 січня 2020 року, згідно з якою строкове зобов`язання (додаток № 1 до договору) викладено в новій редакції, відповідно до якого ОСОБА_1 замість квартальних платежів по 862,07 грн має щомісяця сплачувати 438 грн до 24 червня 2024 року. Щомісячна сума платежу складається з суми основного боргу - 406,56 грн та 31,44 грн - сума неустойки за несвоєчасне повернення квартальних платежів.
Відповідно до розрахунку заборгованості загальна сума поточного боргу станом на 01 лютого 2021 року, з урахуванням реструктуризації боргу складає 4 757,72 грн, загальна сума при розірванні договору з урахуванням неустойки складає 22 720,36 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_2 померла.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.