ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
справа № 444/682/16-ц
провадження № 61-15134св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3 (відповідач за зустрічним позовом),
треті особи: Дублянська міська рада, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року у складі судді Оприск З. Л. та постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Дублянська міська рада, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, про усунення перешкод у користуванні мезоніном.
В обґрунтування позову посилалась на те, що їй на праві власності належить 28/50 частин житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по 7/50 та 15/50 частин спірного житлового будинку відповідно. Приміщення мезоніну та горища перебувають у спільній частковій власності співвласників будинку. Однак, відповідачі у просторі мезоніну облаштували допоміжні приміщення, а саме приміщення 1-8 (5,8 кв.м сходова клітка та коридор), 1-9 (7,5 кв.м житлова кімната), 1-10 (7,6 кв.м кладова). При цьому, приміщення 1-8 та 1-10 влаштовано над її (позивачки) кімнатою 2-4. Перекриття у будинку дерев`яне, згоди на влаштування житлових та допоміжних приміщень у мезоніні вона не надавала.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просила суд усунути перешкоди у користуванні мезоніном шляхом демонтажу в просторі мезоніну житлового будинку АДРЕСА_1 влаштованих приміщень 1-8 (5,8 кв.м), 1-9 (7,5 кв.м), 1- 10 (7,6 кв.м) співвласниками будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та покласти на відповідачів судові витрати.
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: Дублянська міська рада, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, про поділ житлового будинку в натурі.
В обґрунтування позову посилалась на те, щоїй на праві власності належить 7/50 частин житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками спірного майна є ОСОБА_4 (частка 28/50 житлового будинку) та ОСОБА_3 (частка 15/50 житлового будинку). Домовленості щодо поділу спірного об`єкта між його співвласниками немає, відповідачі не погоджуються на пропозицію придбати її частку у праві власності на нежитлову будівлю, та не приймають її пропозицію щодо придбання нею їхніх часток. Спільне використання є неможливим з огляду на негативні відносини, що склалися між співвласниками.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд провести розподіл житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 між його співвласниками.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року первісний позов ОСОБА_4 задоволено.
Усунуто перешкоди у користуванні мезоніном громадянці ОСОБА_4 шляхом демонтажу в просторі мезоніну житлового будинку АДРЕСА_1 влаштованих приміщень 1-8 (5,8 кв.м), 1-9 (7,5 кв.м), 1-10 (7,6 кв.м) співвласниками будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Вирішено демонтуватиприміщення, влаштовані в просторі мезоніну житлового будинку АДРЕСА_1 1-8 (5,8 кв.м), 1-9 (7,5 кв.м), 1-10 (7,6 кв.м).
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи первісний позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що шляхом самочинного облаштування відповідачами приміщень 1-8, 1-9, 1-10 мезоніну житлового будинку АДРЕСА_1 позивачці як співвласниці будинку чиняться перешкоди у доступі до горища, а тому такі перешкоди підлягають усуненню шляхом демонтажу зазначених приміщень особами, які їх облаштували.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції прийняв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи № 4305/4306 від 29 березня 2013 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
20 жовтня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року.
В касаційній скарзі заявниця просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
11 грудня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 (частка 28/50), що підтверджується витягом про державну реєстрацію від 22 листопада 2012 року, ОСОБА_2 (частка 7/50), що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 серпня 2013 року, та ОСОБА_3 (частка 15/50), що підтверджується витягом про державну реєстрацію від 22 листопада 2012 року.
Згідно з листом ОКП БТІ та ЕО № 671 від 03 березня 2016 року, в матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1, проставлений штамп самочинного будівництва на приміщення 1-8, 1-9, 1-10 мезоніну.
З копії технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що приміщення 1-8 та 1-10 в частині розміщені над приміщенням 2-4.
Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні мезоніном, ОСОБА_4 посилалася на те, що відповідачі без її згоди як співвласника будинку АДРЕСА_1, самочинно провели реконструкцію будинку шляхом облаштування у просторі мезоніну приміщень 1-8 (5,8 кв.м сходова клітка та коридор), 1-9 (7,5 кв.м житлова кімната), 1-10 (7,6 кв.м кладова), внаслідок чого їй чиняться перешкоди у доступі до горища будинку, яке є допоміжним приміщенням, та порушується її право співвласника.
Відповідно до Висновку судово-будівельної експертизи № 176 від 26 вересня 2018 року, горище в житловому будинку АДРЕСА_1 є допоміжним приміщенням житлового будинку та призначене для забезпечення експлуатації дерев`яних конструкцій даху та його покриття. Виконані будівельні роботи щодо облаштування у просторі горища житлового будинку АДРЕСА_1 приміщень мезоніну 1-8 (5,8 кв.м), 1-9 (7,5 кв.м), 1-10 (7,6 кв.м) не відповідають вимогам п. 2.9 та 2.12 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", які ставляться до житлових та підсобних приміщень житлового будинку. Приміщення під літ. 1-8 площею 5,8 кв.м, під літ. 1-9 площею 7,5 кв.м, під літ. 1-10 площею 7,6 кв.м влаштовані самочинно.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмеженим в його здійсненні.
Відповідно до частини другої статті 325 ЦК України фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна.